logo_ukra

Coinspot 27.10.2020

BTC/USD

13101.24

ETH/USD

394.07

LTC/USD

57.69

НБУ 27.10.2020

USD/UAH

28.50

EUR/UAH

33.70

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Бізнес податки Наложники влади: чому український бізнес став заручником податкових ігор влади
commentss Cтатті Всі новини

Наложники влади: чому український бізнес став заручником податкових ігор влади

Український малий і середній бізнес з надією спостерігав за приходом нової влади, яка декларувала ліберальні принципи оподаткування, але на ділі ситуація складається прямо протилежним чином. Наша наступна стаття – про податкові ігри влади

10 червня 2020, 17:45 comments2132

В Офісі президента України повідомили, що опрацьовують зміни в податкове законодавство для підтримки бізнесу в умовах коронакризи. Вже у червні їх можуть подати на розгляд парламенту. Між тим, слова влади щодо послаблення податкового тиску все частіше розходяться з ділом, а нещодавнє підписання президентом закону з поправками до Податкового кодексу (відомого як закон "1210") експерти і зовсім назвали атакою на бізнес. Портал "Коментарі" розбирався в ситуації

Наложники влади: чому український бізнес став заручником податкових ігор влади

Податки для бізнесу в Україні: загальні тенденції податкових ударів

Збирачі "податі" (податківці, фіскали) і бізнес – традиційно по різні сторони барикад. Завдання перших – зібрати побільше, других – віддати поменше. Таке протистояння є у всіх країнах. Але там, де закон на ділі один для всіх і бізнес – не дійна корова, а курка, що несе золоті яйця, ситуація не така однобока, як в Україні. У нас же – і податкова система далека від досконалості, і закон – що дишло. Бізнес у такій ситуації виживає швидше всупереч, ніж завдяки.

Чи варто дивуватися, що в ході соцопитування, проведеного в травні Центром соціально-економічних досліджень, лише 1% респондентів назвали справедливим нинішній рівень оподаткування в Україні. 52% українців готові віддавати державі близько 10% доходу, 17% – близько 25% доходів, 6% і зовсім не готові платити податки. До речі, згідно з даними проекту "Ціна держави" аналітичного центру Case Україна, ми віддаємо до держбюджету у вигляді податків близько 50% своїх доходів.

"У податків є дві позитивні функції. Це наповнення бюджету та стимулювання участі населення в політичному житті країни, – зазначає економічний експерт Олександр Гаврутенко. – Влада, як відомо, підзвітна виключно платникам податків. Але це в теорії. На практиці ж зміцнилася загальна традиція, як ухилятися від сплати податків, так і по можливості менше вникати в політику. І це не залежить від податкової системи, від ставок, складності чи простоти адміністрування. Така ситуація спричинена виключно короткозорістю політиків, завданням яких в цілях самозбереження було утримувати такий статус-кво, при якому свідомо допускається існування і процвітання тіньової економіки. І оскільки в неї залучені абсолютно всі громадяни країни, то це, по суті, не дає їм морального права масово вимагати дотримання високих моральних ідеалів і від можновладців".

Експерт з жалем відзначає, що немає простого і швидкого способу змінити ситуацію. Адже економічно активне населення – нечисленне і найбільш пасивне у політичному житті країни. У той час як інша частина – вкрай невибаглива і нею легко маніпулювати, продовжуючи визначати політичний ландшафт України.

"Тому, результат може дати як спрощення, осучаснення податкової системи, приведення її у більш логічний і справедливий стан, так і підвищення довіри до влади – як до тих, хто розпоряджається зібраними податками, – підкреслює Олександр Гаврутенко. – Не окремо, а одночасно (або навіть друге повинно випереджати перше). А тут – або політики масово перестають бути негідниками і казнокрадами, або ж населення стає політично зрілим і більш відповідальним за формування влади".

Ні перше, ні друге поки навіть теоретично неможливо. А тому політики продовжують розповідати казки, електорат не втомлюється на них купуватися, схеми ухилення від сплати податків – плодитися, а розумна податкова політика бути чимось ефемерним.

Експерт Інституту української політики Артем Петренко зізнався, що його лякає хаотичність дій і відсутність комплексного бачення розвитку країни у всіх складів влади. Це виливається у відсутність здорових реформ. А реформувати потрібно все – фінансову, податкову, правоохоронну, судову, освітню, медичну сфери. І тут недостатньо дерегуляції та боротьби з корупцією, про які так багато говорять, але на практиці немає.

"Бездумне слідування за західними тенденціями щодо детінізації з тотальним закручуванням гайок в Україні можуть призвести до жахливих наслідків, – попереджає Артем Петренко. – Для нас головним пріоритетом повинні стати розвиток, економічне зростання, впровадження іноземних і створення нових власних технологій. А це можливо при максимальній підприємницькій волі. І коли ми станемо набагато багатші, перебудуємо структуру економіки, так, щоб значно менше залежати від криз, тоді і можна буде системно прискорювати детінізацію".

Податки для бізнесу в Україні: нова влада зі старими методами

Зе-команда підкупила багатьох не тільки новими обличчями, але і обіцянкою значної лібералізації ринкових відносин, дерегуляції бізнесу. А тому шоком для підприємців стало прийняття закону з поправками до Податкового кодексу (відомого як закон "1210-466" або просто "1210"), і його підписання 21 травня – у розпал коронакризи – президентом Володимиром Зеленським. Фактично, "нові обличчя" гордо підхопили гасло попередників: "Обіцяй все, що завгодно, а домігшись влади – забий на обіцянки!"

За прийняттям вбивчого для ділової активності документа стоїть голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. А за ним, судячи з усього, дуже великий капітал.

Прийняття-підписання законопроекту (який тепер влада обіцяє "підкоригувати") гостро критикують партнер юридичної фірми KM Partners, співавтор законопроекту про податок на виведений капітал Олександр Шемяткін, викладач макроекономіки "Бізнес-школи МІМ-Київ" Михайло Кухар і багато інших експертів. Підкреслюється, що поки світовим трендом стає податкова конкуренція, Україна не просто стоїть на місці і втрачає час, але і відкочується назад. Мова йде фактично про знищення не просто "робочих місць", але тих, хто їх створює. "Гірше моменту для "пострілу собі в ногу", крім піку карантину, не можна було і придумати", – упевнений Михайло Кухар.

Керуючий партнер Аудиторської фірми "Капітал Плюс", співголова Податкового комітету в Союзі українських підприємців, голова податкового комітету громадської ради при міністерстві фінансів Тетяна Шевцова на питання порталу "Коментарі", що не так з "1210", назвала одразу чотири серйозних негативних моменти:

1) Чинна влада декларувала ліберальні принципи, але впровадила прямо протилежні принципи фіскального терору і тиску на бізнес;

2) Законом про "...усунення нелогічностей і технічних неузгодженостей" внесли такі норми, які необхідно правити як на стартовому етапі першої редакції, так і тепер, вже після підписання президентом та набуття чинності. Мовляв, поточна ситуація кваліфікується як некомпетентність законодавців;

3) Незважаючи на всі зауваження, які надходили від усіх бізнес-асоціацій, через чотири місяці, в посткарантинних умовах, істотного падіння економіки, президент все-таки підписав і ввів у дію законопроект 1210-466. І це на тлі того, коли всі країни приймають заходи, які б максимально сприяли відновленню економіки, допомоги бізнесу.

4) Під гаслом "рівні правила, справедливі податки" зазначеним законом були надані нічим не виправдані преференції сільськогосподарським компаніям єдиного податку, фінансовим установам, банкам, ОВДП операціям з нерезидентами.

В результаті, підкреслює Тетяна Шевцова, щось вже було прийнято, щось переписується вже після набрання чинності окремих норм.

"Відповідально заявляю, що, розбираючись зараз з окремими нормами, практичне застосування яких вельми сумнівне і неоднозначне, – підкреслює експерт. – Це не тільки зрада надій, які покладалися на президента Зеленського. Це – країна, бізнес, що потрапили в податковий хаос. Дана фіскально-спрямована історія посилить і без того нелегку економічну ситуацію. Цинічніше за все – брехня, з якої простягається ця історія фіскального тиску на бізнес. От якось зовсім інакше представлялася "Країна Мрій" в описі президента Зеленського".

Податки для бізнесу в Україні: коронакриза і псевдо допомога

Примітно, що "закритий" на карантин бізнес наші влада "рятувала" такими ж декоративними заходами, якими його "дерегулювала". Так, тимчасовий мораторій на податкові перевірки і на продовження поточних, з тимчасовим припиненням виписування штрафів за порушення податкового законодавства, фіскали витончено "обійшли на повороті". Бізнес штрафували (і штрафують!) ... за минулі періоди, починаючи з 2014 року. Причому під роздачу потрапляють навіть ліквідовані фізособи-підприємці.

Тимчасово відмінний податок на нежитлову нерухомість і оплату за землю не особливо вплинув на більшу частину малого та середнього бізнесу: переважна частина підприємців орендує площі, плату за яку господарі не поспішали знижувати.

"Легкі" кредити стали фікцією, а меморандум з банківськими установами (з дев'ятьма) про кредитні канікули для підприємців протягом року підписали лише нещодавно. І то не факт, що це запрацює.

"Спроби "покращити становище" – у вигляді "доступних кредитів 5-7-9", які майже ніхто не зміг взяти з причини неможливості виконання умови для позичальника, також як і тимчасова можливість відправити працівників у недоплачиваемый відпустку і заморожування перевірок, не принесли ніякої суттєвої користі для компаній", – каже економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат.

Лише нещодавно президент підписав закон, згідно з яким змінено на користь фізосіб-підприємців правила сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). А державна програма стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 в Україні поки що так і не передана до Верховної Ради. Втім, реальних заходів підтримки вітчизняного бізнесу там – кіт наплакав...

Мало віри в те, що зустрічі з представниками бізнесу щодо напрацювання законодавчих ініціатив щодо вдосконалення податкового законодавства, про що повідомляє Офіс президента, дадуть потрібний результат. У сенсі – потрібний підприємцям, а не їх "доярникам". Адже слова влади щодо послаблення податкового тиску все частіше розходяться з ділом.

Податки для бізнесу в Україні: "ми вам допоможемо... коли-небудь"

Андрій Гарнат називає похвальними спроби Офісу президента розробити ще один "пакет підтримки бізнесу". Але по суті своїй він навряд чи буде мати прикладну користь для українського малого та середнього бізнесу (МСБ), впевнений експерт. Як і все, що з помпою презентували раніше. Також Гарнат підкреслює, що розробкою нового пакету будуть займатися ті ж люди, які доклали руку до створення і прийняття сумнозвісного закону №466 (1210), який вбиває економіку і ділову активність в країні.

"Нові зміни (в частині поліпшення умов роботи), швидше за все, торкнуться великих корпорацій та іноземних компаній, чиї інтереси зараз активно лобіюються як у ВР, так і в Кабміні, – прогнозує експерт. – Уряд ставить у главу кута великий бізнес, що наповнює казну. І навідріз відмовляється взяти до уваги факт того, що основну частину робочих місць в країні створює МСБ".

Економіст вважає, що нинішня влада (як і попередня) не піде на необхідні кардинальні зміни у податковій політиці, які можуть реально змінити ситуацію на краще.

"У Мінфіні та Мінекономіки як і раніше продовжують використовувати лінійний метод для прогнозування наслідків тих або інших можливих нововведень, пов'язаних із зниженням податкового тиску. Хоча в світі вже неодноразово було доведено зворотне, коли зниження податків і спрощення адміністрування вже в середньостроковій перспективі вели до підвищення доходів скарбниці за рахунок активізації підприємницької активності та розширення бази оподаткування", – зазначає Андрій Гарнат.

На думку експерта, уряду варто було б не "клеїти пластирі на проіржавілу конструкцію" Податкового кодексу, а, використавши вже наявні численні напрацювання активних груп з середовища економістів і підприємців, оперативно підготувати принципово новий Кодекс. І щоб його основна філософія будувалася на вигоді заняття підприємницькою діяльністю в Україні, на простоті ведення звітності, здоровій логіці і ясності правил, які б були реально рівними для всіх економічних суб'єктів.

"Але це, варто думати, – майбутня історія, яку нам ще належить реалізувати вже з наступним циклом на політичному полі", – вважає експерт.

Багато економістів називають шкідливою підтримку окремих секторів. Вони закликають терміново реалізувати заходи, які забезпечать кращі рівні умови всім секторам, створять конкурентне середовище, спростять адміністрування та регуляторні бар'єри тощо.

Представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман, який спеціалізується на питаннях податкової політики, вважає, що це мають бути наступні кроки:

– швидке завершення інституційної реформи Державної податкової служби і Державної митної служби (перенабрати працівників на відкритих конкурсах з обмеженнями для діючих працівників таких органів; встановити для них гідні зарплати та персональну відповідальність; автоматизувати процеси);

– ліквідувати податкову міліцію і всі інші економічні підрозділи різних міністерств і відомств, створивши єдиний аналітичний орган з розслідування економічних злочинів в системі органів Кабміну – з набором особового складу на конкурсній основі за новими критеріями і з обмеженнями для діючих працівників таких органів;

– істотно поліпшити податкове законодавство, зокрема: ліквідувати податок на прибуток, замінивши його інноваційним податком на виведений капітал (НнВК), що радикально зменшить можливості для тиску на бізнес, а також створить більш сприятливі умови для інвестицій; знизити надвисокі навантаження на фонд оплати праці, що заважають детінізувати зарплати; модифікувати податок на землю та нерухоме майно, зробивши його більш справедливим (базою повинна бути ринкова вартість об'єкта).

Про важливість запровадження податку на виведений капітал говорилося вже не раз. Ось тільки поки українська влада про це розповідає (вже чотири роки як), та ж польська – робить. Як повідомив директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, Польща з 1 січня 2021 року вводить НнВК. Дане рішення, впевнений експерт, не тільки збільшить попит на працю, в тому числі українців, але і стимулює переносити виробництва в Польщі.

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин розповідав нещодавно виданню "Коментарі", як повинен виглядати закон про амністію капіталів, який, за словами Зеленського, обов'язково буде переданий у Верховну Раду і введений в дію у поточному році.

Ключовими, за словами експерта, є:

– розумна передпідготовка до амністії капіталів;

– якісна підготовка процедур амністії і достатня їх тривалість;

– розумна ставка амністії капіталу.

Ось тільки прислухатися до розумної думку українська влада не звикла. Зате звикла дурити довіру виборців. Стали наложниками своїх традиційно нездійсненних мрій.

Тим часом з'явилися відомості, що в тексті меморандуму України з МВФ, який наш уряд не наважився опублікувати, зазначається: після карантину головною метою буде забезпечення зростання надходжень від податків – аж до їх підвищення і розширення податкової бази. А до кінця дії 18-місячної програми українська влада зобов'язується не приймати ліберальні податкові закони, не вводити податкові пільги і преференції по миту. Загалом, не робити всього того, чого обіцяла, і чого так чекав бізнес.

Нагадаємо, раніше "Коментарі" розбиралися, чим живуть обласні управління ДПС, список претензій до яких у правоохоронців зростає з кожним днем.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Новини партнерів

Новини

-->
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!