Кабмін не планує змінювати комунальні тарифи до кінця майбутнього опалювального сезону. При цьому там констатують: зима 2022/2023 стане для України складною
Тарифи на тепло для населення в Україні не підвищуватимуть, допоки діє воєнний стан і ще півроку після його закінчення. Відповідний законопроект загалом підтримали 260 голосами нардепи Верховної Ради у п'ятницю, 29 липня. Експерти проаналізували це рішення для видання "Коментарі".
Можливо, варто було б продумати якісь спільні компенсаційні заходи, а не лише сподіватися на міжнародних партнерів
Голова Спілки споживачів комунальних послуг, голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської Ради при КМДА Олег Попенко зазначає:
"Рішення Ради – абсолютно справедливе. У побутових споживачів зараз фізично немає грошей, щоб оплачувати навіть наявні тарифи. Не кажучи вже про їхнє підвищення".
Щоправда, експерта бентежить закладена в законі норма, що різницю тарифів комунальникам покриватимуть з держбюджету за рахунок допомоги від міжнародних партнерів.
"А якщо цієї допомоги не буде? Що ми тоді робитимемо? – Запитує Олег Попенко. – Можливо, варто було б продумати якісь спільні компенсаційні заходи. Частково за гроші партнерів, частково – місцеві бюджети, частково – обласний та державний. Такий мікс бюджетів для погашення можливої різниці між ринковими тарифами та тими, які встановила держава".
При цьому, за словами експерта, заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 1 січня становила близько 83 млрд грн. А зараз, цілком імовірно, перевищує 120 млрд.
"Але слід зазначити, що у таких великих містах Донецької області як Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ, а також обцентри Миколаївської та Харківської областей платежі за ЖКП становили не більше 10%. У середній частині України – 50–60%. На заході України на початку війни також було 50-60% платежів, а зараз підтягнулися до 80%. У цьому ракурсі і можна скласти картину, яка зараз заборгованість", – констатує Олег Попенко.
Аналогічне рішення слід ухвалити щодо тарифів на електроенергію
Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь нагадує, що на тлі війни у нас стрімко зросла кількість незахищених верств населення. Багато хто втратив роботу, всі сімейні бюджети різко скоротилися. Тож прийнято абсолютно логічне рішення, наголошує він.
"В умовах серйозної енергетичної кризи, в яку занурюються зараз усі країни, в умовах зростання цін на енергоносії, Україна, що воює, з вкрай ослабленою економікою, з втратами робочих місць, має вишукувати з одержуваної з-за кордону макроекономічної допомоги кошти на підтримку соціального сектору. Найчутливіше. Найбільш схильного до коливань цін", – вважає Руслан Соболь.
Він упевнений, що, якби тарифи підвищилися, ми просто зіткнулися б з тотальними неплатежами і гарячим соціальним порядком.
"Тож рішення націлене ще й на заспокоєння інформаційного поля усередині соціального сектору. Де йшло постійне розгойдування в стилі "нас чекає холодна зима, голод, ми все помремо" і так далі. Тому такий хід Ради – певною мірою політичний, націлений на стабілізацію інформаційного поля в даному ракурсі", – наголошує експерт.
За його словами, у сьогоднішньому рішенні парламенту йдеться про заморожування підняття тарифів на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), а також на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
"Вважаю, що аналогічне рішення слід ухвалити щодо тарифів на електроенергію (світло). У нас вистачає своїх потужностей для виробництва цього енергоресурсу. Ми навіть продаємо його за кордон. І на внутрішньому ринку тарифи мають бути максимально лояльними", – заявляє Руслан Соболь.
Стратегія компенсації високої вартості енергоресурсів через надання громадянам дотацій є безперспективною і лише відкладає вирішення самої проблеми
На думку економічного експерта, координатора громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрія Гарната, економіка воєнного часу періодично вимагає застосування ручного директивного управління – для забезпечення швидкої реакції на ситуацію, що змінилася, або попередження прогнозованих викликів.
"Однією з найпроблемніших статей видатків домогосподарств, – пояснює експерт, – є оплата за опалення (теплову енергію), ціна на яку погано корелює із середнім доходом громадян в Україні. А реальний рівень безробіття, який досяг на сьогодні 30%, посилив і так патове фінансове становище на ринку житлово-комунальних послуг. Ухвалення законопроекту №7427 є правильним, але запізнілим – тимчасовим – вирішенням наявної проблеми. Також цей законопроект є логічним продовження ухваленого трохи раніше законопроекту №7351, яким Рада заборонила протягом дії воєнного стану стягувати у примусовому порядку з громадян борги за комунальні послуги".
Андрій Гарнат акцентує, що для вирішення масштабно завдання потрібно дивитися на корінь, тобто на виникнення кризи неплатежів на ринку житлово-комунальних послуг.
"Стратегія компенсації високої вартості енергоресурсів через надання громадянам дотацій є безперспективною і лише відтягує вирішення самої проблеми, – упевнений експерт. Що варто зробити? Перевести весь газ власного видобутку на внутрішнє споживання. З іншим формуванням ціни: витрати на видобуток та доставку + амортизація та модернізація, зі збільшенням обсягу видобутку. Переглянути політику розвитку енергетичного ринку у бік розвитку країни ядерної енергетики нового типу. Сформувати законодавчу базу у розрізі фіскального та монетарного сектора так, щоб громадяни та підприємства змогли почати більше заробляти, більше створювати робочі місця, тим самим природним чином вирішуючи проблему платоспроможності всередині країни".
Читайте також на порталі "Коментарі" - на Заході прогнозують перелом у війні на користь України: які шанси на це чекати на фронті.