Війна України та Росії: що відбувається з економіками двох країн після 8 місяців конфлікту

Ситуація в Україні оптимістичніша, ніж прогнозувалося на початку російського вторгнення 24 лютого

У понеділок, 24 жовтня, ми вступили в дев'ятий місяць з початку широкомасштабної російської агресії проти України. Які основні економічні висновки (для України та для РФ) можна зробити зараз? Портал "Коментарі" із цим питанням звернувся до експертів.

На щастя, прогноз Світового банку щодо падіння ВВП України не виправдався.

Український економіст, ректор-засновник American University Kyiv Роман Шеремета нагадує, що початковий прогноз Світового банку передбачав падіння ВВП України на 40-45%.

"На щастя, він не виправдовується. Хоча ситуація справді складна, – зазначає експерт. – Багато українців відчувають на собі проблеми у всіх сферах свого життя, тепер ще й з енергетикою. Але насправді зараз загальна економічна ситуація покращилася. Наприклад, НБУ переоцінив падіння ВВП на позитивний бік. Тепер прогнозується, що воно становитиме 30-35%. Відбулося пожвавлення бізнесу. Якщо на початку війни близько 80% українського бізнесу зупинилося, то зараз він адаптувався. Ми відкрили зернові коридори, є значна фінансова допомога від США та ЄС. Це допомагає українському уряду фінансувати соціальні речі, а бізнесу триматися на плаву".

Величезний позитивний ефект має і те, продовжує Роман Шеремета, що Україна деокупувала вже чимало своїх територій. Це, зокрема, допомагає у сенсі відновлення бізнесу, нових робочих місць.

"З негативу останнього часу – ударами росіян у нас серйозно знищується енергетична структура, логістика. Але загалом, – наголошує експерт, – ситуація більш оптимістична, ніж прогнозувалося на початку російського вторгнення".

Щодо економічних реалій країни-агресора, то прогнозувалося, що її ВВП впаде на 10%. Поки цього немає, проблеми у РФ в іншому, зазначає Роман Шеремета. Йдеться, пояснює він, про довгостроковий вплив санкцій та виходу маси компаній із російського ринку.

"Понад тисяча відомих компаній залишили її ринок. Включно з Siemens, яка була там з царських часів, – акцентує економіст. – Санкції, на жаль, не змогли зупинити агресію, але вони мають довгостроковий вплив, який неминуче спричинить розпад російської імперії. Капіталізація компаній, які пішли з РФ, становить близько 1 трильйона доларів. Саме стільки країна-агресор безповоротно втратила, як і мільйони робочих місць. І чим далі, тим більше проблем буде у Росії, що втратила міжнародні інвестиції, доступ до міжнародного капіталу, ринки збуту. Це довгостроковий ефект. Очікування на наступні роки – російський ВВП продовжуватиме падати, а український, навпаки, зростатиме".

Без кардинальних змін, у тому числі у поглядах на економіку, ми не зможемо нормально відновитись

Економічний експерт Данило Монін міркує так:

"Основний економічний висновок наразі – олігархічна економіка України внаслідок війни перестане існувати. А це означає, що після війни доведеться переґрунтовувати економіку України".

Чи це буде зроблено - під великим питанням, вважає експерт.

"Поки що влада в економічній сфері поводиться, ніби війни немає, і немає від'їзду семи мільйонів людей. Схоже, керівництво країни думає, що все так якось розсмокчеться. Що Захід дасть грошей на відновлення, і якось все потроху почне відновлюватися. Але без кардинальних змін, зокрема у поглядах на економіку, ми не зможемо нормально відновитися, – упевнений Данило Монін. – Війна вже показала, що саме економічний фронт – найслабше місце України, бо еліти завжди мислили у стилі ренти, а не процвітання країни".

Структура та модель національної економіки, що встановилися до війни, практики господарювання, будуть кардинально змінені

Економіст, громадсько-політичний діяч Олександр Гаврутенко вважає, що головний економічний висновок, який формується під час цієї війни, – це розвінчання міфу про те, що за допомогою міжнародних економічних санкцій можна стримати, зупинити чи перемогти агресора. Так само, як і те, що за допомогою всебічної фінансової та технічної підтримки економіки жертви агресії можна посилити її обороноздатність.

"І те, й інше важливе до війни, або замість війни – як превентивні заходи. Під час війни визначальними залишаються лише наявність озброєння, підготовка і мотивація військовослужбовців, терпіння і згуртованість суспільства", – пояснює експерт.

На його думку, другий висновок або факт, який також не був багатьом очевидним до війни, полягає рівно в протилежному – тоді як цивілізований світ сприймає санкції як інструмент стримування, агресор бачить у будь-якому доступному йому економічному важелі – зброю.

"Третій масштабний висновок, який важливо вже зараз усім нам усвідомлювати і включатися в цей процес, – структура і модель національної економіки, практики господарювання, що встановилися до війни, будуть кардинально змінені, вимушено адаптуються і під умови довгострокової війни, і під цілі повоєнного відновлення, і під завдання реального інтегрування до європейського економічного простору. Тоді як якісні зміни російської економіки відбуватимуться у зворотному напрямку, у бік ізоляції, архаїзації, деградації", – прогнозує Олександр Гаврутенко.

Читайте також на порталі "Коментарі" – українські бійці оприлюднили термінове звернення до російських військових.