Головна Статті Бізнес економіка Без «мертвої петлі»: як українська економіка пережила 2020-й рік
commentss Cтатті Всі новини

Без «мертвої петлі»: як українська економіка пережила 2020-й рік

Попри пандемію і кризу, гривня демонструє дивовижну стабільність, а тарифи - не менш дивовижне зростання

1 січня 2021, 16:00 comments1190
Поділіться публікацією:

Рік тому українські економісти в своїх прогнозах були налаштовані досить оптимістично: тоді ніхто і припустити не міг, що нас чекає в цьому, по всіх сенсах унікальному, 2020-й. Втім, як мине рік можна констатувати: незважаючи на те, що коронавірус мало що залишив від оптимізму експертів, все ж змушені визнати, що все могло б скластися набагато гірше.

Без «мертвої петлі»: як українська економіка пережила 2020-й рік

Економічні підсумки 2020 року. Фото: Д. Романюк/Comments.ua

ВВП: прогнозували як краще, вийшло як завжди

У кінці 2019 року експерти давали найрізноманітніші прогнози щодо динаміки економіки, але об'єднувало їх одне: всі очікували безумовного зростання. Хтось говорив про 2%, хтось — про 3%, а оптимісти замахувались навіть на 5%. А тодішній прем'єр Олексій Гончарук восени 2019-го й зовсім зробив амбітну заяву про майбутнє зростання економіки на 40% за 5 років. Справедливості заради треба сказати, що більшість економістів цей нестримний прем'єрський оптимізм не поділяли, але коронавірус не дав здійснитися і більш стриманим прогнозам.

Весняний локдаун і триваючі перманентні обмеження просто дивом не добили економіку. У першому кварталі 2020-го вітчизняний ВВП впав на 6,5% в порівнянні з відповідним періодом минулого року, у другому — на 11%. Найбільше постраждали туризм, готельно-ресторанний бізнес, та й взагалі сфера послуг в цілому. Іншим сферам також довелося несолодко, а тих, хто в період локдауна не просто залишився на плаву, а й розширився, можна перерахувати на пальцях. Але незважаючи практично на повний весняний параліч, економіка дивом зуміла вибратися з цієї "мертвої петлі" і навіть трохи відновилася.

Точних цифр по динаміці ВВП поки немає. В уряді й НБУ сподіваються вийти на 5%-ве падіння. А згідно з прогнозом Світового банку, ВВП України за підсумками 2020 го піде в мінус на 5,5%, та й то лише тому, що слабкість першого півріччя частково компенсується відновленням внутрішнього попиту в другому півріччі і позитивним впливом від чистого експорту.

Інфляція: поки межує з катастрофою

Базовий сценарій розвитку економіки, закладений в бюджет, передбачав інфляцію 5,5%, оптимістичний — 5,8%. Експерти також не бачили тут ніякого підступу, припускаючи, що вже на 5% інфляції ми вийдемо в будь-якому випадку. Але пандемія все поламала й тут, і поки ситуація гнітюча.

Згідно з даними Держстату, за рік (жовтень до жовтня, остання доступна статистика) інфляція склала 2,6%. А по відношенню до грудня минулого року (жовтень до грудня) — 2,7%. Обивателю може здатися, що ситуація склалася навіть краще, ніж очікувалося, адже за останні роки ми всі звикли: найгірше, що може трапитися з цінами — це їх зростання. Але виявилося, що низька інфляція таїть великі небезпеки для економіки, недарма міністр економрозвитку Ігор Петрашко ще влітку назвав її "катастрофічною". Причина проста: низька інфляція веде до падіння конкурентоспроможності вироблених товарів і "заморожування" зарплат.

Аналітик Олексій Кущ пояснює: країні з такою слабкою економікою як наша, потрібно прагнути рости не менше ніж на 5% на рік. Вийти на таке зростання, а також пережити громадянам кризу більш м'яко, допомагає інфляція в 10-15%, яка "імпортується" у вартість товарів, а потім і в заробітні плати.

Як зазначив у розмові з "Коментарями" президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, для країн, що розвиваються допустимий діапазон інфляції становить 5-10%. Такі показники одночасно і забезпечують невелике зростання доходів бізнесу, і не розоряють жителів країни.

Словом, нинішні 2-3% — це вкрай мало. У Світовому банку дивляться в майбутнє з оптимізмом, вважаючи, що за підсумками року ми ще можемо вийти на показник 4,8%.

Гривня: міцна як ніколи

У бюджеті на 2020 рік було закладено курс 28,2 грн за долар, який пізніше був скоректований до 27 грн за долар.

Нагадаємо, що 12 місяців тому гривня рекордно зміцнилася, і на початку нинішнього року курс становив 23,6-23,7 грн за долар. Однак уже в березні на тлі оголошеного локдауна долар легко перевалив за психологічну позначку в 28 грн.

Песимізм експертів і населення тоді межував з істерикою: здавалося, що ніщо не матиме сили буде утримати національну валюту від польоту в "небеса". По-перше, прецеденти вже були, по-друге, наше коронавірусне майбутнє виглядало вельми туманно. Але, треба сказати, що гривня трималася цілком пристойно, навіть продемонструвавши влітку традиційне сезонне зміцнення.

На 22 грудня 2020 року офіційний курс становив 28,04 грн за долар, і це дійсно можна вважати дуже гарним результатом національної валюти. Особливо з огляду на масштаби кризи як всередині країни, так і в усьому світі.

Тарифи: так високо ще не було

Мабуть, найбільш неприємний підсумок 2020 року для українців пов'язаний з тарифами, які в грудні 2019 року президент Володимир Зеленський обіцяв знизити "наступної зими" — тобто саме зараз.

Але замість зниження тарифів країна побачила їх нестримне зростання, причому по всіх фронтах. Вся справа в тому, говорить глава Житлового союзу України Олександр Скубченко, що в усьому світі ціни ростуть на інфляцію, і тільки в Україні — на "жадібність".

"Держстат опублікував індекс споживчих цін в листопаді, де послуги ЖКГ пішли в ріст на 8% відносно жовтня, і це всього за місяць, — констатував Олександр Скубченко на своїй сторінці в Фейсбук. — Це сталося за рахунок збільшення цін на газ на 26,7% і тарифів на опалення на 8,6%, зазначає Держстат. Щодо ж листопада 2019 року газ подорожчав на 39,4%. Середня ціна на газ в листопаді склала 9860 гривень за тисячу кубів, тоді як в листопаді 2019-го вона була 7068 гривень. Це найвища ціна на газ в Україні для населення за всі роки незалежності".

У відповідь на аргументи прихильників влади про те, що є два шляхи — або знижувати тарифи, або підвищувати доходи, і влада йде іншим шляхом (мінімалка-то росте!), Скубченко пропонує визначитися: тарифи — це податок на життя або економічно обгрунтована величина?

"Якщо нинішні тарифи — це податок на життя, рівень якого залежить від доходів, тоді давайте всі — від пенсіонерки до олігарха — будемо за послуги ЖКГ віддавати по 15% своїх доходів, — пропонує Скубченко. — Якщо ж тарифи — це сформована і встановлена величина в порядку, затвердженому Кабміном, то формування цієї величини має відповідати цим порядком, а всі складові в її структурі — економічно обґрунтованого рівня. І влада зобов'язана забезпечити це відповідність, а не транслювати нісенітницю про зростання доходів".

Нагадаємо, "Коментарі" писали про політичні підсумки 2020 року в Україні.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини