Економічна криза в Україні: що потрібно зробити владі для порятунку економіки країни

Коронавірус і пов'язані з ним обмеження значно вплинули на економіку України. Країна все більше занурюється в кризу і люди чекають від влади рішучих дій. Експерти розповіли порталу "Коментарі", що може зробити українська влада для порятунку вітчизняної економіки і на досвід яких країн варто звернути увагу.

Економічна криза в Україні: що робить влада

Доктор економічних наук, завідувач відділу державних фінансів Growford Institute (Київ) Тетяна Богдан зазначає, що реагуючи на поточну кризу, уряд підготував пакет фіскальних стимулів обсягом близько 6% ВВП. Пом'якшення фіскальної політики, підкреслює експерт, має метою стримування темпів поширення хвороби, а також захист працівників і життєздатних фірм від економічного колапсу.

"У той же час, у багатьох розвинених країнах і деяких країнах з ринками, що формуються, пакети фіскальних стимулів досягають 10% ВВП і більше. Сумарний пакет фіскальних заходів в усіх країнах МВФ оцінює на рівні 11 трлн дол. У складі таких пакетів близько 50%, або 5,4 трлн дол. – це витратні програми і податкові послаблення для бізнесу і населення", – підкреслює Тетяна Богдан.

В Україні, нагадує вона, зміни до бюджету 2020 року, затверджені Верховною Радою в квітні, передбачають збільшення дефіциту сектору загального державного управління (держбюджету, місцевих бюджетів та фондів соціального страхування) до рівня 8,2% ВВП.

"У той же час, за прогнозом МВФ, у світі дефіцит сектору загального державного управління в 2020 році досягне показника 13,9% ВВП, – підкреслює доктор економічних наук. – При цьому дефіцит у розвинених країнах досягне 16,6% ВВП. Тобто, в Україні масштаби фіскальних стимулів вдвічі менші (у відносному вимірі), ніж у розвинених країнах. Але слід враховувати, що така ситуація має в основному об'єктивні причини: вузький фіскальний простір держави і обмеженість неінфляційних джерел фінансування бюджетного дефіциту".

Економічна криза в Україні: податкові стимули

В Україні дуже скромні обсяги соціальних виплат для тих категорій населення, які постраждали внаслідок карантинних обмежень. Те ж саме стосується фінансової підтримки бізнесу, який втратив доходи.

"Податкові послаблення для бізнесу, ініційовані державою, включали скасування сплати податку на нерухомість та єдиного соціального внеску на короткий період часу, відстрочення податкових перевірок та термінів подання податкових декларацій, – нагадує Тетяна Богдан. – У той же час, працівники, які втратили роботу внаслідок карантину, могли претендувати лише на отримання мінімальної заробітної плати від держави. А розмір мінімальної допомоги по безробіттю збільшився із 650 грн до 1000 грн і з 1630 грн до 1800 грн на місяць. При цьому розмір прожиткового мінімуму, задекларованого Міністерством соціальної політики України, перевищує 4 тис. грн на місяць".

Між тим, з початку корона-кризи у багатьох країнах суттєво зросли масштаби фіскальних стимулів у формі надання державних гарантій, позик і державних вливань у статутні капітали компаній.

"У глобальному масштабі такі стимули, які ще мають назву державних програм з підтримки ліквідності, оцінюються МВФ у сумі 5,6 трлн дол. Програми підтримки ліквідності урядів і Міністерств фінансів у багатьох країнах за обсягами перевищували суми заходів фіскальної політики, пов'язаних зі скороченням доходів держави або збільшенням витрат, – підкреслює Тетяна Богдан. – Наприклад, у Польщі Міністерством фінансів була затверджена програма нових кредитних гарантій і мікро-позик для підприємців з бюджетом 75 млрд злотих або 3,3% ВВП. Крім того, Польський фонд розвитку зобов'язався профінансувати програму підтримки бізнесу обсягом 100 млрд злотих або 4,5% ВВП".

У великих індустріальних країнах – Франції, Німеччині, Італії, Японії, Великобританії і США – також були розроблені масивні пакети підтримки ліквідності, включаючи державні гарантії та позики, вартість яких сягала 10% ВВП і більше. Такі пакети призначалися для допомоги фінансовим і нефінансовим підприємствам у надзвичайний період.

"В Україні єдина програма такого типу – це програма "5-7-9", яка не стала дієвим засобом підтримки малого бізнесу, внаслідок жорстких нормативів банківського регулювання і незацікавленість банків надавати кредитну підтримку бізнесу (навіть з використанням бюджетних субсидій)", – підкреслює експерт Growford Institute.

Економічна криза в Україні: політика центробанків

Центральні банки багатьох країн для підтримки потоку кредитних ресурсів у реальну економіку вживали рішучих дій, які стосувалися пом'якшення монетарної політики, викупу ряду активів на ринку і надання ліквідності фінансових установ.

Національний банк України також зробив деякі кроки в цьому напрямку, нагадує Тетяна Богдан. А саме:

– облікова ставка була знижена з 10% до 6% річних;
– відстрочено впровадження більш жорстких нормативів банківського регулювання;
– дещо збільшений рівень підтримки ліквідності банків та підвищені терміни короткострокових кредитів рефінансування до 90 днів;
– відновлені тендери з надання довгострокового рефінансування банків на строк до 5-ти років.

"Однак, такі заходи важко назвати монетарними стимулами в умовах продовження досить жорсткої монетарної політики, – впевнена доктор економічних наук. – Крім того, у багатьох країнах світу центральні банки почали або розширили існуючі програми викупу активів, які мали на меті зниження довгострокових процентних ставок і попередження зростання вартості довгострокового фінансування для фірм і домашніх господарств. В Україні цього не було зроблено і правління НБУ категорично відкидає таку можливість, незважаючи на відповідне рішення Ради НБУ".

Тетяна Богдан наводить приклади ефективних програм світового рівня.

Так, Європейський центральний банк у квітні почав "Pandemic Emergency Purchase Program" вартістю 750 млрд євро, яка буде діяти до кінця 2020 року і покривати викуп державних і приватних цінних паперів.

Федеральна резервна система (ФРС) США почала викуповувати федеральні облігації, іпотечні та корпоративні облігації з лімітом фінансування – 300 млрд дол.

Банк Англії відкрив "Asset Purchase Facility" з лімітом фінансування 200 млрд фунтів стерлінгів. Для збільшення активів центрального банку в державних облігаціях і в корпоративних облігаціях з інвестиційним рейтингом.

Серед країн з ринками, що формуються, аналогічні програми почали Центральний банк Угорщини, Румунії, Туреччини, ПАР.

Підтримку ринку державних цінних паперів надали також нацбанки Хорватії та Польщі. Наприклад, станом на 1 липня Народний банк Польщі викупив казначейських зобов'язань на вторинному ринку на суму 96 млрд злотих або 4,3% ВВП.

"В Україні сьогодні є надія, що призначення нового голови Національного банку і оновлення складу Правління буде драйвером позитивних змін в площині монетарної політики та банківського регулювання. Вони повинні стати дієвими антикризовими інструментами в умовах безпрецедентної економічної кризи", – резюмує Тетяна Богдан.

Економічна криза в Україні: вплив коронавірусу

Директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт в Економічній експертної платформі Ілля Несходовський констатує: "На жаль, під час введення навесні жорсткого карантину, уряд не прорахував його згубного впливу на економіку. Як наслідок – прогнозується серйозне падіння ВВП. Біда і в тому, що гроші, які розподіляються на підтримку економіки зараз через держбюджет, розподіляються нераціонально".

На думку експерта, замість вкладення величезних коштів на програму "Велике будівництво", варто було б забезпечити підтримку галузей, які через корона-кризи опинилися в найбільш складному становищі і не отримують потрібної підтримки.

"Враховуючи, що через закриті кордони у нас з'явився попит на внутрішній туризм, логічно було б підтримати готелі, ресторани, кафе, які серйозно постраждали під час карантину", – говорить Ілля Несходовський.

За його словами, позитивна програма кредитів 5-7-9% діє, але дуже повільно. До того ж, далеко не всі бажаючі мають можливість отримати зазначені кредити. Те ж саме стосується допомоги ФОП – правильне рішення, але є серйозні бюрократичні перепони.

"Неправильно, що влада посилила фіскальний тиск на підприємців, – вважає Ілля Несходовський. – Ті, до кого штрафні санкції під час пандемії не застосовуються, отримують від відповідних органів листи з погрозами через борги по податкам. При цьому влада зосередила увагу саме на сегменті малого бізнесу, тоді як великий бізнес заборгував у десятки разів більше, ніж всі підприємці разом узяті".

У нас багато уваги зараз приділяють питанню створення індустріальних парків. Але це довгострокові і дорогі проекти. З точки зору економіки, логічно було б переглянути систему оподаткування зарплат, вважає експерт.

"Слід знизити податкове навантаження на тих, хто має низькі доходи, – каже Ілля Несходовський. – Це збільшило б купівельну спроможність, стимулюючи споживчий попит і давши поштовх для розвитку секторів, які займаються створенням та продажем продуктів харчування".

Економічна криза в Україні: політика всередині країни

Громадський діяч, кандидат юридичних наук Сергій Войченко вважає, що українська влада має усунути фактор катастрофи, який вона сама ж і створила.

"Мова про те, щоб максимально повно дати свободу працювати і відновлюватися бізнесу – після бездумних рішень влади щодо зупинення української економіки, – пояснює експерт. – Зараз ми можемо спостерігати, як то в одному, то в іншому регіоні протестують підприємці проти продовження карантину. При цьому статистика свідчить, що ці обмеження і заборони ніякої користі не приносять".

Друге, що повинна зробити влада, і чого не відбувається – це підтримати внутрішній попит та інвестиційну спроможність бізнесу, впевнений Сергій Войченко.

"Слід вжити максимальні заходи для підтримки платоспроможності бізнесу і населення, – підкреслює він. – Так, для підтримки внутрішнього попиту потрібно забезпечити податкові канікули, та видачу безвідсоткових кредитів. Адже поки справа далі гучних заяв влади не зрушила".

Наступним кроком влади, на думку експерта, повинна бути реструктуризація боргової ситуації в країні.

"Держава обов'язково повинно було надати можливість людям, які потрапили в складну ситуацію через іпотечних банківських кредитів, звільнитися від кредитного рабства (куди їх, в тому числі, загнали різні ломбардні організації). Українська влада мала б заборонити і поставити поза законом як мінімум на рік, так звану колекторську діяльність, якою українців фактично штовхають в петлю", – зазначає Сергій Войченко.

Також він вважає важливим знизити вартість послуг монополістів, у тому числі в комунальній сфері. А не те, що ми бачимо зараз, коли намагаються ще й підвищувати тарифи.

"Необхідним кроком також є валютне регулювання, – говорить експерт. – Країні важко дістається валюта, але при цьому вона бездумно виводиться за кордон".

Раніше "Коментарі" писали, що в. о. голови Нацбанку Катерина Рожкова переконана, що "кредитні канікули", які запровадив парламент, погіршив дисципліну виплат позичальників і якщо їх продовжити ще на один рік, банки України просто не витримає такого тиску.

Читайте Comments.ua в Google News