Рубрики
МЕНЮ
Виталий Войчук
Матеріал із серії "Історія одного депутата"
Вадим Столар, ОПЗЖ
Будівельний магнат, "тіньовий господар столиці", політик, початківець медіабізнесмен – це далеко неповний перелік визначень, що закріпилися за 38-річним Столаром Вадимом. Втім, донедавна весь цей список не надто його хвилював, адже він дуже часто потрапляв у епіцентр уваги ЗМІ як негативний герой. При цьому, кожного разу Столару вдавалося виходити сухим із води, що вже саме по собі свідчить про його неабиякі дипломатичні здібності.
Однак в нових політичних реаліях у Столара виникли проблеми, які здатні знищити його бізнес. Для цього достатньо лише дати "зелене світло" розслідуванням правоохоронців. Саме про факти його біографії, на яких можна будувати кримінальні справи, піде мова в черговому матеріалі "Коментарів".
Народився Вадим Столар в 1982 році в Києві і з досить ранніх років почав виявляти діловитість. Так, за офіційною версією, ще в юному віці він створив ферму у Фастівському районі Київщини, на якій і заробив перші гроші. Втім, коли саме це було – незрозуміло, адже в своїй біографії Столар вказав, що у 1999-2000 роках працював менеджером в турфірмі "Яна", а в 2001-2007 роках вже був генеральним директором ТОВ "Відродження", яке у 2003 році стало ТОВ "Торговий дім "Відродження". Найдивніше, що вже в 1998 році він почав навчатися у Вищій школі права, де зустрів свою майбутню дружину, а в 2003 році закінчив Київський університет права НАН України.
Можна було б подумати, що Столар – справжній геній, якби не одне "але". Його батьки на той момент були дуже багатими і впливовими людьми. Власне, та сама турфірма "Яна", в якій почалася офіційна трудова біографія нашого героя, належала його матері Яні, на честь якої і була названа. Сам туроператор, хоча і не входить в десятку найбільших у країні, але давно був відомий як організатор "елітного відпочинку", котрий, як кажуть, особливо полюбляють співробітники податкової та прокуратури.
Втім, зв'язки в правоохоронних органах – це, звичайно, важливо, але значно більшу силу в 90-х мали кримінальні угруповання, з якими, за даними ЗМІ, сімейство Столарів підтримувало стосунки. Журналісти стверджують, що в 90-х Яна Столар носила інше прізвище – Кірсенко, і "працювала з Савлоховим".
Батько Вадима Столара – Михайло. В тих же 90-х він став засновником і власником будівельної фірми "Елітаж" та доброго десятка інших комерційних структур (до речі, деякі з них працюють і досі ).
Словом, з такими батьками і багажем напрацьованих ними знань у Вадима Столара просто не було іншого вибору, окрім як досягти успіху в житті. Але і сам він старався з усіх сил.
Варто зауважити, що 90-ті і початок 2000-х були більше часом батьків Вадима Столара. Його ж власний "світанок" настав у 2006 році: 24-річний бізнесмен примудрився, в прямому сенсі цього слова, "потрапити в історію України".
У Києві на будівельному ринку з гучним шумом "луснула бульбашка", небачена до тієї пори. Інвестиційно-будівельна компанії "Еліта-центр" брала у інвесторів, якими виступали майбутні власники житла, великі суми грошей на будівництво будинків, але не закінчила будівництво жодного з них. А її власник, громадянин РФ Олександр Волконський, просто зник разом із залишками невитрачених коштів. Розслідування виявило тоді близько 2 тисяч постраждалих, які в цілому віддали забудовникам близько 400 млн грн, або, за тодішнім курсом, - 80 млн дол. США.
Справедливість формально і досить швидко, як для України, перемогла. У 2007 році Олександр Волконський був затриманий в Швейцарії, а в 2008 році екстрадований в Україну, де і відсидів 9 років. Однак, грошей не знайшли, і потерпілим їх не повернули.
Втім, вже тоді багато ЗМІ вважали, що Волконський був ширмою, за якою ховалися серйозніші гравці, адже в українських реаліях будь-який будівельний бізнес неможливий без підтримки на високому рівні. Такими гравцями, на думку ЗМІ, якраз і були Вадим Столар і його батько Михайло, які перебували в числі співзасновників ТОВ "Компанія "Еліта-будінвест" – однієї з комерційних структур, які входили в групу компаній "Еліта-центр", і в якій акумулювалися кошти майбутніх пайовиків житла. Але найважливіше, за інформацією журналістів, це те, що Вадима Столара пов'язували близькі стосунки з сином тодішнього мера столиці Леоніда Черновецького, Степаном.
Але зовсім залишитися осторонь Столар не зміг – йому все ж довелося з'явитися в суді по справі "Еліта-центру", але лише в якості свідка.
Зрозуміло, сьогодні прізвище Столар не фігурує в цій компанії, але пайовики продовжують судитися з ТОВ "Компанія "Еліта-будінвест", намагаючись повернути назад сотні тисяч гривень, котрі вносилися 15 років тому лише за одним договором і з курсом долара у 8 гривень.
Чим займався Вадим Столар після "Еліта-центру" стало зрозуміло в 2012-2015 роках, коли ЗМІ розплутали клубок чергових афер, в яких засвітився наш герой. Причому, цього разу ступінь залученості виявилася значно вищою, а один із партнерів й зовсім звинуватив його у розкраданні десятків мільйонів євро.
2011 рік. Якесь ТОВ "Імоті-стар" продало Державному резерву України 9879 тонн дизельного палива, за яке отримало на 20 млн грн більше, ніж його ринкова вартість, отримавши від Держрезерву в 2011-2012 роках 197,817 млн грн. Суперником у тендері у переможця виступило таке собі "Легендас-М", чиїм засновником скоріше за все була довірена особа Вадима Столара. Тоді ж Держрезерв купив палива на 43,7 млн грн. у ТОВ "ВКП "СКБ".
Цікаво, що обидві компанії, укладаючи договори на десятки мільйонів гривень, просто не мали оборотних коштів для таких операцій, і тому змушені були брати кредити в банку "Камбіо" на 35,75 млн грн і 42 млн грн. Поручителем же по обох кредитами виступив Вадим Столар.
У 2014 році в Держрезерві виявили, що паливо від обох фірм є неякісним, і через суд домоглися штрафних санкцій для постачальників – 23,413 млн грн для ТОВ "Імоті-стар" і 8,425 млн грн для ТОВ "ВКП "СКБ", які держава намагається отримати через виконавчу службу.
Спливла ця історія лише у 2015 році.
Зате вже в 2012 році пролунав інший скандал з іменем Вадима Столара, на цей раз банківський.
Тоді російський мільярдер Володимир Антонов звинуватив Столара і ще трьох осіб у крадіжці фінансової установи – "Конверсбанк", яка належала йому. За словами бізнесмена, Вадим Столар і його партнери Андрій Стрижак-молодший, Рейніс Тумовс і Вадим Котович переконали його видати їм доручення для "захисту банку", оскільки на той момент його банк Snoras у Литві був націоналізований. Як зізнавався Антонов, він видав такий документ. На підставі цього його банк був переписаний на 11 підставних осіб. Антонов позбувся 22 млн дол. США, за які купив банк, і 12 млн євро власних грошей на банківських рахунках. Крім того, за його даними, 55 млн євро, що належать банку і вкладникам, були виведені Столаром і його партнерами за допомогою підробки документів в один із банків Австрії.
Зрозуміло, сам Вадим Столар ці звинувачення відкинув, і гучні заяви Володимира Антонова ніяких наслідків не мали.
Незважаючи на "багатющий досвід", "золотий" час для Столара настав після Революції гідності, і пов'язаний він із тією ж формулою успіху, яку було відкрито ще в 2005-2006 роках. Вона полягає в будівельному бізнесі і дружбі зі столичною владою в особі мера Віталія Кличка.
Хоча Вадим Столар цікавився свого часу боксом, виступаючи разом з батьком співзасновниками промоутерської компанії "Еліт-боксинг", спільний інтерес з мером він знайшов лише навесні 2015 року, ставши "куратором" Києва від Блоку Петра Порошенка. В результаті, вже до 2017 року провідні ЗМІ та журналісти країни відкрито називали Столара "тіньовим", а хтось навіть і "справжнім" мером столиці.
РБК-Україна, з посиланням на одного з лідерів Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді, в 2017 році назвала Столара "тренером, якого постійно потребує Віталій Кличко".
Журналіст Юрій Бутусов стверджував, що "Віталій Кличко Києвом не керує, він виконує лише певні церемоніальні функції, відвідуючи деякі публічні заходи. Насправді Києвом керує не публічна людина, яка немає посади в КМДА — Вадим Столар, і всі це знають".
Навіть у європейських ЗМІ звернули увагу на ситуацію в столиці України, назвавши Столара справжнім мером столиці і навіть головою "будівельної мафії" Києва.
До речі, серед скандалів, пов'язаних з нашим героєм, переважає саме тема будівництва, зокрема, будівництво торгівельно-офісного центру поряд із станцією метро "Театральна", що під тиском киян став Музеєм Києва, а також забудова на Нікітській Слобідці. У другому випадку мати Столара, Яна, була співвласницею, а батько Михайло – директором фірми "Майк", на яку виводилася земля під будівництво.
Це, насправді, не дивує, адже, як з'ясували журналісти Радіо Свобода, Вадим Столар і мер Кличко літали на відпочинок в одному літаку, а їх сусідами були інші одіозні будівельні бізнесмени, такі як недавній народний депутат Максим Микитась.
Віталій Кличко публічно відхрестився від впливу Вадима Столара, але раз за разом потрапляв у халепу, опиняючись на відеозаписі спільних засідань, на яких тепло відгукувався про бізнесмена.
Крім будівництва Столар заробляв у столиці на чому завгодно. Так, за даними журналіста, а нині нардепа Олександра Дубинського, напередодні введення тимчасової адміністрації у столичний муніципальний банк "Хрещатик", взяв кредит під заставу нереалізованих квартир. До того ж, вартість застави була оцінена в 3500 дол. за квадратний метр при реальній вартості в 1000-1200 дол. Виявляв інтерес він і до столичних монополістів "Київенергохолдинг" і "Київгаз", а також "засвітився" у виведенні 1 млрд грн з підрядника будівництва метро на Виноградарі компанії "Київметробуд".
Зрозуміло, що такий вплив і кількість скандалів спровокували появу у Вадима Столара безлічі ворогів, які зі зміною влади навесні 2019 року постаралися "відігратися".
Ця приказка може служити девізом більшості українських політиків, і вона ж якнайкраще підходить для Вадима Столара.
Свою політичну кар'єру наш герой почав в 2006 році в Київській обласній раді депутатом від "Нашої України", чому посприяв, як кажуть, той же Степан Черновецький. Після програшу НУ він швидко зорієнтувався, і вже у квітні 2010 року став народним депутатом України від Партії регіонів, зайнявши 212 номер в партійному списку. Являючись членом комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, засвітився в скандалах з Держрезервом і "Конверсбанком".
Бути нардепом Столару довелося лише 2 роки – на виборах 2012 року, виступаючи самовисуванцем по виборчому округу №217 на рідній йому Оболоні, він програв кандидату від "Батьківщини" Олександру Бригинцю. Наступні 2 роки, відповідно до офіційної біографії, займався громадською та благодійною діяльністю, розвиваючи вітчизняний спорт та пропагуючи здоровий спосіб життя.
На червневих виборах 2014 року до міськради столиці Столар виступив як самовисуванець і цього разу зміг досягти успіху. Саме в міськраді наш герой витягнув свій "золотий квиток", ставши посередником між "УДАРом" і Блоком Петра Порошенка в їх об'єднанні, за що, власне, і отримав в якості "спадку" вплив у столиці, що зробив його "сірим кардиналом" столиці.
Однак поразка Петра Порошенка на президентських виборах стало виразним сигналом для всіляких "смотрящих": якщо вони не зможуть перебудуватися, то їх вплив, а з ним і гроші, швидко зникнуть. Вадим Столар швидко зорієнтувався і на цей раз. Як ще в травні 2019 року писав майбутній нардеп Олександр Дубинський, – "викупив всю квоту нардепа Вадима Рабиновича в об'єднаній партії "Оппоблок".
Поки Віталій Кличко влітку відкидав звинувачення тодішнього генерального директора телеканалу "1+1" Олександра Ткаченка у тому, що Вадим Столар керує столицею, останній на дострокових виборах був обраний народним депутатом за списком партії "Опозиційна платформа – За життя" під номером 11.
У новому парламенті Столар потрапив до Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, подавши два законопроекти, а також поправки до 7-ми. При цьому, якщо вірити офіційній статистиці ВР, Столар зареєструвався за допомогою електронної системи на 27 пленарних засіданнях з 92. За даними Комітету виборців України, в жовтні та грудні Вадим Столар пропустив більше 90% голосувань у парламенті.
Однак все це не завадило йому в грудні 2019 року стати главою київської партійної організації ОПЗЖ.
Втім, хоча значок народного депутата України, як і раніше вельми престижний і вигідний, він вже не дає своєму власникові колишнього імунітету від кримінальних переслідувань, адже депутатська недоторканність парламентаріїв скасована.
У підсумку Вадим Столар, очевидно, вирішив піти двома найбільш популярними в Україні шляхами:
1) створення іміджу благодійника і мецената;
2) створення власного ЗМІ.
Для вирішення першого завдання Вадим Столар зареєстрував у березні "Благодійний фонд Вадима Столара" і "засвітився" в числі тих, хто взяв участь у боротьбі з коронавірусом, передавши Олександрівській лікарні 800 захисних костюмів і 500 респіраторів.
Що стосується другого завдання, то в середині травня Вадим Столар особисто підтвердив виданню "Новий час" чутки про те, що за створенням нового міського телеканалу Kyiv.live, про що на медіаринку говорять з осені, стоїть саме він. Створити новий телеканал доручено телепродюсеру Олексію Семенову, голові інформаційного холдингу нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака, в обличчі телеканалів "112 Україна", "NewsOne" і "ZIK". За словами того ж Семенова, мінімальний розмір інвестицій у створення українського телеканалу становить 7 млн дол. США або близько 180 млн-200 млн грн. За припущеннями ЗМІ новий телеканал Столара буде відстоювати його інтереси в столиці проти команди глави Офісу Президента Андрія Єрмака, яка активізувалася останнім часом.
Треба сказати, що 200 млн грн, необхідних для запуску каналу, для самого Столара безумовно є "дрібницею". Як народний депутат, він зобов'язаний подати декларацію про свої активи і зобов'язання. І дійсно, з 23 серпня на сайті Нацагенства з протидії корупції присутня його декларація.
Цікаво, що єдиної декларації нардепа про його доходи не існує, є 42 декларації "про суттєві зміни в майновому положенні" з 23 серпня, що дозволяє йому приховувати справжні розміри його статків. Разом з тим, як свідчать його декларації за 12, 19 і 20 травня, за три тижні він заробив на продажі нерухомості і дивідендах 169,783 млн грн. Як раз приблизно стільки ж потрібно для запуску міського телеканалу в Києві. Найбільша сума – 145,83 млн грн. – прийшла у вигляді дивідендів від компанії EMPIRE SYSTEM LTD, яка зареєстрована в офшорній зоні на Британських Віргінських островах.
Як бачимо, дохід "тіньового господаря" столиці склав більше 300 000 дол США за один день. Можна лише здогадуватися, якими сумами насправді оперує Вадим Столар. І набагато складніше уявити собі, які ще скелети можуть знайтися у шафі політика, якщо пошуками займуться не журналісти, а правоохоронці.
Новини