«Чорна діра» Держрезерву України: мутні схеми, ненажерливі «миші» і шляхи вирішення проблеми

Пандемія коронавірусу та кризові явища, які з'явилися разом з нею, відкрили низку виразок на тілі України. Однією з основних проблем нашої країни стали запаси різноманітної продукції – державний резерв виявився скоріше порожній, ніж повний. "Коментарі" за допомогою експертів розбиралися, чому склалася така ситуація і як домогтися, щоб Держрезерв перестав бути годівницею для схематозників.

Суть роботи Держрезерву України

Державне агентство резерву України (Держрезерв) – це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого координується Кабміном. Підпорядкований він Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також володіє серйозними потужностями, які розкидані по всій країні. Це склади, холодильники, нафтові хаби, аграрні активи у багатьох областях, включаючи комбінати хлібопродуктів (КХП). Держрезерву належать більше 30 підприємств, які працюють у сфері прийому, зберігання, переробки зерна, борошномельних послуг. Серед запасів – більше 200 позицій, включаючи м'ясо і м'ясопродукти, зерно, борошно, цукор, соняшникова олія та вершкове масло, нафтопродукти.

Також відомо, що Держрезерв є засновником низки держпідприємств, про які не згадується на офіційному сайті цього органу. Це розташовані в Києві "Ресурспостач", "Укрспецпостач" (у стані ліквідації з 2015 року), "Резерв" (у стані ліквідації з 2012 року), "Хлібна база №74" (Запорізька область), "Новотроїцький елеватор" (Херсонська область, порушено справу про банкрутство), "Вознесенський КХП" (Миколаївська область).

Загальна елеваторна потужність активів Держрезерву становить понад 1 млн тонн.

Політичний та економічний експерт Валерій Клочок звертає увагу на складну структуру відомства, створює величезне поле для зловживань та крадіжок майна з можливістю уникнути покарання.

"Номенклатура (після розпаду СРСР налічує понад 30 тисяч позицій) є досить складною для ефективного управління. Складається Держрезерв з Центрального апарату та 24-х державних підприємств. У 2017 році їх було 37. Географія розташування – вся Україна", – каже Валерій Клочок.

Якщо простими словами, то суть діяльності відомства зводиться до виконання постанов Кабміну щодо відновлення (заміни) запасів та іншого порядку відпуску матеріальних цінностей. Ефективне та прозоре управління цими активами сприяє і зароблянню, і накопиченню, зазначає експерт. Ось тільки з такого роду управлінням у нас традиційно є проблеми.

"Важливість державного резерву будь-якої країни переоцінити складно, – упевнений Валерій Клочок. – Як свідчить історія, саме відсутність достатнього запасу в державних скарбницях стала однією з причин розпаду двох потужних імперій початку 19-го століття: Російської і Німецької".

За словами експерта, в законі "Про державний матеріальний резерв" прописано, що у Держрезерві створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей. І постійно підтримуваний обсяг їх зберігання. На це щорічно в державному бюджеті закладаються конкретні суми. У той же час чималу частину коштів відомство заробляє самостійно.

Як зазначає Валерій Клочок, у 2017 році Держрезерв здійснив закладку матеріальних цінностей на суму понад 520 млн грн., а в 2018-му орієнтовно – майже на 1 млрд грн. У 2014 році ця цифра дорівнювала лише 10 млн грн.

"У 2019 році фінансування наших скарбниць було майже вдвічі більшим ніж у планах на 2020-й, – продовжує експерт. – Загальна сума сягала 1,429 мільярда, з яких: керівництво та управління у сфері Держрезерву – 32,5 мільйони, обслуговування державного матеріального резерву – 329,2 мільйона, накопичення (приріст) матеріальних цінностей "засіків" – 1,067 мільярда. Після секвестру бюджету-2020, який парламент прийняв 13 квітня цього року через пандемію коронавіруса, Держрезерв повинен отримати для своєї діяльності майже 850 мільйонів. По суті, секвестр ніяк не торкнувся цього відомства. Видатки зменшено всього на 165 тисяч".

В ідеалі Держрезерв повинен бути найпотужнішим економічним інструментом держави, який дозволяє вирішувати проблеми пов'язані із сезонними та ціновими коливаннями на ринку, відзначає аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль.

"Крім того, це певна "товарна подушка безпеки держави". Наприклад, якщо в країні неврожай картоплі, то для недопущення зростання цін, Держрезерв повинен виходити на ринок і заповнювати нестачу продукту, – пояснює аналітик. – Або, навпаки, якщо картоплі занадто багато держорган повинен викуповувати надлишки, щоб фермери не мали значних збитків".

Але це, підкреслює експерт, – в ідеалі. Коли економіка країни збалансована, а держуправління орієнтоване виключно на підвищення ефективності.

"Приклад з картоплею, швидше книжковий, з підручників, а не з реального життя. Для існування такого механізму необхідна державна стратегія розвитку економіки. А у нас її просто немає. Немає абсолютно, – каже Володимир Коваль. – От і виходить, що Держрезерв перетворився на монстра, який без контролю "розпилює" бюджетні кошти".

Держрезерв України: скандал з медичними масками

Недосконалі медична реформа і державне управління, вибіркове ставлення влади до бізнесу, провальна комунікація, пересмикування законодавства – все це ще більш явно проявилося з приходом корона-кризи. Проявила вона і величезні проблеми з Держрезервом.

Спочатку був "масочний скандал". З'явилася інформація, що близько 10 млн дефіцитних медичних масок продали за кордон. Глава Держрезерву Ярослав Погорілий запевняв, що їх передали Міністерству охорони здоров'я. Причому мова йшла про маски, термін придатності яких минув. За його словами, МОЗ у минулі роки заявляв, що не бачить сенсу зберігати у Держрезерві "медицину", тому засіки відповідними запасами не поповнювалися. Прострочені маски з 2013 року понад 20 разів намагалися продати через аукціони, але ніхто їх купувати не хотів. В уряді згадали про них у січні 2020 року. В кінці лютого МОЗ нібито передали ті самі маски. Прострочені з точки зору часу, але цілком готові до використання з точки зору якості, запевняв Погорілий.

Крім того, за його словами, до МОЗ були передані матеріальні цінності на суму майже 69 млн грн. У тому числі 69 портативних апаратів штучної вентиляції легенів, 1180 ручних дихальних апаратів, 3 рентгенівських комплекси, 1350 пульсометрів і 34 кисневі концентратори.

Новий міністр охорони здоров'я Максим Степанов у квітні запевняв, що тепер планує поповнювати Держрезерв медичними масками і костюмами біологічного захисту. Він також висловив думку, що всі ці запаси повинні знаходитися "не десь на центральному рівні, а безпосередньо в лікарнях, медичних установах".

"Закидали" Держрезерву і те, що під час продуктової паніки у березні, відразу після оголошення карантину, він не наповнив ринок крупами та іншими продуктами, які раптом стали дефіцитними.

Черговий скандал у Держрезерві почався в середині травня, коли був звільнений з посади голова Ярослав Погорілий. Він прийшов на цю посаду наприкінці минулого року за відкритим конкурсом. До того ж, остання співбесіда проходила особисто з президентом Зеленським.

"Після звільнення Погорілий заявив, що він ламав корупційні схеми, які сформувалися на всіх 37 підприємствах, що входять до складу цієї структури. А своє звільнення він пов'язує з бажанням міністра економіки Ігоря Петрашко перенаправити потоки в своїх інтересах", – зазначає політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку Юрій Подорожній.

Дійсно, 20 травня з'явилося інтерв'ю Погорілого "Zn,ua", в якому тепер уже колишній голова "засіків батьківщини" розкрив мутні схеми з державними запасами.

За його словами, проведені аудити (вони ще тривають, тому їх результати не оприлюднювалися раніше, але – "раз пішла така п'янка...") показали кричущі зловживання і значні втрати держрезервів. Ось топ одкровень:

1. Тільки зерна недорахувалися більш ніж на 800 млн грн, загалом вже зафіксували збитки більш ніж на мільярд гривень.
2. Держрезерв заповнений лише на 3% від норми накопичення. Для його наповнення потрібно близько 60 млрд грн, з яких виділено – нічого.
3. На час проведення аудитів були відсторонені від виконання обов'язків керівники всіх компаній, де йшли перевірки. 19 з 23 цих керівників звільнилися зі своїх посад самі, мабуть, розуміючи наслідки аудитів.

Держрезерв України: як працюють схеми

Порізав екс-глава відомства і ряд схем, які прокручували через Держрезерв:

– за документами компанія зберігає добре зерно другого-третього класів, а незалежний лабораторний аналіз показує, що насправді це зерно шостого класу, з якого навіть макарони не виготовиш;
– якийсь товар за документами на складах є, але в ході перевірки з'ясовується, що його вже немає (приміром, 150 тисяч тонн зерна);
– у цистерні з нафтопродуктами, якщо взяти щупом пробу їх рівня, той показує, що цистерна повна; між тим, під віконцем для щупа приварена труба, і лише вона заповнена нафтопродуктами, а решта цистерни – пуста;
– деякі ДП під виглядом ремонтів тієї ж покрівлі з року в рік перекидає кошти на рахунку "своєї" контори, навіть не намагаються створити видимість ремонту;
– ряд структур Держрезерву замовляють послуги у підрядників, безпосередньо з ними пов'язаних;
– є випадки свідомого доведення ДП до банкрутства, щоб потім "під прапором приватизації" передати Фонду держмайна і викупити за безцінь насправді цілком рентабельне підприємство;
– тарифи на зберігання занижені в три-чотири рази, що дозволяє "своїм" компаніям зберігати продукцію практично за безцінь, в результаті чого держава не отримує прибутку;
– продати державі зерно за завищеними цінами та за рахунок бюджету, за бюджетні кошти зберігати, а потім потроху "усушували і утрясали".

Останню схему, за словами Погорєлова, йому в якійсь мірі запропонував новий міністр економіки Ігор Петрашко, з яким він зустрівся буквально за тиждень до свого звільнення. Міністр – колишній топ-менеджер Ukrlandfarming Олега Бахматюка – робив, за словами екс-голови Держрезерву, прозорі натяки щодо закупівель. На що Погорілий нібито відповів, що всі закупівлі здійснюються через онлайн-аукціони, подаватися можуть усі бажаючі. І ця відповідь, на його думку, не сподобалася Петрашко. Незабаром після цього були звільнені і сам Погорілий, і керівник Аграрного фонду.

"Немає нічого дивного в тому, що боротьба за Держрезерв перейшла в публічну площину, – вважає Юрій Подорожній. – Ця структура завжди була ласим шматком для організації корупційних схем. І зараз, швидше за все, ми будемо свідками чергової боротьби за майже легальні можливості державної корупції. Скандал в цій структурі не перший і навіть не десятий, а тому у міністра Ігоря Петрашко є унікальна можливість реформувати Держрезерв в інтересах держави".

Правда, враховуючи розрахунки Петрашко на Держрезерв, озвучені Погорєловим, не особливо віриться, що він використовує можливість реформування виключно в державних інтересах.

Валерій Клочок звертає увагу, що частина 6 статті 11 закону про Держрезерв говорить: "Зведені відомості про номенклатуру та рівні накопичення, про загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного резерву є державною таємницею, розголошення якої тягне за собою відповідальність у встановленому законом порядку".

"Враховуючи такий підхід, Держрезерв завжди був ласим шматком для легкої наживи. І тут важливий незалежний державний аудит і миттєва реакція правоохоронців у разі виявлення розкрадань, зловживань або бездіяльності чиновників, – пояснює експерт. – Крайній (точно не останній скандал з Держрезервом став вже чимось традиційним. Чи не кожен глава відомства після своєї відставки заявляє про політичні і кримінальні переслідування, тиску з боку опонентів та інші несприятливі умови для ефективної діяльності. І заради справедливості – такі заяви недалекі від істини... Постійний конфлікт з Мінекономрозвитку і бажання прямого підпорядкування Кабміну були і залишаються проблемою для кожного керівника відомства. Не стала винятком і відставка Ярослава Погорілого, який пропрацював менше півроку і повідомив про колосальні розкрадання".

Держрезерв України: йде полювання на "мишей"

Одкровення Ярослава Погорілого викликали чималий резонанс. І жарти про "ненажерливих мишей", які з'їли зерна на 800 млн.

Економіст Олександр Охріменко, щоправда, запевняє, що це не жарт, а цитата зі звіту аудиторів.

Радник міністра МВС Михайло Апостол також згадував про "ненажерливих мишей", які з'їли майже 2700 вагонів зерна, яке мало б перебувати на зберіганні у Держрезерві. Гризуни-несуни добралися і до структури Держрезерву в Чорткові, у Тернопільській області. Там очистили склади зерна, яке б помістилося в 150 вагонів-зерновозів.

Пізніше Михайло Апостол уточнив, що фразу про "мишей" не варто сприймати серйозно, і що Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактом махінацій із зерном. За його словами, правоохоронці обов'язково з'ясовувати, "що це за миші, їх прізвища, статус".

Більше того, радник глави МВС зустрівся з екс-керівником Держрезерву. Говорили все про тих же "мишей" і схеми. Так що незабаром можна чекати нових даних про махінації із "засіками батьківщини".

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко також раптом прозрів (хоч Погорілий запевняв, що раніше у міністерстві не реагували на його сигнали). Він повідомив, що Державна служба аудиту зараз проводить перевірки діяльності Держрезерву за попередні періоди. Інспектори виїхали в регіони, де розташовані структури Держрезерву. Перевіряють запаси того, що мало бути.

Петрашко запевняє, що приводів для паніки немає. Мовляв, хоч урожай, можливо, буде менше, ніж у минулому році (позначилися безсніжні зима і початок весни, а потім – заморозки і рясні опади), продовольчу безпеку, і цінову стабільність забезпечать.

 

Але це з тих переказів, у що віриться насилу. Вже відомо, що неврожай в цьому році буде на півдні – у Миколаївській, Херсонській, Одеській областях. А Держрезерв, за словами президента, – порожній. При цьому все той же Петрашко киває на європейські країни, які відмовилися від держрезерву. Ось тільки в результаті і ці країни, і Україна, в якій Держрезерв як би є, зіткнулися з дефіцитом тих же засобів медичного захисту у зв'язку з атакою пандемії. І частково – з дефіцитом ряду продуктів.

Нардеп Олег Тарасов (член фракції політпартії "Слуга народу"), наприклад, впевнений, що саме зараз слід активно наповнювати Держрезерв. І тому що деякі експерти прогнозують світову продовольчу кризу. І тому, що по ряду позицій в даний момент – чи не найкращі умови. Зокрема, зазначає нардеп, знижуються ціни на соняшникову олію, курятину, молочну сировину.

Держрезерв в Україні потребує реформи

Петрашко визнав, що Держрезерв досить довго не виконує функції, які повинен. А тому після тотального аудиту в міністерстві мають намір "виробити концептуальне бачення функціональної діяльності підприємства".

За словами Погорілого, при ньому встигли розробити Концепцію діяльності Держрезерву. При цьому проаналізували досвід понад 20 країн щодо формування запасів: яку номенклатуру і в якій кількості закладають. І намагалися знайти оптимальну модель саме для України. Він упевнений, що Держрезерв може стати потужним логістичним центром, надавати послуги бізнесу, самостійно заробляти кошти, необхідні для поновлення його запасів.

"Звичайно, необхідно змінювати підходи, так і загалом систему, за якої держава створює резерви на випадок особливих ситуацій, – каже Юрій Подорожній. – І події цієї весни показали, якою важливою структурою міг би стати Держрезерв в умовах карантину або іншій ситуації. Якщо до цього питання підійти грамотно і з державної позиції, то Держрезерв міг би стати не тільки ключовим запасом в екстрених випадках, але і важливим ринковим інструментом регулювання цін, підтримки вітчизняного виробника і так далі..."

Валерій Клочок зазначає, що багато країн вже відмовляються від матеріальних цінностей і переходять на управління грошовими потоками.

"США і Франція після кризових 2008-2009 років відмовилися від зберігання зерна і перейшли повністю на керування фінансами, – наводить приклад експерт. – Таку політику сповідує і український Держрезерв. Але часта зміна керівників (за роки незалежності їх було вже більше 20) не дає можливості втілити в практику концепцію реформування Держрезерву, підготовлену ще три роки тому".

На думку Володимира Коваля, інформація про розкрадання зерна з Держрезерву на 800 мільйонів – це хрест на прозорості та ефективності системи держуправління.

"Зауважте це тільки початок перевірки "засіків батьківщини". Які будуть цифри розкрадань на виході, залишається тільки гадати, – підкреслює аналітик. – В експертному середовищі не раз порушувалося питання про прозорість роботи цього органу. Але все залишалася на рівні розмов. Зараз же настав час розібратися з діяльністю Держрезерву".

В уряді, зазначає кандидат економічних наук, схоже, усвідомлюють проблему. Але абсолютно не розуміють, як її вирішувати.

"Про це, зокрема, свідчать посилання міністра Ігоря Петрашко на європейські країни, де такий орган, як Держрезерв не існує, – говорить Володимир Коваль. – Однак, нагадаю міністру, що європейські країни мають на порядок більш ефективну структуру держуправління. А функції Держрезерву, у багатьох країнах, виконує міністерство економіки. Держрезерв треба реформувати. Це однозначно. І почати треба з забезпечення прозорості його діяльності. Зараз майже вся інформація закрита. Пояснюється це якимись уявними загрозами державної безпеки. Насправді – це міф. У будь профільної асоціації вам порахують приблизний баланс виробництва і споживання продукту. А закритість інформації призводить тільки до одного – до безконтрольності. І, як наслідок, до існування "мишей", які примудряються знищити зерна на 800 мільйонів гривень".

Зазначимо, ДБР провело обшуки в Держрезерві за підозрою в тому, що керівництво відомства в завдало збитків державі на 60,5 млн гривень.

Читайте Comments.ua в Google News