На "ринку" з жовтня 2023 року склалась аномальна ситуація, коли фактично тільки НБУ визначає, яким буде курс, а учасники ринку не знають, яким він буде в майбутньому
Україна прощається з весною за більш прийнятних економіко-фінансових умов, ніж зустрічала її. Допомога від закордонних партнерів пішла активніше, особливих коливань курсу валют не було. Експерти поділилися з порталом "Коментарі" очікуваннями від курсу валют у червні та в принципі в найближчому майбутньому, а також пояснили деякі дії НБУ.
Влада хоче покращити ситуацію з надходженням доходів від податків
Екс-член Ради НБУ Віталій Шапран вважає, що ситуація, яка виникла на валютному ринку, є наслідком поспішних і нелогічних дій НБУ у 2023-2024 роках.
"Сама філософія переходу від фіксованого курсу до плаваючого в умовах, коли курс визначався не стільки ринком, скільки інтервенціями НБУ, призвела до того, що існуючий на міжбанку курс зараз можна назвати "умовно адміністративним". Тобто, курс є таким, яким його хоче бачити НБУ", – пояснює експерт.
За його словами, більшості учасників ринку не зрозуміло, чому НБУ в один день робить інтервенції до 200 млн доларів, а в інший – більше 600. А сам Нацбанк це нікому не пояснює.
"Тож на "ринку" з жовтня 2023 року склалась аномальна ситуація, коли фактично тільки НБУ визначає, яким буде курс, а учасники ринку не знають, яким він буде в майбутньому. Така невизначеність призводить до того, що імпортери, позичальники нерезидентів та інші категорії покупців валюти створюють надлишковий попит. Особливо добре це видно в період екстремальної невизначеності по інтервенціям НБУ. Подивіться на обсяги інтервенцій НБУ при переході від фіксованого курсу до плаваючого (регульованого) в жовтні 2023 року – і зараз, коли НБУ запровадив лібералізацію, знявши заборону на ряд каналів, якими вивозився капітал з України", – зазначає Віталій Шапран.
Він акцентує, що така метушня на ринку призводить до того, що з жовтня 2023 року НБУ витрачає на валютному ринку більше коштів на інтервенції, ніж міг би це робити за умови фіксованого або частково-фіксованого курсу (він просто вимушений задовольняти надлишковий попит, який формується під впливом невизначеності, яку сам і створив).
"За моїми оцінками, з жовтня 2023 року по травень 2024 року через невдалий жовтневий маневр з переходом до квазі-ринкового курсоутворення НБУ перевитратив з золото-валютних резервів біля 3 млрд доларів", – говорить експерт.
До того ж, продовжує він, через помітні коливання на валютному ринку його учасники постійно знаходяться під впливом невизначеності – і втрачають частину своїх коштів через часті угоди, закуповуючи валюту "про-запас" по високому курсу, і продаючи валюту у разі проблем з гривневою ліквідністю (наприклад, під сплату податків).
"Поточна ситуація на валютному ринку частково пов’язана з бажанням влади покращити ситуацію з надходженням доходів від податків, розмір яких частково залежить від валютного курсу (паливо, імпорт і т.д.). Звісно, це трохи покращить бюджетну ліквідність в другому кварталі, але на цьому всі переваги девальвації для бюджету завершуються", – впевнений Віталій Шапран.
Він нагадує, що на 30.04.2024 р. зовнішній державний борг оцінювався у 108 млрд доларів. І пояснює, що зростання курсу долару з 36 до, наприклад, 42 призводить до збільшення державного зовнішнього боргу (без урахування відсотків за обслуговування) на 648 млрд грн.
"Саме тому девальвація покращить бюджетні доходи в короткостроковій перспективі, але платою за це буде погіршення боргового навантаження в довгостроковій перспективі. Більш ніж достатнім є і розмір ЗВР НБУ, які на 01.05.2024 оцінювались у сумі 42,404 млрд доларів при чистих ЗВР 30,536 млрд доларів. Тож я не вважаю, що НБУ варто було б йти на девальвацію щоб покращити поточну ситуацію для Мінфіну, оскільки це ускладнює обслуговування наших зовнішніх боргів в майбутньому", – говорить експерт.
На його думку, для вирішення поточних бюджетних проблем НБУ краще б розв’язав 50% тієї ліквідності, яка зараз накопичена в депозитних сертифікатах НБУ. Це якраз і будуть ті 5 млрд доларів, яких не вистачає Мінфіну, підкреслює Віталій Шапран.
"Але чомусь, – продовжує він, – обрали доволі грубий варіант поповнення поточної бюджетної ліквідності, який передбачає одночасно активізацію спекулятивних настроїв на валютному ринку і певний поштовх до інфляційних тенденцій, що можуть заставити НБУ і далі утримувати облікову ставку на високому рівні. І все це відбувається на фоні зростання ЗВР і відсутності будь-яких фундаментальних факторів для знецінення гривні. Тож вся відповідальність за знецінення гривні з 36 до 41 грн за долар при наявності цілого ряду позитивних факторів (які мали б стабілізувати ринок), як і відповідальність за надмірні витрати з ЗВР на інтервенції – лежить на НБУ і його керівництві. Отже і питання щодо очікуваного курсу у червні – це питання до НБУ, оскільки з жовтня 2023 року він керується ірраціональними ідеями при курсоутворенні та інтервенціях".
Передбачити поведінку НБУ в червні не є можливим, зазначає експерт. Поточна ситуація, за його словами, вказує на те, що високий адміністративний вплив НБУ на курс буде зберігатись і надалі.
"Зараз же ми з вами розплачуємось курсовою нестабільністю за помилки НБУ на валютному ринку у 2023-2024 рр. та за геть розбалансовану монетарну політику, про що я неодноразово попереджав з серпня 2022 року, а екс-голова Ради НБУ Данилишин та екс-голова НБУ Гонтарєва нагадували в своїх дописах та на конференціях", – констатує Віталій Шапран.
Коливання курсу у червні будуть незначні
Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук розмірковує наступним чином:
"З огляду на те, що в Україні немає вільного курсоутворення, а є адміністративне регулювання курсу, - природно, ця політика визначається виключно рішеннями Нацбанку (за узгодженням з урядом та Офісом президента, який у нас зараз є економічним, політичним та військовим штабом)".
У нас, зазначає експерт, накопичені чималі резерви. До того ж, влітку економічна активність, як правило, падає. Плюс – почали надходити значні суми від зарубіжних партнерів. Отже, коливання курсу у червні, як і загалом улітку, будуть незначні, вважає Ярослав Романчук.
А ось до кінця року, на його думку, НБУ, швидше за все, через величезний дефіцит трудового балансу, наважиться послабити грн до 43-44 за долар. Наразі ж буде в межах 40-41, прогнозує експерт.
"Наголошую, всі коливання курсу зараз – це виключно про волю НБУ та української влади, про відмову від ринкових механізмів. Макроекономічні умови для набагато глибшої девальвації ми маємо давно – величезний дефіцит бюджету, залежність від зовнішніх кредитування та грантів, дуже поганий торговельний баланс, – пояснює Ярослав Романчук. – Слід також розуміти, що якщо допомога надходитиме активніше і масивніше – це одна ситуація. Якщо ж будуть деякі затримки, необхідність переводити економіку у більш ринкове русло – зовсім інша".
Читайте також на порталі "Коментарі" - чи вдасться втримати НБУ курс гривні: думки експертів.