Незважаючи на санкції США та ЄС, Україна фінансує режим Лукашенка з бюджету — ЗМІ

В українських ЗМІ переконують, що білоруські держкомпанії постійно отримують підряди на будівництво автодоріг в Україні

Як повідомляє видання УНІАН, українські платники податків нібито підтримують режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. За словами журналістів, це відбувається завдяки передачі білоруським держкомпаніям підрядів на будівництво автодоріг.

"За даними системи Prozorro, тільки за останні 4 роки (з 2018 по 2021) три державних білоруських підприємства — ВАТ" ДСТ №2, м Гомель", ВАТ "ДСТ №4, м. Брест" і ВАТ "СМТ №8" підписали з дорожніми службами України 42 договори на суму понад 5 млрд грн. Частина договорів будуть виконуватися у 2021 році", — пише видання.

За інформацією Ліга.нет, двосторонні відносини між Україною і Білоруссю злегка "застигли", проте, як повідомляє УНІАН, фінансування режиму Лукашенка винятково збільшується. Так, компанія "ДСТ №4" взагалі стала однією із ТОП-20 переможців тендерів "Укравтодору" за 2020 рік.

"При цьому білоруський бізнес не гребує участю в схемах "троллінгу" — блокування тендерних процедур через подачу свідомо неправомірних скарг, на час розгляду яких проведення закупівель заморожується. Також відомі випадки, коли білоруси стають фігурантами кримінальних справ про завищення цін закупівлі товарів і послуг на будівництві доріг", — йдеться в матеріалі.

На думку журналістів УНІАН, найближчим часом задуматися над доцільністю співпраці із білоруським бізнесом потрібно буде більшості українських шляховиків, а не тільки державному "Укравтодору".

"Справа в тому, що з 26 квітня можуть відновити свою дію санкції проти цілого ряду промислових підприємств Білорусі, зокрема, вони стосуватимуться комерційної організації "Білоруський нафтовий торговий дім", концерну "Белнефтехим" і його американського філії, компаній "Белшина", "Гродно Азот", "Гродно Хімволокно", "Лакокраска", "Нафтан" і "Полоцьк Скловолокно". Проблема в тому, що "Белнефтехим" (Мозирський НПЗ) є одним з ключових постачальників в Україну бітуму, який використовується для приготування асфальтобетонних сумішей", — повідомляється в публікації із посиланням на інформацію "Громадського".

Журналісти УНІАН відзначають, що в 2019 році, за даними Держстату, частка імпорту бітуму з Білорусі становила 77%, з Росії — 8,3%, на інші країни припало 15% поставок. За перший місяць 2021 року частка Білорусі склала вже 99%. Для нашого північного сусіда України є ключовим ринком збуту бітуму та інших продуктів нафтопереробки. Тільки Мозирський НПЗ, за 11 місяців 2020 року, експортував в Україну 410 тис. тонн бітуму, збільшивши цей показник вдвічі у порівнянні з 2019 роком.

"Експерти вказують, що хоча білоруський бітум може бути дешевше на 10-30%, ніж інші аналоги, ця дешевизна прямо пропорційна зниженню якості, а значить — зменшенню терміну експлуатації доріг і значних втрат від їх руйнування і необхідності нових ремонтів в перспективі", — йдеться в статті.

Таким чином, пояснюють в УНІАН, через закупівлю продукції у підсанкційних підприємств, українським дорожникам та службам автодоріг, які віддають підряди білоруським державним фірмам, може загрожувати покарання за порушення санкцій Сполучених Штатів. За словами юристів, це передбачає штрафи від $250 тис. до 1 млн за кожен факт порушення санкцій, повідомляє "Економічна правда".

Журналісти УНІАН також нагадують, що білоруські держпідприємства використовують дорожню техніку лише з білоруською реєстрацією, яка потрапляє в Україну в режимі тимчасового ввезення. Це дозволяє отримувати конкурентну перевагу перед українськими учасниками, оскільки їм техніка обходиться мінімум на 25-30% дорожче через імпортних мит і податків. У вартості проектів від 50% до 60% припадає на асфальтобетонні суміші, які більш ніж на 70% залежать від імпортного бітуму, основним постачальником якого є Білорусь.

"При такому підході держава не отримує головного ефекту від вкладень в дорожнє будівництво. За оцінками експертів, за класичною схемою не менше 60% інвестованих в дороги коштів повинні повертатися назад в бюджет через податки і зарплати. .... Але у випадку з білоруськими - як і будь-якими іншими неукраїнськими - компаніями припускати, що 5 млрд грн., Виграних на тендерах, перетворяться хоча б в 15 млрд грн. для економіки країни - не доводиться ", - йдеться в матеріалі.