Поки Україна отримує зовнішню фінансову допомогу – питання не стоїть гостро, адже Київ ще може рефінансувати борги
Міжнародний валютний фонд очікує, що Україна продовжить обслуговувати свій зовнішній борг. Чи правильно це за умов російської агресії? Чому українська влада на тлі війни, що триває, не йде на реструктуризацію боргу? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Переговори про реструктуризацію можуть вестись, але не в публічній площині
Співзасновник Українського інституту майбутнього та Центру економічного відновлення Анатолій Амелін пояснює:
Ми достовірно не знаємо, наскільки глибоко вели переговори про реструктуризацію. Наскільки я розумію, є розмови. Але нам не повідомлять з вами про це, доки не буде досягнуто якихось домовленостей".
За словами експерта, збереження Україною підходів до обслуговування боргу є добрим прикладом країни, якій можна довіряти.
"Тим більше ми зараз отримуємо зовнішню допомогу, яка нам і допомагає рефенансувати ці борги. Той самий МВФ надає нам підтримку. Що абсолютно не виключає проведення переговорів щодо реструктуризації чи списання якоїсь частини боргу, – зазначає Анатолій Амелін. – Але, наголошую, це не для публічної дискусії. Тому що подібні діалоги одразу погіршують кредитні рейтинги країни та створюють складнощі для обслуговування боргу та залучення нових кредитів".
Враховуючи поточні обставини, можна проводити не тільки реструктуризацію, а й часткове списання боргів з нашої держави
Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат вважає, що Україні необхідно було ще одразу після широкомасштабного російського вторгнення розпочати конструктивний діалог щодо перегляду умов обслуговування державних боргів. Повномасштабна війна – більш ніж важлива причина для цього, впевнений він.
"Те, що це не було зроблено, я розглядаю як критичну помилку керівництва Міністерства фінансів, після якої керівника та відповідальних осіб цього міністерства треба змінити. І провести розслідування щодо виявлення особистих інтересів та зв'язків вищезгаданих осіб з конкретними зовнішніми кредиторами", – зазначає Андрій Гарнат.
Він нагадує, що Мінфін відкладає на осінь переговори щодо реструктуризації державного боргу. І на цей же період припадає виплата $2 млрд за єврооблігаціями, які навесні на вторинному ринку фінансовими спекулянтами перекуповувалися з прибутковістю до 250%.
"Тим часом, нам через "вимоги" МВФ у різний час в Україні легалізувалися шкідливі рішення. Наприклад, запровадження депонування на ПДВ рахунках, система блокування податкових накладних, відкладення на невизначений термін запровадження Податку на виведений капітал та багато іншого, – наголошує Андрій Гарнат. – З огляду на поточні обставини і те, що Україна стримує наступ агресора, який загрожує всій Європі, вчасно проводити не лише реструктуризацію, а й часткове списання боргів із нашої держави".
Питання реструктуризації – це питання якості держапарату, це питання того ж рівня, що й податкова реформа, судова реформа та інше
Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович наголошує, що реструктуризація боргів України – питання не лише військового, а й мирного часу.
"Це питання пов'язаних осіб і торгівлі інсайдерської інформацією, тобто. питання недобросовісності посадових осіб міністерства фінансів та НБУ, – зазначає він. – А якщо є факти несумлінності, тобто. використання посадових повноважень у особистих інтересах, і питання реструктуризації боргу треба ставити, враховуючи цей чинник. Якщо прізвища посадових осіб, яких підозрювали в такій діяльності до війни, а також прізвища посадових осіб сьогодні – не змінюються, то дії їх будуть продиктовані особистим інтересом".
На думку Павла Себастьяновича, суспільний інтерес потребує додаткового ресурсу, реструктуризації, для чого є підстави.
"Але особистий інтерес вимагає виконання негласних домовленостей, – наголошує він. – Тому наші посадовці й саботують процес. Хоча війна – очевидний форс-мажор, і може йтися не лише про відстрочку, а й про часткове списання боргу. Питання реструктуризації – це питання якості держапарату, це питання того ж рівня, що й податкова реформа, судова реформа та інше. У владі немає людей, яким потрібна модернізація нашого держапарату. На жаль".
Читайте також на порталі "Коментарі" - Росія – держава-терорист: Україна може запустити процес – чому досі Захід зволікає.