Легалізація лобізму в Україні відкриває для бізнесу нові можливості

Перший законопроект, стосовно лобістської діяльності в Україні був зареєстрований у Раді у 2020 році.

Лобізмом прийнято називати будь-який вплив на законодавчу чи виконавчу владу держави з метою відстоювання інтересів певної комерційної структури або групи осіб з бізнес-інтересами.

В наш час лобізм у світі є бізнесом з багатомільярдним обігом, відрегульований на законодавчому рівні. Першопроходьцями у лобістській діяльності були представники американського бізнесу на початку 20 століття. Згодом лобізм став звичним явищем і у всіх інших розвинених країнах світу.

В Україні поняття лобізму з’явилося із здобуттям незалежності у 1991 році, проте це явище ще досі належно не відрегульований на законодавчому рівні. Вже майже 20 років ведуться спроби унормувати просування інтересів великого бізнесу в українському парламенті.

Так, ще у 2009 році Верховна Рада прийняла Концепцію проекту Закону України "Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів". Українським парламентом також прийнято Закон України "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки". Ці законодавчі ініціативи були покликані урегулювати правові засади лобіювання.

Чи буде чергова спроба узаконити лобізм вдалою?

Перший законопроект, стосовно лобістської діяльності в Україні, який би міг зміни правила гри на полі представлення інтересів бізнесу у органах влади - Тимошенко Ю. та Власенка С. "Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні" був зареєстрований у 2020 році. Наразі депутати від правлячої коаліції разом з Національним агентством з питань запобігання корупції підготували свій законопроект "Про доброчесне лобіювання в Україні", який відповідає Антикорупційній стратегії до 2025 року та Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.

Законопроект від НАЗК визначає основні поняття лобіювання, вводить національний реєстр лобістів, та зобов’язує осіб, що представляють інтереси бізнесу складати звіти про свою діяльність. В ньому також пропонується ввести Кодекс етичної поведінки для учасників лобіювання, що прямо регулює правила їх співпраці з законодавцями та іншими представниками влади і бізнесу.

Метою законодавчої ініціативи є створення прозорого ринку лобіювання та подолання корупційних схем, поширених у вищих ешелонах влади.

Запропонована модель лобіювання більше нагадує європейську, ніж американську, яка надто зарегульована через майже століття її існування.

Серед інших переваг законопроекту можна виділити наступне:

· прозорість, яка дозволяє знайти інформацію про лобіста з відкритих джерел завдяки реєстру та звернутися до нього за послугами;

· документ надає право лобістам офіційно зустрічатися з представниками законодавчої та виконавчої влади;

· лобісти можуть стати офіційними співавторами законопроектів та бути присутніми на засіданні комітетів Верховної ради.

Лобізм і громадські організації в Україні

Однією з особливостей впровадження українського варіанту лобізму, є вплив законодавчих змін на діяльність громадських організацій.

Завдяки легалізації лобіювання, посиляться громадські організації, які одержать законні механізми адвокації своїх ініціатив. До таких впливових громадських об’єднань можна віднести Центр протидії корупції (ЦПК), ГО "Автомайдан" та інші. На відміну від приватних компаній, реєстрація у новоствореному реєстрі лобістів для громадських організацій буде безкоштовною.

В законопроекті прописано ще декілька преференцій для ГО, а саме: відсутність адміністративної відповідальності за порушення лобістської діяльності та звільнення від складання окремої звітності.

Як бізнес зможе скористатися послугами лобістів

Згідно поданого законопроекту, будь-яка компанія має право укласти угоду з лобістом, вказаним у реєстрі. В іншому разі лобіст може зареєструватися після підписання контракту з представником бізнесу. Така співпраця взаємовигідна для будь-якого бізнесу, оскільки допомагає формувати економічну політику компанії та планувати її розвиток.

Законопроектом заборонено використання послуг лобістів представниками бізнесу, зв’язаного з країною – агресором: Росією та Білоруссю.

Для порушника закону про лобізм передбачена адміністративна відповідальність - 5400 грн. Порушник вноситься до реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Законом передбачається настання відповідальності для порушника через рік після введення його в дію.

Як бізнес лобіює свої інтереси у парламенті України

Яскравим прикладом лобізму в Україні є представлення на законодавчому рівні тютюнового бізнесу.

Тактика тютюнових компаній полягає у відтермінуванні та блокуванні ініціатив з контролю над тютюном: реєструється багато альтернативних законопроектів. Наприклад, до антитютюнового законопроекту №2813 про зменшення привабливості тютюнових виробів для дітей та молоді, було подано 5 альтернативних проектів закону. В результаті закон так і не був прийнятий.

Тютюнове лоббі представлене депутатами у профільних комітетах Верховної ради та своїми представниками у міністерствах. Уже котрий рік гальмується ратифікація Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, хоча Україна перебуває в світових лідерах по контрабанді тютюнової продукції.

Ще одним яскравим прикладом лобізму в українському парламенті є представлення інтересів грального бізнесу. До 2021 року гральний бізнес в нашій державі був повністю у тіні, не приносячи у державну скарбницю ні копійки. Припинити існування азартних ігор директивними методами не вдавалося, тому було вирішено взяти їх під контроль держави.

У липні 2020 року Верховною Радою було прийнято закон №2285-д "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор", який врегульовував діяльність грального бізнесу. Закон передбачав створення регулятора грального бізнесу, в ньому були прописані вимоги та обмеження на ринку, вартість ліцензій та правила оподаткування.

Тут і з’явилося потужне лобі, завдяки якому були створені майже ідеальній умови для функціонування легального ринку азартних ігор з низькими податками та спрощеною системою одержання ліцензії. Вже у березні 2021 року народні депутати знов повернулися до питання врегулювання діяльності азартних ігор, було зареєстровано у парламенті 9 нових законопроектів, що пом’якшували функціонування гральних закладів, зменшували вартість одержання ліцензій та оподаткування прибутків.

Лише у серпні 2023 року, майже після 1,5 року від початку повномасштабної війни, податкові пільги для грального бізнесу були скасовані, а з 30 серпня був підписаний президентом закон про повернення податку з обороту для онлайн-казино.

Незважаючи на тривале знаходження лобіювання інтересів українського бізнесу у тіні, в останні декілька років держава зробила величезні кроки по законодавчому врегулюванню цієї діяльності, враховуючи міжнародний досвід та позиції зацікавлених сторін. Прийняття законодавства про лобізм має стати рушієм позитивних змін та запобігти створенню корупційних проявів, а не черговим актом популізму сьогоднішньої влади.