Економічна свобода України досягла історичного мінімуму: причини та наслідки

Чому країна опинилася на 150-му місці в глобальному рейтингу і як це виправити

За результатами дослідження канадського аналітичного центру Fraser Institute, Україна досягла нового історичного мінімуму в Індексі економічної свободи. Що призвело до такого падіння і які фактори впливають на економічний клімат у країні нижче в матеріалі.

Україна опустилася на 150-те місце зі 165 країн у звіті Economic Freedom of the World 2024, підготовленому Fraser Institute. Це найгірший показник для нашої країни з моменту її включення до Індексу економічної свободи. Експерти відзначають, що на падіння вплинули не лише внутрішні економічні процеси, але й війна, що триває. Водночас існують об'єктивні чинники, які унеможливлюють швидке відновлення економічної стабільності.

Найнижчий рівень за всю історію спостережень

Україна вперше була включена в Індекс економічної свободи у 1995 році, коли посіла 118-те місце з оцінкою 3,46 бала. З того часу позиція нашої країни змінювалася, проте поточний результат — 150-те місце — став найнижчим за всю історію спостережень. Порівняно з попередніми роками, це суттєвий відкат.

Відносно стабільний період і подальше падіння

У 2020 році Україна досягла свого найвищого результату в рейтингу, посівши 109-те місце з оцінкою 6,19 бала. Однак вже через рік країна почала втрачати позиції, спустившись на 113-те місце. Останні два роки показали ще більшу деградацію: у 2024 році Україна опустилася аж на 37 позицій, втративши 0,94 бала.

Рейтингові показники за ключовими напрямками

Згідно з даними Fraser Institute, Україна значно відстає за всіма ключовими напрямками. Зокрема:

• за розміром уряду (державні видатки) наша країна посіла 131-те місце;

• за правовою системою та захистом прав власності — 112-те місце;

• у сфері монетарної політики — 155-те місце;

• за свободою торгівлі — 131-те місце;

• за регуляцією — 152-те місце.

Причини падіння: війна та структурні проблеми

Основною причиною погіршення позиції України стала війна. Вплив бойових дій на економіку відбився на ключових показниках, зокрема на розмірі державних видатків, які зросли з 30% до 45% ВВП. Держава змушена збільшувати витрати на оборону та соціальні потреби. Водночас регуляція ринку праці залишається обтяжливою для роботодавців, а монетарні обмеження та високі кредитні ставки ускладнюють доступ бізнесу до ресурсів.

Варто зазначити, що існують й інші показники, на основі яких оцінюють економічну свободу країн. Наприклад, The Heritage Foundation припинила індексувати Україну через повномасштабне вторгнення РФ. Однак деякі міжнародні індекси продовжують аналізувати нашу країну в таких сферах, як корупція, верховенство права та свобода слова. Війна ставить перед державою нові виклики, які неможливо вирішити швидко, але стабільність у цих показниках може забезпечити економічне відновлення в майбутньому.

Що далі?

Для відновлення економічної свободи в Україні потрібно здійснити низку реформ, зокрема зменшити державні видатки, підвищити ефективність роботи уряду та провести приватизацію державних підприємств. Також важливо змінити підходи до монетарної політики та полегшити регуляцію ринку праці для стимулювання підприємництва та інвестицій.