Рубрики
МЕНЮ
Андрей Кривцун
За підсумками січня-серпня поточного року рівень виробництва сільськогосподарської продукції в Україні скоротився майже на 10%. Такі дані наводить Державна служба статистики України. Ситуація обумовлена низкою факторів, включаючи коронакризу, яка накрила увесь світ. Портал "Коментарі" розбирався в особливостях врожаю цього року, а також — в прийдешніх цінах на сільгосппродукцію.
2020 рік став роком випробувань для українських аграріїв, на частку яких припадає близько 40% валютних надходжень в країну. Два глобальних негативних фактори посилили інші, які давно накопичувалися.
Перший — жорсткий весняний карантин через коронавірус. Закриття на його початкових етапах оптових і місцевих ринків вибило грунт з-під ніг багатьох фермерів. Вони втратили місця основного збуту продукції. Це призвело до величезних збитків. Особливо постраждали господарства, які займалися вирощуванням ранніх овочів і зелені. Їх витрати по обігріву та освітленню теплиць, поливу, так і не були компенсовані.
Другий фактор — погодний. Він, на думку експертів, завдав аграріям більших збитків, ніж карантин. За словами президента асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), гендиректора ІМК Алекса Ліссітси, тепла і безсніжна зима, холодна весна з сильними опадами на півночі і заході та повною відсутністю дощів на півдні і південному-сході, посушливе літо стали справжнім вироком для багатьох людей, зайнятих в АПК.
На тлі цих двох чинників особливо болючою була відсутність Міністерства аграрної політики, яке в 2019 році розформувала нова влада, зробивши профільне міністерство частиною Мінекономіки та Міненерго.
Ну і явно не підтримала аграріїв "допомога" від держави у вигляді:
— блокування податкових накладних (воно почалося практично відразу після нового року);
- маси обіцянок підтримати — з їх слабкою реалізацією;
- переговори, відновлені після літа інспекційні перевірки Держпраці.
Як наслідок, згідно з даними Держстату, за підсумками січня-серпня у нас, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, рівень виробництва сільськогосподарської продукції скоротився на 9,8%.
За його словами, такі показники в рослинництві обумовлені, зокрема, несприятливими погодними умовами, які ми спостерігали в цьому році. Серед них важливу роль зіграла посуха, яка накрила південні регіони України.
При цьому він закликає пам'ятати, що ми порівнюємо нинішній результат з рекордним результатом 2019 року, коли Україна зібрала небувалих 75 мільйона тонн зернових та зернобобових.
Ягоди, зелень і ранні овочі потрапили під удар весняних заморозків. Тому ціни на ту ж полуницю й інші ягоди були в цьому році дуже високими.
А ось овочі "борщового набору" порадували. У порівнянні з 2019 роком вони істотно подешевшали. У серпні картоплю на ринках продавали в середньому по 16 грн/кг — на 7% дешевше, ніж в минулому році. Зараз її можна знайти в 2-3 рази дешевше. Цибуля подешевшала приблизно на третину (зараз ціни коливаються в межах 3-4,5 грн / кг), буряк — в 2,5 рази, морква — в середньому на 40% (але зараз знову подорожчала, можна зустріти ціни від 4,5 до 7 грн/кг), капуста — на 20% (3,5-5 грн/кг).
Керівник департаменту "Маркетинг-Аналітика" оптового ринку "Шувар" Тетяна Гетьман пояснює цю тенденцію збільшенням посадочних площ під овочі "борщового набору". Наприклад, посівні площі під картоплю протягом останніх п'яти років виросли на 2,7% або 35 тис. га — до 1,32 млн га в поточному році. А ось врожайність, на жаль, невисока — 15,63 т/га. В іншому, в 2019-му вона була навіть нижче — 15,21 т/га. Правда, в 2018-м вдалося зібрати 16,76 т/га.
Приблизно до середини липня в Україні картоплю активно завозили з інших країн. Найбільше з Білорусі — майже 55,7% від усієї імпортованої картоплі (130,33 тис. т). Великою проблемою для країни залишається питання зберігання — висаджуємо багато, але зберігати не вміємо. Але навіть це не найбільша проблема фермерства.
Перший урожай яблук і груш був нижче середнього за останні 5 років. Винна холодна весна, а також тривала відсутність дощів. Як результат — не було цвітіння на запилення. У той же час порадували пізні сорти. Так що є шанс, що ці фрукти будуть дешевші, ніж минулого року.
Втім, дати однозначний прогноз за цінами аналітики не ризикують. Наприклад, якщо наш ринок через другу хвилю коронавірусу закриють для імпорту (який швидко компенсує брак власного пропозиції), все подорожчає. Можливий і зворотний варіант: фермери, сподіваючись на підвищення цін, почнуть притримувати продукцію. А імпорт не зупиниться, пропозиції стане більше попиту і ціни підуть вниз.
Урожай зернових на 2020 рік, за оцінками Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (ННЦ ІАЕ), буде на рівні 68,4 млн тонн, в тому числі:
— пшениці — 25 млн т;
- жита — 0,47 млн т;
- ячменю — 7,7 млн т.
Урожайність кукурудзи, за оцінками ННЦ ІАЕ, буде на рівні 61,5 ц/га, або 85% від торішнього рівня. З огляду на збільшення площ під кукурудзою на 9% в порівнянні з 2019-м, прогнозний рівень виробництва кукурудзи складе 33,5 млн т.
За її словами, відбувається зростання цін практично на всі види сільськогосподарської продукції. Так, ціни на пшеницю, жито виросли на 12%, ціна реалізації гречки збільшилася вдвічі. На 10-15% зросли ціни на олійні культури.
За вересневими оцінками ProAgro Group, українські аграрії в сезоні 2020/21 маркетингового року зберуть:
— 34 млн тонн зерна кукурудзи (проти майже 36 млн тонн минулого року, при тому, що посівних площ під цією культурою стало більше на 450 тис. га);
- 15 млн тонн соняшнику (у минулому році — 18,8 млн тонн);
- 2,5-2,8 млн тонн сої (роком раніше — 3,7 млн тонн)
Радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан звертає увагу, що остаточних даних по кількості врожаю ще немає, так кампанія зі збору врожаю поки триває.
За словами експерта, якщо робити попередні висновки, то критичної ситуації немає, хоча є проблеми в окремих регіонах.
За словами експертів, щоб вивести вітчизняний агропромисловий комплекс на нові рубежі, потрібно:
1. Мати стратегію розвитку агропромислового сектора нашої країни.
2. Відновити Мінагрополітики і всю вертикаль держуправління — від Кабінету міністрів до місцевої громади.
3. На законодавчому рівні структурувати суб'єкти господарювання на три групи (малі, середні та великі), після чого відповідно до цієї класифікації прописати середньострокові програми держпідтримки, систему оподаткування.
4. Представники АПК повинні мати можливість отримувати дешеве середньострокове і довгострокове фінансування.
5. Відкрити і осучаснити (та сама діджітілізація) бази даних.
6. Активна європейська і глобальна інтеграція українського АПК.
7. Вивести з тіні обробку землі. А її там, за оцінками, зробленим на основі даних Госгеокадастра, ГФС і Держстату, порядку 14 млн га. І втрачає бюджет від цього близько 60 млрд грн на рік.
8. Впровадити національну програму зрошення, вирішивши питання, пов'язані з підключенням до електромережі, високими тарифами на воду для поливу, енергосервісними компаніями, які встановлюють енергозберігаюче обладнання на насосні станції за завищеними цінами (покриття витрат потім лягає на плечі аграріїв).
Нагадаємо, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко заявив, що площі, на яких загинули озимі колосові, складають по Україні не менше 600 тис. Га. За його словами, це вдвічі більше, ніж раніше озвучував Міністерство економіки. До того ж прогнозується врожайність нижче, ніж в минулому році. Плюс, є проблеми з отриманням статистичної звітності по зерновим. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи дійсно все так погано з прийдешнім урожаєм, і що влада повинна зробити, щоб поліпшити ситуацію.
Новини