logo_ukra

Coinspot 04.07.2020

BTC/USD

9078.88

ETH/USD

226.86

LTC/USD

41.56

НБУ 04.07.2020

USD/UAH

27.35

EUR/UAH

30.60

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес економіка Пенсійна реформа в Україні: наскільки реально реалізувати вимоги МВФ в українських реаліях
commentss НОВИНИ Всі новини

Пенсійна реформа в Україні: наскільки реально реалізувати вимоги МВФ в українських реаліях

Експерти кажуть, що пенсійна система в Україні потребує численних доопрацювань, які, зокрема, зараз обговорюються з МВФ

3 червня 2020, 14:04 comments2718
Пенсійна реформа в Україні: наскільки реально реалізувати вимоги МВФ в українських реаліях

Експерти проаналізували для видання "Коментарі" стан пенсійної системи України. В тому числі, в ракурсі повідомлення, що наш уряд і Міжнародний валютний фонд (МВФ) обговорюють напрями подальшого її реформування

Пенсійна реформа в Україні: співпраця з МВФ не повинно бути на шкоду

Економічний експерт Ігор Гарбарук зазначає, що Україні слід співпрацювати з різними міжнародними фінансовими інституціями. В тому числі з МВФ. Але це не повинно бути на шкоду своїй економіці, своєї незалежності, логікою існування держави.

"Навіщо нам такі кредити, які, за деякими даними, беруться під зобов'язання підвищення пенсійного віку, цін на газ, збільшення функцій наглядової ради, у тому Нафтогазі? Навіщо нам позики, які фактично переводять країну під зовнішнє управління? – задається питанням експерт. – Розглядати питання збільшення пенсійного віку зараз точно не до часу. У нас молоді люди втрачають роботу, спостерігається стрімке зростання безробіття. Ті, кому, умовно кажучи, "50 ..." не можуть нікуди влаштуватися. Причому це люди з двома вищими освітами, з хорошим менеджерським досвідом..."

За словами Ігоря Гарбарука, солідарної пенсійної системи, яка зараз є в Україні, безумовно, недостатньо.

"Але нічого більш ефективного ми поки не змогли впровадити, – зазначає економіст. – У підсумку ті, хто вийшов на пенсію, сподіваються лише на ту мізерну подачку, що в Україні називається пенсією. Недопустимо, коли у нас прожитковий мінімум становить близько 2 тисяч, мінімальна зарплата – в районі 4,7 тис., а мінімальна пенсія на даний момент – менш 1,7 тис. В ідеалі всі три цифри повинні бути рівні! А ми продовжуємо порушувати пенсіонерів".

Експерт упевнений, що до діючої солідарної системи потрібно додавати накопичувальну (другий її етап повинен був вступити в силу з 2019 року, але цього не сталося). А в ідеалі – ще й можливість використовувати якісь індивідуальні пенсійні програми. Як у тій же Німеччині, пенсіонери якої відчувають себе чудово.

"Але при нашій економічній ситуації реальних проривів у пенсійній реформі зробити неможливо, – підкреслює Ігор Гарбарук. – Особливо зараз. У нас продовжується економічний спад. Ми маємо шалене невиконання доходної частини бюджету (44 млрд грн недобору лише в квітні). Квітень-2020 до квітня-2019 показав падіння промисловість більш ніж на 16%. Що буде восени – ніхто не знає. А тому зараз треба думати не про те, як позичити чергові гроші під будь-які умови, остаточно поклавши економіку. Думати слід про те, як запустити економіку, де і під що шукати інвестиції. Той же перший транш МВФ в 1,9 млрд дол – куди піде? Відразу на покриття зовнішніх зобов'язань? Або на закриття бюджетних дір – соціалку, проїдання? Або з його допомогою все-таки спробують запустити економіку?"

Експерт упевнений, що максимум коштів зараз слід вкладати в будівництво доріг, заводів, різноманітних підприємств.

"Ми повинні завантажити роботою власні підприємства, а національний виробник – отримати преференції на державному рівні. Тоді у нас з'являться гроші, робочі місця. Тоді запрацює економіка. І тоді в 70-80 років буде де працювати і отримувати за це хороші гроші. Так що перш, ніж щось реформувати, потрібно змінити логіку мислення. Від президента зараз йдуть правильні посили... Тим важливіше, щоб Кабмін і ВР їх реалізували. Саме ці посили, а не вбивчі для української економіки "хотілки" міжнародних кредиторів".

Пенсійна реформа в Україні: другий рівень накопичувальної системи

У попередньому меморандумі українська влада взяла на себе зобов'язання не впроваджувати другий рівень накопичувальної пенсійної системи, нагадує економічний експерт Віктор Скаршевський

"Логіка МВФ зрозуміла. Таке впровадження одразу б збільшило дефіцит Пенсійного фонду України (ПФУ), так як частина єдиного соціально внеску (ЄСВ) забиралася б у цю систему. У результаті з'явилася б потреба додаткового фінансування з держбюджету. А завдання МВФ – мінімізувати дефіцит держбюджету, щоб країна-позичальник могла розраховуватися за зовнішніми боргами".

За словами експерта, МВФ фактично завжди виступав (а українські уряди не особливо опиралися), щоб пенсійний вік підвищувався. Якщо не прямо, то опосередковано – через, наприклад, збільшення страхового стажу.

"У новому меморандумі, проект якого гуляє по мережі, уряд бере на себе додаткове зобов'язання не вносити зміни, які могли б призвести до зменшення фактичного пенсійного віку, – зазначає Віктор Скаршевський. – Прем'єр Денис Шмигаль недавно заявив, що в меморандумі немає зобов'язання щодо збільшення пенсійного віку. Але це маніпуляція – мова не про абсолютному підвищенні пенсвозраста, а про фактичне підвищення – як раз таки через збільшення страхового стажу".

Так як українська влада вже заявили, що готові затвердити цей меморандум, ніякого зростання пенсій і соціалки не буде, з вищезазначених причин.

"Пенсійна реформа в новому і попередньому меморандумі знаходиться в розділі фіскальної політики, а не соціальних стандартів. Так що головне, що закладено в це поняття даним документом – щоб менше платити пенсії. Ідеологічно це, принаймні, виглядає саме так", – відзначає експерт.

Він також нагадує, що у нас кількість пенсіонерів зрівнялася з кількістю платників ЄСВ.

"І тих, і інших, близько 11 мільйонів. А так як середня зарплата у нас – менше 11 тисяч гривень, ЄСВ становить 22%, в ПФУ йде 19%, відповідно, середні пенсії можуть бути лише в районі 2-3 тис грн. І навіть на них доводиться доплачувати з держбюджету, – каже економіст. – При цьому середня пенсія в Україні (3,1 тис) приблизно у півтора рази нижче розрахованого Минсоцем фактичного прожиткового мінімуму (ФПМ) – 4,4 тис. Можна це вважати пенсією? Швидше за соцдопомогою. А більше 80% українських пенсіонерів отримують менше ФПМ. У бюджеті ж прожитковий мінімум прописаний з розрахунку 2 тисяч гривень. До нього прив'язана і мінімальна пенсія. В результаті понад 2 млн українців отримують і зовсім смішні близько 1,7 тис грн в місяць. Це не можна назвати пенсією як такої".

Пенсійна реформа в Україні: аудит ПФУ

Віктор Скаршевський нагадує, що закон про пенсійну реформу набув чинності в жовтні 2017 року. Крім низки пунктів, в тому числі щодо автоматичної індексації пенсій, було прописано і зобов'язання протягом півроку провести аудит ПФУ.

"До цих пір він не проведено. А річний бюджет ПФУ зараз складає близько 500 млрд грн. Резервів там можна знайти на дуже велику суму, – упевнений експерт. – При цьому зараз дефіцит ПФУ – 202 млрд грн. Різко просіли надходження по ЄСВ. В тому числі з-за корона-кризи. Як вплинув ріст безробіття, ми побачимо вже скоро, коли карантинні заходи і послаблення будуть скасовані... Але можна не сумніватися, що восени, найпізніше в грудні, відбудеться традиційне дофінансування Пенсійного фонду".

Перспективи пенсійної реформи в Україні – не райдужні, впевнений Віктор Скаршевський. Адже не може бути високих пенсій при низьких зарплатах, при слабкій економіці.

"Пенсійна реформа – це перерозподіл коштів. Вона сама по собі не згенерує більше грошей. І очікувати просто від неї підвищення пенсій – не варто, – пояснює експерт. – Краще жити і отримувати більше пенсіонери зможуть, коли буде краще працювати економіка, інвестиції, експорт, високооплачувані робочі місця. А при середній зарплаті, як у нас, пенсії високим не можуть бути апріорі, адже вони становлять приблизно третину зарплати. І введенням тієї ж накопичувальної системи проблему не вирішити. Немає гарантій, що накопичення не знеціняться. До речі, в останні 10 років навіть ті східно-європейські країни, які вводили другий рівень накопичувальної системи, виявилися від цього. З різних причин. Людям вигідніше стало перераховувати в солідарну систему".

Віктор Скаршевський впевнений, що все впирається у зростання економіки, верховенства права та права власності – те, чого в Україні немає.

"Навіщо створювати складні системи другого рівня, якщо при економічному зростанні, стабільності, дерегуляція бізнесу, рівність усіх перед законом, людина зможе просто купувати ОВДП, депозити, а також переводити свої заощадження у валюту? Так що занадто переоцінена пенсійна реформа, особливо другого накопичувального рівня, – зазначає експерт. – До того ж, є проблеми демографії, депопуляції. Без створення нових робочих місць, умов повернення наших трудових мігрантів в Україну через фінансово-економічні стимули, проблем не вирішити".

Пенсійна реформа в Україні: дії за вказівкою МВФ

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін впевнений: всі розмови МВФ і нашого уряду щодо пенсійної реформи зводяться до вказівок з боку Фонду – чого робити не можна.

"У меморандумі з МВФ від 05.12.18 Фонд прямо заборонив запуск накопичувального рівня пенсійної системи, – зазначає Данило Монін. – Вони наполягають на збільшенні пенсвозраста мінімізації виходу раніше терміну і збільшення зборів ЄСВ. Таким чином хочуть мінімізувати дефіцит бюджету ПФУ".

А ось Зеленський у передвиборчій програмі пообіцяв накопичувальні пенсії, підкреслює експерт.

"У теж час, вже через 3 місяці в програмі партії "Слуга народу" пенсійна реформа була відсунута на 2023 рік. А це значить – похована, – вважає Данило Монін. – У поточному меморандумі МВФ просить продовжувати ті заходи, на яких він наполягав раніше – без запуску накопичувальної... Хоча уряд ніби розглядає запуск 2% відрахувань в накопичувальну систему. Але я не вірю в її запуск... на Жаль, але Україна показує, що ми – тотально під зовнішнім управлінням. Ймовірність запуску накопичувальної системи наближається до нулю. Принаймні, поки ми в програмах з МВФ".

Раніше "Коментарі" писали, що МВФ прогнозує, що прибутковість банків буде перебувати під тиском протягом наступних п'яти років з-за низьких процентних ставок. Крім того, у Фонді застерігають від надмірних ризиків, коли економіка почне відновлюватися.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!