Як справи в аграрного барона Олега Бахматюка і чому влада не має нічого проти його багатомільярдних боргів
Борги Бахматюка: чому держава не має інтересу до агробарона та його активів, а влада не поспішає націналізувати його активи
Завдяки колишньому керівнику Державної фіскальної служби України Роману Насірову стало широко відомо про популярний спосіб підозрюваних у корупції ухилитися від вироку – мобілізуватися до армії. Втім, увага громадськості не дозволила цього зробити і ексголовний фіскаль знову потрапив за ґрати.
Але як з'ясували "Коментарі", людина, "завдяки якій" багато в чому Роман Насіров і не змогла віддати борг Батьківщині, свого часу один із найбільших українських "агробаронів" Олег Бахматюк, цілком випала з поля зору громадськості. Навіть правоохоронці та влада практично забула про його існування, і на те, очевидно, є причини.
Бахматюк: шлях від бізнесмена до підозрюваного
Розпочавши свою кар'єру в газовій сфері, Олег Бахматюк на початку 2000-х всерйоз зайнявся агробізнесом і поступово побудував агрохолдинг "Ukrlandfarming": у період розквіту – це 670 тисяч га, 23 птахофабрики, 24 елеватори, заводи з виробництва комбікормів та тваринництва. Займався бізнесмен та банківською справою через свої банки – "VAB Банк" та "Фінансова ініціатива", і саме з них у підприємця і почалися проблеми.
Як писали "Коментарі", бізнесмена підозрювали у виведенні коштів із фінустанов на пов'язані з ним фірми, але головне – умисне створення величезних заборгованостей перед Фондом гарантування вкладів та НБУ на суму близько 38 млрд грн. Але ці цифри дуже умовні, адже й сам підприємець визнавав лише 20,5 млрд грн, а список його кредиторів насправді значно довший.
Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження про розкрадання 1,2 млрд грн керівництвом "VAB Банку" із коштів стабілізаційного кредиту НБУ та провело обшуки 11 листопада 2019 року. Через 2 дні Олегу Бахматюку було заочно повідомлено про підозру, а 23 листопада його було оголошено в розшук.
Втім, це не єдине кримінальне провадження, в якому фігурує Олег Бахматюк. За версією НАБУ у 2015-2016 роках тодішній глава державної фіскальної служби Роман Насіров допоміг агробарону отримати 3 млрд 244 млн грн компенсації ПДВ в обмін на хабар у 5,6 млн дол. та 21 млн євро. На даний момент це вважається найбільшим хабарем в історії України.
Зауважимо, що кримінальне провадження № 52017000000000717 за цим фактом було відкрито ще у 2017 році, але до суду потрапило більш ніж через 6 років – у лютому 2024-го.
Таким чином, Олег Бахматюк фігурує як мінімум у двох кримінальних провадженнях, і тут починається найцікавіше.
Справа Бахматюка у суді – забудьте
У відповідь на офіційний запит "Коментарі" в НАБУ повідомили, що кримінальні провадження, що розслідуються Бюро, стосовно Олега Бахматюка передані до суду:
- 2 лютого 2024 року Вищий антикорупційний суд отримав обвинувальний акт у справі про хабар Романа Насірова;
– 25 березня 2024 року до суду пішов обвинувальний акт у справі про розкрадання 1,2 млрд грн кредиту НБУ для "VAB Банку".
Що відбувається з цими справами у судах – питання окреме. Так, справа про рекордний хабар в історії України з лютого 2024 по липень 2025 років поповнилася 110 судовими документами, точніше ухвалами, і жодним власне рішенням. Згідно з останнім документом від 4 липня 2025 року, Роману Насірову було продовжено домашній арешт до 4 вересня. Де тут Олег Бахматюк, за версією НАБУ, найголовніший хабародавець за 34 роки незалежності України? Його тут просто немає.
У своїй відповіді НАБУ пояснили, що після передачі обвинувального висновку до суду жодної участі в судових рішеннях не беруть і будь-що коментувати з цього питання не мають права.
В органах прокуратури, куди "Коментарі" також направили свій запит, на момент написання статті наразі нічого не відповіли.
Зауважимо, що в судових документах ВАКС Олег Бахматюк постійно фігурує як хабародавець під виглядом "Особа №11", проте цим його участь у судових засіданнях і обмежується. Це пояснюється його фізичною відсутністю на території України.
Ще в січні 2022 року Олег Бахматюк в інтерв'ю "Економічній правді" відкинув будь-які звинувачення на свою адресу, а кримінальні провадження НАБУ пояснював своїм конфліктом з першим головою Бюро – Артемом Ситником.
Бахматюк винен мільярди, але націоналізації його бізнесу влада не хоче
Залишимо трохи осторонь дива кримінальних справ, в яких Олег Бахматюк проходить підозрюваним, але, очевидно, не привертає особливого інтересу правоохоронців, які розслідують справи за його участю роками. Сам бізнесмен зараз, мабуть, найбільший боржник в Україні, в тому самому інтерв'ю визнав, що його агрохолдинг винен близько 2 млрд дол. І один із найбільших його кредиторів – це держава Україна.
Як зазначалося вище, ще у 2019 році борги Бахматюка (тут і далі мають на увазі сукупну заборгованість усіх підприємств та особистих зобов'язань) оцінювалися в 38 млрд грн, але відомі вони далеко не в повному обсязі.
Так, в "Ощадбанку" повідомили "Коментарі", що "Ukrlandfarming" заборгував банку близько 5 млрд грн, і деяка частина цієї суми (у банку не уточнили яка саме) гарантувалася Олегом Бахматюком як поручителем. Але як би там не було, ні копійки з цієї суми отримати банку поки не вдалося, тим більше, що агрохолдинг перебуває на стадії банкрутства.
В "Ощадбанку" визнали, що активно намагаються повернути хоча б частину боргу, зокрема, тричі виставляли борги Ukrlandfarming у 5 млрд грн на торги зі поступкою вимоги, наприклад, у квітні 2025 року. Але всі три спроби виявилися марними – покупців боргів агрохолдингу Олега Бахматюка не було. Щоправда, у держбанку наголосили, що отримали зворотний зв'язок від деяких потенційних покупців і тому готують нові умови для майбутнього аукціону, і продовжуватимуть роботу щодо повернення коштів як шляхом його продажу через аукціон, так і традиційнішими методами.
У НБУ прозвітували про визнання Печерським райсудом столиці боргу в 1,2 млрд грн "VAB Банк" та 1,8 млрд грн у банку "Фінансова ініціатива". Загалом за даними Нацбанку, сума заборгованості Олега Бахматюка перед НБУ становить близько 7,9 млрд грн.
Що здається найдивовижніше, ще до повномасштабної агресії Олег Бахматюк, за інформацією Сергія Лещенка, мав усі шанси потрапити до числа 13 олігархів проти кого хотіли ухвалити закон про деолігархізацію України. Тим паче дивним здається, що майно Олега Бахматюка ніхто не намагається не те що націоналізувати, а просто конфіскувати в рамках справ, за якими сам бізнесмен визнає заборгованість на 2 мільярди доларів.
У Раді національної безпеки та оборони України на запит "Коментарі" про можливість подібного кроку, по суті, відписалися, заявивши, що не мають жодних можливостей для таких кроків і просто виконують пропозиції президента України, Верховної Ради, Кабміну, СБУ та НБУ.
Чому Бахматюка не чіпають - думки експертів
Відсутність інтересу до Олега Бахматюка та його активів у держави може мати низку особливостей.
Так, за словами економічного експерта Бориса Кушнірука, в українських реаліях порушені раніше гучні справи можуть зіткнутися:
1) з корупцією, за якої грошима можна "купити" час, коли слідство робить різні порожні кроки, які просто тягнуть час та створюють ілюзію діяльності доти, доки не закінчиться термін притягнення до кримінальної відповідальності;
2) низькою компетенцією слідства, яке просто не може провести роботу грамотно, що веде до його затягування, а то й розвалу, іноді саме останнє і є метою.
На думку директора Українського Інституту політики Руслана Бортника, у багатьох спочатку гучних, але "затихлих" справах відіграли свою роль різні чинники – корупція, добрі адвокати, політична складова.
Цікаво, що кримінальне провадження з боку НАБУ щодо стабілізаційного кредиту НБУ для "VAB Банку" восени 2019 року сам Олег Бахматюк пов'язував із "замовленням" з боку тодішнього глави Офісу президента України Андрія Богдана. І після зміни голови ВП України справа не була закрита, але вже 1,5 року лежить у суді без особливого руху, не виключено, що чекаючи команди.
Як писали "Коментарі", в Україні дуже вибірково ставляться до націоналізації майна найбільших бізнесменів. Наприклад, особливо значимого за умов війни та ударів по енергетиці ДТЕК Ріната Ахметова ніколи не виникало питань про можливу націоналізацію.