Рубрики
МЕНЮ
Виталий Войчук
Зять другого українського президента, визнаний не лише як успішний бізнесмен, але також як щедрий меценат і політичний інвестор, олігарх Віктор Пінчук втратив прихильність Фортуни. Його останні проекти все частіше зазнають невдачі, що особливо помітно на прикладі політики і бізнесу. Журналісти "Коментарів" спробували розібратися, з чим пов'язана чорна смуга однієї з найвпливовіших людей України.
Віктор Пінчук Фото: radiosvoboda
11 червня стало днем повторного "камінг-ауту" відомого українського співака, а з 2019 року лідера партії "Голос" народного депутата України В'ячеслава Вакарчука. "Похід у владу" став успішним для партії, яка провела в парламент 20 своїх кандидатів, які отримали мандати народних депутатів. Втім, особливої активності партійці не виявляли і повільно, але стабільно втрачали рейтинг.
Лідер партії В'ячеслав Вакарчук прийняв несподіване рішення, оголосивши про складання з себе депутатських повноважень. Сам політик пояснив це тим, що вважає свою місію виконаною. Мовляв, партія пройшла в парламент і дала альтернативу тим, хто не хотів голосувати ні за Порошенка, ні за Зеленського. Крім того, своїм відходом екс-голова "Голосу" нібито допомагає партії позбутися від скандалів, від яких трусило політсилу останнім часом.
"Також я хотів би звернутися до своїм персональних ворогів з дуже простим меседжем. Ви можете продовжувати безуспішно і безперспективно лити свій інформаційну бруд на мене. Якщо вам це подобається – будь ласка, мені не шкода. Я поблажливо і філософськи до цього ставлюся. Але! Припиніть чіпати мою партію! Тому план такий. Я відходжу в сторону, ви зі своїм лайном – зі мною, а партія впевнено йде вперед", – заявив В'ячеслав Вакарчук на брифінгу журналістам.
Незважаючи на старання надати своєму виходу якесь благородство, вчинок лідера партії виглядав більш ніж сумнівно, тим більше що 11 вересня 2008 року Вакарчук вже відмовлявся від мандата народного депутата, отриманого ним за списком партії "Наша Україна – Народна самооборона".
Своє рішення співак тоді пояснив розчаруванням у роботі парламенту, який "не виконав своєї головної ролі – створювати уявлення про Україну як про сучасну європейську державу".
Йдучи з Ради вдруге через 12 років, В'ячеслав Вакарчук фактично визнав свою поразку на політичному фронті. Якщо на виборах 21 липня 2019 року партія "Голос" отримала 5,9% голосів виборців, то згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології, які прозвучали 11 червня, підтримати "Голос" готові лише 2,3% опитаних, що однозначно закриває політсилі дорогу в парламент на наступних виборах.
Як показує досвід відступу Вакарчука 2008 року, від заяви до фактичного виходу з ВР може пройти до трьох місяців, хоча сам співак назвав свою можливу заміну в парламенті. Нею може стати №19 у партійному списку Аліна Свідерська, дружина колишнього міністра оборони в Кабміні Олексія Гончарука — Андрія Загороднюка. Вищу освіту майбутній депутат отримала спершу в Києво-Могилянській академії, а потім в британському Кембриджі. Причому, за словами самої Свідерської, навчання в Англії їй допомогло отримати стипендію від фонду Сороса. Крім того, вона отримувала стипендію за програмою "Всесвітні студії" Фонду Віктора Пінчука.
Так знову "спливли" два прізвища людей, які вітчизняні ЗМІ називали "політичними патронами" В'ячеслава Вакарчука. Ще в 2018 році сайт "Вести.юа" зазначав синхронність медіаактивності співака, ЗМІ Віктора Пінчука та загальнонаціональної програми "Нові лідери", в якій крім українського олігарха "засвітилися" і структури американського мільярдера.
У 2019 році "Радіо Свобода" відзначала наявність у партії "Голос" людей, які працювали раніше в структурах Віктора Пінчука та Джорджа Сороса.
"З цього ми з вами можемо зробити висновок, наскільки диверсифіковані агенти впливу в різних політичних силах майбутнього парламенту. Давайте просто подивимося на статистику появ пана Вакарчука на каналах пана Пінчука – і статистика дасть нам відповідь. На мою суб'єктивну думку, Пінчук так само, як і пан Сорос, впливає на присутність Святослава Вакарчука в ЗМІ" – приводили журналісти слова експерта корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтина Матвієнка.
Колишній народний депутат України Тарас Чорновіл, коментуючи на своїй сторінці в Facebook рішення В'ячеслава Вакарчука, прямо назвав "Голос" проектом Віктора Пінчука.
"Слава дуже скоро зрозумів, що ніякий він не господар фракції і партії, що насправді "Голос" – лише один з ресурсів Пінчука та кількох його союзників в спробах домовитися з "зеленою" владою. Ви помітили, що ще в минулому році Слава почав стихати. Іноді ще десь виступав, у тому числі і з трибуни в Раді, але все рідше і відсторонено. А потім і зовсім почав пропадати. Всі думали, що це тільки від того, що хлопцеві все знову швидко набридло. І це теж правда, але не вся. Його фактично відсторонили від керування фракцією та партією. Реальним керівником став цинічний Рахманін", – пояснив те, що трапилося, Чорновіл.
"Черговий проект мецената Пінчука накрився! StarLightMedia на підході. Погано все: і з бізнесом, і з політикою, і з ТБ: труби не купують, Хілларі і Вакарчук – фіаско, Сенцов – клініка. Віктор Михайлович, може, на варениках в Давосі і контепорарі-арт зупинитися?", – написав на своїй сторінці в Facebook український політик, колишній народний депутат України Кирило Куликов.
Дійсно, незабаром після звільнення з ув'язнення в РФ режисера Олега Сенцова в ЗМІ відзначили інтерес Віктора Пінчука до екс-політв'язня. Сенцову Фонд зятя Кучми не тільки купив квартиру в Києві, але і, за даними "Країни.юа", влаштував якісь політичні оглядини на відкритті форуму YES (англійська абревіатура від "Ялтинської європейської стратегії) в Києві. Нібито вже тоді бізнесмен вирішив зробити нову ставку, оскільки Вакарчук явно "не вистрілив".
Втім, не Вакарчуком і "Голосом" єдиними. Не менш цікавий момент в смузі невдач Віктора Пінчука — доля його медіахолдингу StarLightMedia, який, за чутками, остаточно перетворився на тягар для олігарха.
Вже кілька тижнів поспіль обговорюється інформація про те, що російський мільярдер і співвласник "Альфа-груп" Михайло Фрідман веде переговори з Пінчуком про купівлю його телеканалів. Йдеться про придбання телеканалів СТБ, ICTV та "Новий", які входять до медіахолдингу StarLightMedia. Згадувалися навіть деякі деталі, згідно з якими на телеканалах з'явилися російські фахівці, які проводять оцінку стану активів.
Розмови про те, що Пінчук продає свої телеканали, ходять вже більше року, але в якості покупців фігурували політик Віктор Медведчук і енергетичний гігант "Газпром". Втім, інформація про те, що телеканалами зацікавлений Фрідман, може як раз підтверджувати той факт, що саме кум Володимира Путіна придбав заповітні "кнопки" "Старлайт медіа". Ім'я російського мільярдера же використано просто для того, щоб звести нанівець тривале обговорення угоди Пінчука-Медведчука, яке не потрібно обом сторонам.
У цьому контексті варто також згадати публікацію співзасновника аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, про яку писали "Коментарі".
"До холдингу українських медіа, контрольованих кумом Путіна, найближчі пару тижнів приєднається другий великий український холдинг, власнику якого крім хорошого цінника дають: доступ на російський ринок труб і дуже хороші кредитні умови в російському банку, який публічно весь час доводить, що нібито не російський. Хто це, здогадаєтеся самі. Розумієте, що чекає мізки українців найближчий рік?" — написав Амелін, явно натякаючи на ту саму угоду Медведчука і Пінчука по телеканалах "Старлайт медіа".
В одному з наших матеріалів ми вже відзначали, що диму без вогню не буває, і всі обставини і чутки, які регулярно згадуються, вказують на бажання екс-регіоналів і нинішніх опозиціонерів на чолі з Медведчуком підім'яти під себе медіаринок України.
Однак Віктор Пінчук не тільки і навіть не стільки політик і меценат, а передусім бізнесмен, причому, за даними українського "Forbes", він займає другий рядок у списку найбагатших українців зі статками в 1,4 млрд дол. США.
І слідом за невдачами в політичній сфері на Віктора Пінчука звалилися проблеми у сфері його бізнесу.
За підсумками 2019 року, як пише український "Forbes", вперше з 2016-го "Інтерпайп" опинився в мінусі за ключовими напрямами: виплавка сталі в 2019 році впала на 4%, до 855 000 тонн, а випуск труб – на 13%, до 587 000 тонн.
На початку 2020-го справи, зрозуміло, краще не пішли. Карантин викликав як падіння виробництва, так і падіння збуту продукції, що загрожує бізнесу олігарха сумними наслідками. У ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" вже заявили, що за січень-березень компанія отримала 255,882 млн грн. збитків проти 812,734 млн грн. прибутку роком раніше.
Також, як повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на звернення Федерації роботодавців України до президента Володимира Зеленського, у квітні-2020 падіння виплавки сталі в порівнянні з квітнем-2019 в Україні склало 31%, а на "Інтерпайп-Сталь" – майже 40%.
Кепські справи і у феросплавному бізнесі Пінчука, представленому часткою в Нікопольському заводі феросплавів через групу EastOne: за підсумками 2019 року експорт українських феросплавів майже упав на 8% до 833 тисяч тонн. За підсумками січня-травня експорт впав ще на 14% – до 334 тисяч тонн.
Останній удар Пінчуку завдала Євразійська економічна комісія, відновивши дію мита у розмірі 34,2% на суцільнокатані колеса виробництва підприємств України. Виробником останніх якраз є "Інтерпайп" олігарха, що завдало його бізнесу додатковий збиток.
Плюс до всього з подання телеграм-каналу "Резидент" на медіаринку України заговорили про плани олігарха продати найбільший медіахолдинг України "StarLightMedia", що належить йому і який поєднує 6 телеканалів.
Втім, було б передчасним говорити про неминуче падіння позицій Віктора Пінчука, який явно змушений буде активізуватися на ниві захисту своїх інтересів.
Так, секретар Ради національної безпеки України Олексій Данилов закликав подолати проблеми на ринку електроенергії. Місяцем раніше "Інтерпайп" просив Президента України Володимира Зеленського розібратися з ситуацією, яка склалася на енергоринку, коли в останні дні квітня тарифи на електроенергію зросли на 38%.
Одночасно з цим 28 травня "Укрзалізниця" оголосила два тендери на постачання цільносталевих коліс на суму 1 млрд 973 млн грн. і чорнових бандажів на 505 млн грн., вироблених як раз підприємствами "Інтерпайпу". На думку ЗМІ, це може бути певною "компенсацією" збитків Віктора Пінчука від 35%-го мита Євразійської економічної комісії.
Не менш цікаво складається ситуація для олігарха в політиці.
Так, невдача проекту партії "Голос", яка стала очевидною після заяви В'ячеслава Вакарчука, за словами експертів, опитаних "Коментарями", відкриває перед Віктором Пінчуком нові шляхи для просування своїх інтересів у політичній сфері. На роль виразників цих, на загальну думку політологів, найкраще підходять дві людини – вже згаданий Олег Сенцов і активіст, підозрюваний СБУ в умисному вбивстві – Сергій Стерненко.
Так, за словами директора Українського інституту політики Руслана Бортника, Віктор Пінчук просто зобов'язаний боротися за збереження свого впливу в політиці, що необхідно для захисту його фінансових активів і у нього є для цього всі можливості. Це і гроші, і телеканали "StarLightMedia", що лишилися під його контролем, незважаючи на різні чутки, наявність людей в оточенні президента Володимира Зеленського та досвідчених менеджерів для запуску нових політпроектів.
"Найімовірніше на зміну "Голосу" прийде новий політичний проект націоналістичного або правого спрямування, який буде працювати в електоральній ніші послаблених "Голосу" і "Свободи". Незважаючи на деяку схожість з "Європейською солідарністю", цей проект буде очолювати інша людина, оскільки Петро Порошенко через його токсичність внаслідок скандалів нездатний досягти перемоги. Швидше за все, в ролі лідера майбутнього політпроекту на зміну "Голосу" виступить або Олег Сенцов, або Сергій Стерненко", – заявив "Коментарям" Руслан Бортнік.
За словами нашого співрозмовника, швидше за все, новий проект буде створюватися вже найближчим часом на участь у місцевих виборах, а вже за їх результатами буде прийматися рішення про його розгортання в повноцінну партію з прицілом на майбутні вибори в парламент.
Політолог Андрій Золотарьов, навпаки, вважає, що Віктор Пінчук зробить спробу реструктурувати партійний бренд "Голосу", оскільки створювати новий політпроект в умовах можливих дострокових виборів до ВР навесні майбутнього року ризиковано – може просто не вистачити часу на "розкрутку".
"Дії команди Андрія Портнова по оголошенню неприємною для Вакарчука інформації про ухилення від податків або участь у корпоративах російських олігархів, безсумнівно, прискорило рішення про вихід з партії, про що чутки ходили ще з весни. На мій погляд, спочатку "Голос" міг увійти в альянс з "Слугою народу" та отримати свою частку впливу на політику держави, піти на об'єднання з ЄС", що, правда, несло репутаційні ризики для політсили, яка позиціонує себе як "нові обличчя" в політиці. Третім варіантом була робота на електоральній ніші "ЄС", що в підсумку привело "Голос" до сумного результату", – говорить про з самого початку непростий вибір "Голосу" співрозмовник "Коментарів".
При цьому Андрій Золотарьов також бачить в майбутніх лідерах "Голосу" після ребрендингу Олега Сенцова або Сергія Стерненко.
"У "Голосу" і "ЄС" є якась загальна електоральна ніша. Власне, за її рахунок зараз і тимчасово зріс рейтинг "Європейської солідарності", але з урахуванням особистого антирейтингу Петра Порошенка до 60%, шансів підтримувати цей ріст у партії немає. І тут стає відкритою ніша тих, хто, виступаючи за "європейський вибір для України", не пов'язує його з Порошенком. Цю нішу може зайняти реформований "Голос", який постарається стати більш прозахідним ніж "ЄС", але з опорою на національні інтереси. Такий собі "гламурний націоналізм". Лідерами цієї платформи може стати Олег Сенцов або Сергій Стерненко. Останній сьогодні є дуже привабливим об'єктом для політичних інвестицій, і вони в нього вже пішли – чого коштує один візит до суду у супроводі відразу п'яти адвокатів", – звертає увагу на майбутніх нових політичних гравців Золотарьов.
Як ми вже писали раніше, численні чутки і навіть факти вказують на те, що на медіаринку України гряде великий перерозподіл, головними дійовими особами якого можуть стати президентська команда і провідна опозиційна сила країни. Детальний аналіз того, що відбувається на ринку ЗМІ, одним з ключових гравців якого є Віктор Пінчук – у матеріалі "Коментарів".
Новини