Яким буде новий бюджет: плюси і мінуси головного фінансового документа України

Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроект № 4000 об Державний бюджет України. У залі парламенту документ підтримали 289 народних обранців. Про те, що вплинуло на такий розподіл голосів, до чого призведуть правки і який бюджет отримали українці, розповіли експерти.

"Голосування за бюджет розділило депутатів на три групи"

Глава Інституту публічної політики та консалтингу (Інполіт), політичний консультант Сергій Биков вважає, що голосування за бюджет стало консенсусним для більшості парламентаріїв. Він нагадав, що в другому читанні та в цілому законопроект №4000 про Державний бюджет України на 2021 рік прийняло 289 народних депутатів України: фракція "Слуга Народу" дала 225 голосів, "Батьківщина" — 12 голосів, партія "За майбутнє" — 21, група "Довіра" — 20, позафракційні нардепи — 11 голосів.

На думку Сергія Бикова, голосування розділило нардепів на три великі групи:

1) відповідальні: ті, хто голосував "за";

2) "баба Яга проти": ОПЗЖ, "Європейська солідарність" і "Голос";

3) "все одно": ті, хто не мали конкретної позиції по бюджету.

"Бюджет можна критикувати з різних причин, — зазначає політконсультант. — Можна говорити, що якісь програми недофінансували, кудись треба було відправити більше грошей. Але основний критерій оцінки бюджету — це його здійсненність. Бюджет який прийняли — можна виконати, а це головне".

Глава Інполіт підкреслює: як би опозиція не намагалася сіяти паніку, наприклад, на освіту виділили на 34 млрд грн більше, ніж було в бюджеті 2020 року. А програму "Велике будівництво" скоротили. Спочатку планували на цю програму президента виділити 150 млрд, але у фінальній версії бюджету залишилося тільки 89 млрд.

"Доходи держбюджету на наступний рік визначені в розмірі 1,092 трлн грн, що на 21 млрд грн більше в порівнянні з редакцією до першого читання. А витрати — 1,347 трлн грн. Витрати до другого читання збільшено на 13,5 млрд грн", — зазначає Сергій Биков.

"На перерозподіл ресурсів вплинула пандемія"

Доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute (Київ) Тетяна Богдан ключовою відмінністю бюджету-2021 від бюджетів попередніх років називає помітне збільшення витрат на охорону здоров'я.

"По Зведеному бюджету, ця категорія витрат має зрости з 3,2% ВВП у 2019 році до 4,2% у 2021-му. В умовах пандемії такий перерозподіл ресурсів, безумовно, виправдано, — впевнена експерт. — Але хронічний тривале недофінансування публічної сфери охорони здоров'я і тотальний дефіцит бюджетних коштів не дозволяють довести фінансування цієї сфери до належного рівня — ні у 2020, ні у 2021. Тому люди не зможуть розраховувати на адекватну медичну допомогу в державних установах".

Серед позитивів бюджету-2021 Тетяна Богдан зазначає: збільшення програми держгарантій медичного обслуговування населення, програми екстреної медичної допомоги, включення в бюджет витрат на вакцинацію від COVID-19.

"На фінансування освіти зі Зведеного бюджету планується направити понад 290 млрд грн або 6,5% ВВП, — продовжує доктор економічних наук. — Такі витрати є меншими за планові витрат 2020 (6,7%), але перевищують фактичні витрати 2019 (6% ВВП). В ході складання бюджету на наступний рік влада вирішила відмовитися від реалізації положень Постанови Кабінету міністрів №822 про підвищення заробітної плати педагогічних працівників. Оклади вчителів і викладачів будуть несуттєво проіндексовані з 1 січня та 1 грудня 2021 відповідно до зростання ставки зарплати I тарифного розряду ".

У реальному житті, підкреслює Тетяна Богдан, занижений рівень оплати праці працівників освітньої сфери погіршує якість освітніх послуг і поступово виливається в зниження продуктивності праці на макрорівні. А такі процеси підривають основи економічного розвитку країни і детермінують збереження масової бідності населення.

За словами експерта, порівняння планових витрат-2 021 з витратами-2020 вказує на незначне скорочення витрат на державне управління, оборону, громадський порядок, безпеку, судову владу. Такі зміни цілком виправдані, впевнена Тетяна Богдан. Адже все з наведених функцій держави (крім оборони) в останні роки фінансувалися більш ніж достатньо — при руйнуванні сфер розвитку людського капіталу.

"Новий бюджет кардинально не відрізняється від попередніх"

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення планують наступного року зменшити на 0,5% ВВП (в порівнянні з витратами у 2019-му) і на 1,1% ВВП (в порівнянні з витратами у 2018-му).

"Таке скорочення відображає зміст занижених розмірів соціальних допомог та пенсій, які в багатьох випадках не покривають базових фізіологічних потреб людини, — зазначає експерт. — Розмір офіційного прожиткового мінімуму (що є основою для розрахунку багатьох соціальних допомог та мінімальної пенсії за віком) в цей час удвічі відстає від розміру фактичного прожиткового мінімуму, який розраховується Міністерством соціальної політики. Така ситуація прирікає на хронічну бідність більшість непрацездатних громадян України — вказує на нівелювання ролі держави як гаранта виживання людини в складних життєвих обставинах ".

Бюджетом закладається істотне збільшення асигнувань на утримання окремих силових структур і державних органів — Національної поліції, Офісу Генерального прокурора, Міністерство юстиції, Прикордонної служби, Державне управління справами, Служби спеціального зв'язку, ін. Такі рішення не можуть бути обгрунтованими в умовах масової бідності населення і непідготовленості охорони здоров'я до надання допомоги хворим у період пандемії, впевнена Тетяна Богдан.

"В цілому бюджет-2021 кардинально не відрізняється від бюджетів поточного і попередніх років, — резюмує експерт. — Зростання бюджетного дефіциту до 5,5% ВВП надає державі певні можливості для збільшення асигнувань на охорону здоров'я, фінансування дорожнього господарства, певних органів правопорядку і держуправління. Але з високою ймовірністю в наступному році будуть зберігатися хронічні проблеми недофінансування ключових сфер діяльності держави — при масових зловживаннях з використанням бюджетних коштів ".

Як повідомляв портал "Коментарі", рік закінчується з серйозною дірою в бюджеті. Державі не вистачає близько 250 млрд гривень. Українські експерти поділилися з читачами "Коментарів" думками щодо дій уряду і небезпек для українців — затримка пенсій, зростання тарифів, скорочення соціальних витрат.