Головна Новини Бізнес економіка Металургійна і гірничовидобувна промисловість України: як підняти ефективність на новий рівень
commentss НОВИНИ Всі новини

Ексклюзив Металургійна і гірничовидобувна промисловість України: як підняти ефективність на новий рівень

Напередодні професійного свята металургія в Україні переживає не найкращі часи

17 липня 2020, 18:20 comments2134
Поділіться публікацією:

Напередодні Дня працівників металургійної та гірничовидобувної промисловості, який відзначається 19 липня, "Коментарі" дізналися про проблеми галузі та способи їх вирішення.

Металургійна і гірничовидобувна промисловість України: як підняти ефективність на новий рівень

До свого професійного свята металурги підходять не у кращому настрої. У першому півріччі зафіксовано спад виробництва по всіх видамх металургійної продукції, повідомляє об'єднання підприємств Укрметаллургпром.

Найбільше падіння зафіксовано у виробництві трубної продукції – на 29,4% (у порівнянні з першим півріччям 2019-го), сталі – на 7,6%, і прокату – на 4,7%. Не радують і дані по заготівлі металобрухту: за 6 місяців 2020 року його заготовили лишь1,3 млн т (падіння на 23% порівняно з аналогічним періодом 2019 року). Експорт металобрухту за той же період скоротився на 54% до 17 000 тонн.

Передбачається, що металургійні підприємства України за підсумками 2020 року скоротять виплавку сталі на 3% порівняно з 2019-му — до 20,318 млн тонн.

"Продукція цих галузей займає перші рядки в рейтингу товарів національного експорту"

Фахівець з державної політики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев нагадує, що металургійна і гірничодобувна промисловість завжди були флагманами української економіки. Так, гірничо-металургійна галузь забезпечує 26% всіх валютних надходжень в країну, на її частку припадає 12% ВВП. Відрахування до держбюджету за підсумками 2019 року склали 30 мільярдів гривень. З урахуванням суміжних галузей в металургійному комплексі зайнято 600 тисяч осіб. На жаль, держава залишила їх без уваги.

"Продукція цих галузей займає перші рядки в рейтингу товарів національного експорту. В них був закладений потенціал, який забезпечив зростання української економіки на початку двохтисячних років. Однак, неоліберальна політика, послідовно реалізована урядами України в останні роки, позбавила ці галузі уваги з боку держави, – зазначає Геннадій Рябцев. – Чомусь вважається, що вони можуть розвиватися без яких-небудь стратегічних документів і без державної промислової політики. Свідченням низки помилок стала у свій час (у березні 2014-го – прим. ред.)ліквідація Міністерства промполітики України".

Експерт підкреслює, що ринок не в змозі самостійно вирішити проблеми, які існують в цих галузях. Як не в стан і спрогнозувати розвиток численних елементів, що утворюють ці галузі.

"Наприклад, для металургійної промисловості потрібен коксівне вугілля – значить, треба розвивати відповідну видобувну галузь, – пояснює Геннадій Рябцев. – Бізнесмен, який керує тим чи іншим підприємством, не може стимулювати галузі, які забезпечують його сировиною. Сировинну підтримку повинна забезпечувати держполітика. Влада повинна говорити: у нас є пріоритети. Ми будемо розвивати чорну металургію. І потурбуватися поряд моментів. Які потрібні для цього виробництва, які забезпечать металургів сировиною? Як забезпечити ринки збуту. Як зробити продукцію затребуваною на внутрішньому і зовнішньому ринку. Як стимулювати розвиток галузі. А якщо немає промполітики, то немає і пріоритетів".

Правовий, інформаційний, організаційний, людський, науковий, інші ресурси не використовуються державою ефективно, вважає доктор наук з держуправління. Все це результат того, що немає концентрації на якийсь певної галузі (галузях).

"У олігархів одне завдання: вичавлювати все можливе з відповідних активів"

Еекономічний експерт Олександр Гаврутенко зазначає: "Достовірно можна сказати, що ці галузі переживають не найкращі свої часи. І не тільки в Україні. Це вже, якщо можна так сказати, застарілі і низькопродуктивні сфери діяльності і часто баласт для будь-якої економіки у світі".

При цьому, підкреслює експерт, в Україні металургійна і гірничодобувна галузі сконцентровані в руках олігархів.

"А це означає, що ні про які довгострокових капітальних інвестиції або високих вимогах до ефективності роботи мови бути не може, – говорить Олександр Гаврутенко. – Там задача була і залишається: вичавлювати всі можливе відповідних активів, прикриваючись високою там зайнятістю, вимагаючи від держави фінансової підтримки, пільг та інших преференцій, тим самим ще більше знижуючи їх конкуренто — і життєздатність. І як заявив нещодавно наш прем'єр-міністр (будучи заручником ситуації і очевидно розуміючи безвихідь) – держава змушена і буде підтримувати олігархічні бізнеси, щоб зберегти в країні робочі місця (до речі, одні з найбільш низькооплачуваних)".

І робитися це буде, вважає експерт, за рахунок і на шкоду іншим більш ефективним і перспективним сфер. І в цілому за рахунок всього економічного розвитку країни.

"Нам важливо перестати бути сировинним придатком"

Політичний експерт Михайло Чаплига вважає, що для поліпшення ситуації в металургійній і гірничодобувній галузях, які значно постраждали від низки криз, слід зробити два важливих кроки.

"Перший вже зроблено, – зазначає експерт. – На урядовому рівні прийнято рішення про створення Міністерства промислової політики. На цьому тижні Рада затвердила і віце-прем'єра — міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Ним став Олег Уруський. "Голий" віце-прем'єр, без міністерства – це ні про що. Так що з'явитися і воно. Це – важливий управлінський крок".

Другим необхідним кроком для розвитку металургії Михайло Чаплига вважає переорієнтацію ініційованого президентом Зеленським проекту "Велике будівництво".

"Зараз це скорішепроект надто зосереджений на дорогах. А слід більше будувати будинків, шкіл, лікарень, – зазначає експерт. – Це дає багато роботи суміжників. Якщо перейти від бетоноконструкций до металоконструкцій – це збільшить споживання металу в Україні. Нам важливо перестати бути сировинним придатком, продаючи рудний концентрат. Слід збільшити споживання на внутрішньому ринку. Що можливо у разі грамотних держзамовлень і при реалізації великих інфраструктурних проектів. При правильній концепції ми значно збільшимо внутрішнє споживання металу, підвищивши його додаткову вартість, створивши нові робочі місця. І тоді "Велике будівництво" – у глобальному розумінні – дасть поштовх до економічного розвитку".

Як "Коментарі" проаналізували за допомогою графіки проект "Велике будівництво".

 



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини