Головна Статті Бізнес економіка Дорожня карта для України: закордонні експати і дипломати дали рецепт правильного бізнесу-клімату в країні
commentss Cтатті Всі новини

Ексклюзив Дорожня карта для України: закордонні експати і дипломати дали рецепт правильного бізнесу-клімату в країні

Портал "Коментарі" підсумовує масштабний спецпроект "Comm:Corp" – цикл інтерв'ю з представниками глобальних закордонних компаній в Україні і з іноземними дипломатами

1 липня 2020, 14:59 comments5237
Поділіться публікацією:

Протягом майже 10 місяців журналісти порталу "Коментарі" спілкувалися з топ-менеджерами транснаціональних компаній і послами інших країн  в рамках спецпроекту Comm:Corp. Ми опублікували півтора десятка великих інтерв'ю, кожне з яких – справжнє джерело корисної інформації. Авторитетні бізнесмени і дипломати з провідних країн Європи, Азії, Південної Америки і Африки висловлювали свої погляди на українські реалії, давали свої прогнози і, що найважливіше, – поради щодо побудови правильного бізнес-клімату всередині України. Тепер же ми підводимо риску під масштабним спецпроектом і пропонуємо вам власну підбірку найбільш цікавих і цінних роздумів героїв наших інтерв'ю.

Дорожня карта для України: закордонні експати і дипломати дали рецепт правильного бізнесу-клімату в країні

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Кваліфікована і дешева робоча сила

Мабуть, сформульоване свого часу правило, що "головне багатство будь-якої країни – це її мешканці", є універсальним для будь-якої держави, і Україна, зрозуміло, не стала винятком.

Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький саме людей назвав основною конкурентною перевагою країни, відзначаючи високо кваліфіковану й відносно недорогу робочу силу. Це забезпечується наявністю в країні багатьох великих міст, сотень  ВНЗ, які здійснюють підготовку тисяч висококваліфікованих молодих фахівців.

На думку посла Бразилії в Україні Освалдо Биато Жуніора поєднання дуже висококваліфікованих кадрів, високого рівня освіти і низьких зарплат дозволяє Україні зробити стрімкий ривок вперед.

Посол Південної Кореї в Україні Квон Ки Чанг в інтерв'ю "Коментарям" акцентував увагу на українській школі підготовки інженерів, додавши, що "навіть така компанія як Samsung Electronics найняла більше 600 українських інженерів на роботу у свій Центр розробок". Саме українці розробляють програми для мобільних телефонів Samsung і захисні екрани для телевізорів.

А за словами посла Індонезії в Україні Юдди Криснанди, Україна посідає четверте місце в світі за кількістю кваліфікованих фахівців у сфері високих технологій.

Родюча земля

Справжньою "блакитною фішкою" для іноземних інвесторів на думку співрозмовників "Коментарів" має стати відкриття в Україні ринку землі сільськогосподарського призначення.

Як підкреслив Посол ПАР в Україні Андре Хруневалд, "українські землі – це 40% світового чорнозему", а право власності на землю спрощує, наприклад, отримання фінансування в банку, що дозволяє збільшити обсяг обігових коштів в бізнесі. Тому, як вважає Андре Хруневальд, бізнес, однозначно, буде готовий інвестувати в українську землю.

Посол Бразилії в Україні Освалдо Биато Жуніор також зазначає, що повноцінний ринок землі – важливий сигнал для інвестора в плані гарантій повернення вкладеного капіталу. Крім того, для України це принципове питання, оскільки сільське господарство виробляє значну частину ВВП. При цьому посол наголошує на акуратності, закликаючи "не розпродавати все відразу і швидко", вважаючи, що потрібен природний процес для модернізації сільського господарства.

Упевнений, що настав час відкрити ринок землі і посол Південної Кореї в Україні Квон Ки Чанг. Дипломат переконаний, що ефективність використання землі в Україні сьогодні дуже низька – приблизно половина від того, що отримують в інших країнах Європи. Якщо ж буде відкритий ринок землі, то українські фермери зможуть продати частину наділів, взяти під них кредити та інвестувати ці гроші у розвиток сільського господарства.

Висока технологічність

Незважаючи на буденне уявлення самих українців про їх "відсталість", багато співрозмовники "Коментарів" говорили про галузі, в яких Україна займає провідні місця, що може зацікавити закордонних партнерів.

У цьому переліку особливе місце займає IT-сфера, працівників якої раді бачити у такій високотехнологічній державі як Південна Корея. Також її посол зазначає унікальні технології України у сфері ракето — і літакобудування. Мовляв, у цьому наша країна навіть випереджає Південну Корею. Тому, каже Квон Ки Чанг, ряд корейських компаній зацікавлені у технічному співробітництві з підприємствами України.

Міністерство зв'язку та інформації Індонезії також має намір вивчити можливість співпраці з Україною. Індонезійців зацікавили розробки у сфері кібербезпеки: програми пошуку експертів і перехоплення інформації в режимі теперішнього часу. Також, за словами посла Юдди Криснанди, у нас існує невикористаний і високий потенціал у таких високотехнологічних галузях як авіація, суднобудування, інформаційні технології, енергетика та медичні послуги.

Місткий ринок, обсягом у 40 млн споживачів

Сама по собі Україна — дуже великий ринок, обсягом десятки мільйонів споживачів, – нагадує посол ПАР в Україні Андре Хруневалд. За його словами, в нашій країні більш високі зарплати, ніж в ПАР, а це провокує високу купівельну спроможність населення.

Цей самий факт помітив і посол Індонезії Юдди Криснанди, нагадавши, що йдеться про один із найбільших ринків у Європі з 40 мільйонами споживачів і 20-відсотковим шаром населення середнього класу.

Генеральний директор Renault в Україні Франсуа Маріот стверджує, що в Україні недооцінені авторинки. За його словами, при населенні в 40 мільйонів осіб річний обсяг ринку нових автомобілів зараз складає менше 100 тисяч, хоча ця цифра повинна дорівнювати 300-м тисячам. Це дозволяє говорити про високі перспективи вітчизняного авторинку в майбутньому.

Глава "ПЗУ Україна" Яцек Матусяк акцентує увагу на тому, що Україна – дуже цікавий ринок з точки зору потенціалу зростання страхування. Адже за даними Державної служби статистики понад 17 млн українців – це економічно активне населення.

Переваги географії

Ще однією вагомою перевагою нашої країни політики та бізнесмени вважають її географічне положення.

Так, посол Індонезії в Україні Юдди Криснанди каже, що Україна займає стратегічне географічне положення, знаходячись біля воріт Європи, Росії та Азії. У країні добре розвинена транспортна інфраструктура – приміром, вона має 18 морських портів.

Комерційний директор авіакомпанії Ryanair Девід О ' Брайан відзначає наявність прогресу України у сфері авіаперевезень. І, хоча, за його словами, ця сфера в нас поки що знаходиться в ембріональному стані, але у неї величезний потенціал.

Посол Бразилії Освалдо Биато Жуніор нагадує, що близькість України до Європи дозволяє переносити сюди виробництва з більш далеких країн, орієнтованих на експорт у Європу, що дозволяє знижувати транспортні витрати.

Ще однією перевагою України співрозмовники "Коментарів" називали можливість розвитку туризму, що також дозволяє її географічне положення. Але, за словами посла Латвійської Республіки Юріса Пойканса, ця сфера поки що абсолютно не розвинена.

"Україна – це країна з традиціями, історією, і за рахунок цього ви могли б залучати ще більше туристів. Поки що, більшою мірою, це робить тільки Львів. Звичайно, постає питання щодо готелів, але воно вже другорядне. Потрібно, щоб про вас дізналося набагато більше людей, аніж зараз. Адже Україна – це центр Східної Європи, і цим можна максимально скористатися", - вважає дипломат.

Посол Бразилії Освалдо Биато Жуніор, в свою чергу, пропонує розвивати освітній туризм, використовуючи чудовий науковий потенціал, який дістався Україні з часів СРСР.  Адже наші університети дають якісну освіту за невеликі гроші.

Основна проблема – корупція

Зрозуміло, Україна запам'яталася співрозмовникам "Коментарів" з числа політиків і бізнесменів не тільки своїми перевагами, але ій мінусами. Головним з них, безумовно, назвали корупцію.

Так, посол Латвії Юріс Пойканс позначив рейдерство основною проблемою латвійського бізнесу в Україні. Як приклад, він навів випадок, коли піщаний кар'єр у Полтавській області, що належить латвійському інвестору, конкуренти через реєстр переписали на себе. Або взяти хоча б  випадок з латвійським банком, який надав кредит українському підприємцеві, що поставив в заставу бензоколонки. Після неповернення кредиту банк не зміг отримати свою заставу назад, і в підсумку заставу було переписано на третіх осіб.

Посол Південної Кореї Квон Ки Чанг знає набагато більше подібних випадків. Наприклад, він повідав про такого собі корейського конгресмена містера Чоя, який купив сільськогосподарську землю під Миколаєвом, але мер міста Миколаїв відібрав цю землю, використовуючи фіктивні документи. Перемоги в судах першої і апеляційної інстанцій нівелювалися поразкою у Верховному суді. І не виключено, що без корупції тут не обійшлося.

"Також ще кілька невеликих компаній виявилися залученими в шахрайські схеми і втратили власність. Я навіть зустрічався з першим заступником Генерального прокурора в січні цього року. Все, чого ми хочемо – це швидкого, зрозумілого та прозорого судового рішення. Ми не маємо наміру будь-яким чином втручатися в судову систему, але все ж рішення суду не може постійно відкладатися. Ось кейс містера Чоя – це 7 років судової тяганини без остаточного рішення", — нарікав посол у розмові з "Коментарями".

Більш нейтрально висловилася гендиректор "Данон в Україні" Наталі Алькер. Топ-менеджер компанії дипломатично заявила, що в нашій країні є "деякі складнощі, наприклад, слабка судова система, і ми завжди повинні враховувати це".

"Ми не можемо бути впевненими у тому, що в проблемній ситуації українська судова система зможе на належному рівні підтримати іноземного інвестора", – сказала Алькер.

Про "непрозорість у процесі ухвалення судових рішень" говорить і посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький.

Стабільність та зміни у законодавстві

Наступною причиною, яка відлякує іноземних інвесторів від України, наші співрозмовники назвали відсутність довіри.

Так, генеральний директор Renault в Україні Франсуа Маріот зазначив, що "країна повинна знайти стабільність, дозволити іноземним інвесторам вкладати гроші і гарантувати безпеку цих інвестицій".

"В Україні величезний потенціал. І всі інвестори готові зайти в Україну прямо сьогодні, але вони чекають на гарантії з боку уряду й стабільності. У них немає довіри. І пов'язано це з історією розвитку подій у країні протягом останніх років: дві революції, війна, постійні чутки про корумпованість чиновників і "унікальність" судових рішень. Але, знову ж таки, це все в минулому. Як тільки країна поверне довіру, іноземні компанії зайдуть з інвестиціями", – прогнозує Маріот.

Нарікають іноземці і на зміни в законодавстві, які ставлять у безвихідне становище іноземних інвесторів, а також на дивні судові рішення.

"Законодавство України – складне, і вкрай нестабільне", каже посол Польщі Бартош Ціхоцький.

За його словами, інвестори просто не знають, як вести бізнес у цьому середовищі, навіть витрачаючи великі гроші на консультантів. Адже радники не гарантують, що який-небудь суддя або чиновник на митниці не витягне з кишені папірець із витягом з якогось забутого всіма закону, що суперечить усім існуючим законодавчим нормам, і не використовує його для обґрунтування своїх інтересів.

"В Україні раптово може бути введена антидемпінгове квота 40% на продукцію одного з виробників, при тому, що такий виробник постачав до цього свій товар на ринок вже кілька років. Такий розмір загороджувальних заходів просто викидає даного гравця з бізнесу, його продукція стає повністю неконкурентною", – наводить такий приклад посол.

Нечесна конкуренція і низька вартість послуг

У числі чистих "економічних" недоліків, названих співрозмовниками "Коментарів", запам'яталися два: нечесна конкуренція і низька вартість послуг.

Так, на розквіт антиконкурентних дій і "сіру економіку" нарікали гендиректор Данон в Україні Наталі Алькер і генеральний директор Nestle в Україні Алессандро Дзанеллі. Він поскаржився, що через тіньову економіку та відсутність верховенства права в Україні компанії знаходяться в нерівних умовах.

"У нас в лінійці є продукти, які, на жаль, не виробляються або не упаковуються нами, але несуть на собі маркування наших брендів, а, отже, і ризики. Але  останнім часом спостерігається тенденція боротьби з цією "сірою економікою", — розповів Алькер.

А ось директор з розвитку бізнесу Huawei Україна Олександр Сербін скаржиться на низькі середні чеки на послуги зв'язку. Як наслідок, оператори не генерують багато грошей і не можуть вкладатися в розвиток мережі. Також не завжди економічно виправдано будувати телекомунікаційну вишку там, де недостатній попит і низька платоспроможність населення за цей вид послуг.

ТОП-10 порад зарубіжних бізнесменів і дипломатів з розвитку економіки та бізнесу в Україні

Дорожня карта для України: закордонні експати і дипломати дали рецепт правильного бізнесу-клімату в країні - фото 2

Нагадаємо, всеукраїнський інформаційно-аналітичний портал "Коментарі" підводить підсумки спецпроекту "Comm:Corp". Головні герої проекту – топ-менеджери транснаціональних компаній, посли зарубіжних країн – люди, які дали оцінку з боку того, що перешкоджає успіху України і як можна підвищити інвестиційну привабливість країни.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини