Скандал навколо 40 мільярдів: чи почали економити на обороні під час війни

Перерозподіл коштів відкрив незручні питання про реальний стан фінансування армії

Ухвалені зміни до бюджету перерозподілили 40 млрд грн із закупівель озброєння до резервного фонду. Напрямки використання цих коштів наразі не обмежені, уряд може спрямовувати їх на різні державні програми на власний розсуд. Опозиція заявляє, що у армії фактично забрали 40 мільярдів, а військовим п’ятий рік не підвищують грошове забезпечення. Нібито влада маніпулює цифрами, розповідаючи про додаткове фінансування Міністерства оборони на 1,5 трлн грн. Насправді йдеться про кошти кредиту ЄС, які лише відображаються в бюджеті та мають цільове призначення на закупівлю озброєння. Що насправді відбувається? Які наслідки для обороноздатності та бюджетної стабільності можуть мати такі зміни до бюджету в короткостроковій та довгостроковій перспективі? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Проблема не лише у самих 40 мільярдах

Політолог Володимир Цибулько зазначив, коли під час війни з оборонного бюджету забирають 40 мільярдів гривень і перекидають їх у резервний фонд без чітко визначеного цільового призначення, виникає не лише економічне, а й політичне питання довіри.

"Влада переконує, що фінансування оборони не зменшується, посилаючись на величезні цифри загальних видатків Міністерства оборони. Але критики справедливо звертають увагу: значна частина цих коштів – це кредитні ресурси та міжнародна допомога, які мають конкретне цільове призначення і не можуть вільно замінити вилучені внутрішні ресурси", – зазначив експерт.

Він наголошує, проблема не лише у самих 40 мільярдах. Проблема у сигналі. Поки військові п’ятий рік чують пояснення про відсутність ресурсів для підвищення грошового забезпечення, держава створює додатковий фінансовий резерв із надзвичайно широкими можливостями використання. Це неминуче породжує підозри щодо майбутніх політичних та популістичних витрат.

"У короткостроковій перспективі уряд отримує більшу гнучкість для реагування на кризи. У довгостроковій – зростає ризик ручного управління бюджетом і розмивання пріоритету оборони. Війна виграється не бухгалтерськими маніпуляціями та красивими презентаціями, а зброєю, боєприпасами і мотивованими військовими. Саме тому суспільство має право вимагати максимальної прозорості щодо кожної гривні, вилученої з оборонних програм. Без цього будь-які запевнення влади виглядатимуть як гра цифрами, а не стратегія перемоги", – зазначив політолог.

Говорити про жах – передчасно

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко зазначив, проблема з цим перекиданням полягає у тому, що немає точної інформації, що саме було вилучено.

"Якщо подивитися на обрахунки, то тих коштів, які передбачені у бюджеті на 2026 рік, а точніше на грошове забезпечення військовослужбовців, вистачить, щоб наприклад на 900 тисяч осіб мати стотисячну зарплату на місяць для солдат і майже 400-тисячну зарплату для генералів. Тому виникає логічне запитання: де і на що не вистачає грошей? Тобто ви берете обсяг грошового забезпечення на рік і ділите на особовий склад. Тобто, умовно кажучи, на 10 солдат має бути один сержант. На 10 сержантів один молодший офіцер. На 10 офіцерів – один генерал. Відповідно кожного разу зарплата подвоюється. Якщо з роззброєння взяли, то куди поділися ті кошти які нам вже мають виділити наші європейські партнери, мова йде про 37 млрд євро на закупку зброї? А 40 млрд грн – це 1 млрд. Тобто, перш ніж говорити про якийсь жах і так далі потрібно розуміти з якої статті ці гроші були зняті і, відповідно, чи є компенсація чи ні", – зазначив експерт.

За його словами, згідно з заявою керівниці уряду пані Свириденко і міністра фінансів Марченка, у нас є фінанси, чим це компенсувати. Звісно, коли в медіа звучить сума в 40 млрд, то для пересічної особи, яка в середньому отримує в місяць 30 тисяч грн зарплати, це шалені кошти, а в масштабах держави не такі вже й великі.

"Нагадаю, що у нас видаткова частина бюджету п'ять трильйонів, 40 млрд – це менше 1%. Для порівняння можна сказати, що навряд чи хтось помітить, що якщо зі 100 грн витратиться на щось 1 грн. Якщо звісно людина не веде жорстких обрахунків свого родинного бюджету. Я не говорю, що крок уряду з 40 млрд грн – це добре. Безумовно перерозподіл коштів всередині бюджетного року свідчить про принаймні вкрай невдале планування. Це факт. Але все одно це не показник бюджетної катастрофи", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".

Читайте також на порталі "Коментарі" - наступ на Крим набирає обертів: що стоїть за новою серією ударів.