Потрапляння до складу наглядових рад держпідприємств стало для деяких людей гарним місцем, де можна непогано підзаробити
Скандал з "Енергоатомом" підняв нагору низку кричущих проблем. Одна з яких – доцільність діяльності наглядових рад, які продемонстрували повну свою непрофесійність у низці підприємств, які визнані збитковими. "Енергоатом", "Укрзалізниця", "Укренерго", "Нафтогаз"… Цей список можна продовжувати. Після "Міндічгейту" люди починають задавати питання, а що, власне, роблять наглядові ради, щоб запобігти такому схематозу? Ніби їх створювали для прозорості корпоративного управління, фінансів та зниження корупціогенних ризиків? То чому в корпоратизованих компаній виникають найбільш гучні корупційні історії із крадіжками в млрд грн? Як так сталося, що у більшості випадків наглядові ради не помічають схематозу? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
В Україні члени наглядових рад практично не виконують контрольні функції
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков зазначив, наглядові ради існують у всьому світі. Їх мета – контролювати правління компанії, давати оцінку його планам, розробляти стратегію, як досягти успіху прибутковості у майбутньому, знову ж таки, контролювати правління компанії у тому, що воно робить, щоб компанія не стала збитковою.
"В цілому це нормальне явище, як для приватних, так і державних підприємств. Інша справа, що в Україні все якось збочено відбувається. Тобто у нас існують у державних компаніях наглядові ради, члени яких є частково від держави, а частково типу незалежні. У складі наглядових рад багато іноземців. Проте члени наглядових рад меншою мірою виконують контрольні функції, а більшою мірою використовують своє місце роботи, як місце, можна пересидіти або заробити великі гроші, враховуючи великі заробітні плати, або прикривати очі на якісь корупційні діяння у керівництві самої компанії. Це, на жаль, українська специфіка, яка сплюндрувала ідею перенесення світового досвіду наглядових рад в Україну. Не можна засуджувати наглядові ради, як інструмент чи механізм, але треба засуджувати, як сплюндрований механізм, який діє в умовах України. У більшості випадків наглядові ради не контролюють компанію, часто беруть участь у махінаціях разом з правлінням", – зазначив експерт.
Окремо Олексій Плотніков звернув увагу на великі заробітні плати у більшості наглядових рад державних підприємств. Вони несумісно великі, порівняно з середньою зарплатою в Україні.
"В принципі керівники державних компаній і члени наглядових рад дійсно мали би мати зарплату, яка би не стимулювала їх на пошуки додаткових джерел доходу, тобто, щоб вони не брали хабарі, а, щоб їм вистачало заробітних плат. Я не проти високих зарплат, але треба розуміти, як вони співвідносяться з середніми зарплатами по ринку України", – зазначив Олексій Плотніков.
Наглядові ради не мають жодної відповідальності
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин відразу звернув увагу, що йдеться про найбільші державні монополії, які мають максимальний кешбек.
"В рамках корпоративного законодавства, що діє на сьогодні, абсолютно ніякої відповідальності не покладається на наглядові ради державних монополій. Про права членів наглядової ради, їх винагороду ми всі знаємо, а ось про відповідальність чомусь ніхто не говорить. З "Енергоатомом" взагалі вийшло все дуже гарно, коли все закрутилося, члени наглядової ради подали заяву, пане Мілованов – яскравий приклад цього. Але ніхто ніде не казав, що проти нього хтось порушив кримінальну справу. Тому, якщо у вас немає відповідальності, а ви ще й фінансово залежні від виконавчих органів, то хоч би яким ви були білим, прозорим і чистим, рано чи пізно ви будете замазані. Тому головна проблема – це відсутність відповідальності у членів наглядових рад за результати діяльності виконавчих органів", – зазначили співрозмовник порталу "Коментарі".
Він продовжує, друга проблема – формальним власником цих підприємств є Кабмін. Але тільки зараз після Міндтичгейту уряд ухвалив рішення провести аудит виконавчих органів великих держмонополій, а до цього незрозуміло, чому це не проводилося.
"Адже ці підприємства рано чи пізно подають фінансові плани на затвердження Кабміну. При цьому ми розуміємо, що це не є питанням нинішнього складу Кабміну. Тому що нинішній склад Кабміну практично у тому самому складі був у попередньому Кабміні. Тоді вже питання до Кабміну – де його політична відповідальність? У нас в українському законодавстві за бездіяльність також можна "отримати". У всьому світі існує цей механізм, і він ефективно працює, тому що там є відповідальність, а у нас такого немає", – зазначив Олег Пендзин.
Розмірковуючи про великі зарплати членів наглядових рад, експерт зазначив, що, якщо у людини більша зарплата, як зворотний бік медалі великої відповідальності, тоді це має сенс, а, якщо у людини велика зарплата і ніякої відповідальності, то у неї завжди залишається певною мірою спокуса заробити ще більше.
"Водночас інша ситуація у приватному бізнесі. Наприклад, в українському законодавстві прописано кримінальну відповідальність наглядової ради банку за доведення банку до банкрутства. Тобто власник та наглядова рада, як його представник, у приватних компаніях несуть повну юридичну відповідальність за результати роботи виконавчих органів", – зазначив Олег Пендзин.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Міндічгейт набирає обертів: Зеленський анонсував нове термінове рішення.