Чому НБУ штрафує інші банки: що може за цим ховатися

Все йде до того, що цього року банки сплатять максимальні штрафи НБУ. Попередньо, з початку року штрафи вже більші за системою, ніж за весь 2022 рік

Останнім часом звичною практикою для НБУ стало виписування штрафів іншим банкам. Серед таких – Райффайзен Банк Аваль, оштрафований на 27 млн грн. Наскільки об'єктивними є штрафи Нацбанку? Чи не складається враження, що таким чином він просто поповнює скарбницю? Чи не виходить, що головний фінансовий регулятор не дає розвиватися банкам, які й так перебувають у складній ситуації через повномасштабну війну в Україні? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Якщо Україна не надішле чіткий сигнал західним партнерам, що ми рішуче налаштовані з рашистами та спонсорами їхньої агресії, то й той самий Захід робити цього не буде

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:

"З огляду на те, що Райффайзен вважається спонсором тероризму (за діяльність у РФ), більш ніж дивно виглядає те, що його просто штрафують. Адже, якщо господаря (головного банку) визнано спонсором тероризму, то і всі його відділення автоматично повинні потрапляти під цю категорію. І я здивований, що стосовно української структури цього банку не вживаються радикальніші заходи. А виписування штрафу під 30 мільйонів більше схоже чи на спробу домовитися, чи на видавлювання з ринку. Якщо ми говоримо про загрозу безпеці, адекватним заходом була б націоналізація цього банку, як це робиться щодо, скажімо, активів тих чи інших суб'єктів країни-агресора".

На думку експерта, у нинішній системі регулювання (валютного, платіжного) "прикопатися" можна до величезної кількості речей. У випадку ж з Райффайзеном, впевнений він, ми маємо отримати чіткі, конкретні меседжі не лише технократичного регуляторного характеру, а й щось пов'язане з питанням економічної, платіжно-фінансової безпеки.

"А то виходить, ми одні банки націоналізуємо, а щодо Райффайзена поводимося дивним чином. Боротьба з російською агресією передбачає більш жорсткі заходи. І Україна має бути тут лідером. Адже ми бачимо, що кількість європейських структур, які продовжують загравати з РФ, досить висока. І, якщо Україна не надішле чіткий сигнал західним партнерам, що ми рішуче налаштовані з рашистами та спонсорами їхньої агресії, то й той самий Захід робити цього не буде, – наголошує Ярослав Романчук. - Безвідносно того, за що штрафують Райффайзен, розуміючи, що в нинішніх умовах особливості регулювання такі, що можна штрафувати з тисячі різних причин, сприймаю дане рішення як таке, що завдає нам серйозну моральну шкоду. Не можна замість чіткого сигналу передусім для наших західних партнерів щодо нетерпимості до спонсорів тероризму починати виконувати те, що зараз виконує Нацбанк".

Будь-які штрафи та перевірки – це, так чи інакше, суб'єктивність

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков вважає, що ситуація з Райффайзеном відповідає нормативним документам, які ухвалювала Верховна Рада і яким слідує Нацбанк – щодо роботи комерційних банків в умовах війни. Тож НБУ, пояснює експерт, просто діє у рамках відповідної законодавчої бази.

"Що стосується включення Райффайзена до переліку спонсорів тероризму… Наскільки я знаю, головна контора цього банку, розташована у Відні, розглядає питання виходу з РФ, продажу російського Райффайзена будь-кому. Вже є якісь обмеження щодо переказів за межі країни-агресора, щодо банківських операцій всередині неї. Думаю, відхід Райффайзена з Росії – це питання якщо не тижнів, то місяців", – зазначає Олексій Плотніков.

Щодо об'єктивності-необ'єктивності роботи НБУ щодо штрафування банків, будь-які штрафи та перевірки – це так чи інакше суб'єктивність, наголошує експерт. Але, якщо є порушення, у тому числі щодо фінмоніторингу, якщо є факти роботи в країні-агресорі, якщо все це підпадає під нормативну базу, то Нацбанк має право вживати відповідних заходів, констатує Олексій Плотніков.

Читайте також на порталі "Коментарі" – про що говорить рішення Кремля з електронними повістками – перед якою дилемою опиняться росіяни.