В Україні все більше айтівців закривають свої ФОПи: аналітики назвали цифри та причини
За даними аналітиків, зараз в Україні більше айтівців закривають свої ФОПи, аніж відкривають нові
Цього року в Україні з’явилося 18 605 нових ФОПпів у сфері комп’ютерного програмування. Кількість зареєстрованих новачків у цій галузі за рік майже не змінилась.
Водночас чинні бізнеси закриваються все активніше: 26 158 айті-підприємців завершили свою діяльність. За рік кількість закритих ФОПів зросла втричі. Про це повідомляє аналітичний портал Опендатабот.
Найбільше нових ІТ-ФОПів цього року зареєстровано у Києві (3737), Львівській (2015), Дніпропетровській (1740), Харківській (1557) та Київській областях (1338). Водночас відкрилося більше, ніж закрилося ФОПів лише у двох регіонах: на Волині (+19) та Тернопільщині (+12).
Серед нових зареєстрованих ІТ-підприємців більшість складають чоловіки — 57% реєстрацій, жінки становлять 43%. При цьому в жодному регіоні кількість жінок-ФОПів не перевищує чоловічу.
"Це наразі нетипова ситуація для українського бізнесу, який, переважно, відкривають жінки", - зазначають аналітики.
Середня тривалість роботи ФОПа у сфері ІТ, який закрився у 2025 році, — 4 роки. Кожен шостий припиняє діяльність уже протягом першого року, а ще третина працює від одного до чотирьох років. Водночас найстаріший підприємець, який закрився цього року, працював із 1991-го.
За даними аналітиків, закриття ФОПів не обов’язково свідчить про кризу у галузі ІТ. Це скоріше показує зміну формату працевлаштування айтівців. Так, за даними DOU, цьогоріч 57% айтівців працюють як ФОПи. Минулого року таких було 70%, а 2022-го — 87%.
Разом з тим кількість вакансій в ІТ-сфері за рік лише зросла. Якщо за 10 місяців минулого року було розміщено 72 396 пропозицій про роботу для айтівців, то за цей самий час цьогоріч пропозицій вже 80 297, тобто на 11% більше.
Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" писав, що уряд затвердив план реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки та втручання у роботу бізнесу державними органами. Зокрема, податкова й митниця обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком. Винятком будуть високоризикові галузі, як-от обіг підакцизних товарів, де необхідний контроль.