Криза, карантин, безробіття і несправедливість: наскільки глибоко вкоренилися головні проблеми України

Майже 70% українців вважають, що країна рухається в неправильному напрямку – такі результати показало дослідження, проведене Центром соціального моніторингу 10-17 червня. При цьому більшість українців – 55,8% – назвали політичну ситуацію в країні напруженою, а кожен сьомий і зовсім вважає її вибухонебезпечною.

Також у ході опитування респонденти розповіли про те, які проблеми їх хвилюють найбільше, і на цьому "Коментарі" вирішили зупинитися докладніше.

Рівень життя: задоволених майже немає

Про те, що головна неприємність – це занадто низький рівень життя, заявили практично всі – 95% опитаних. І на тлі четвертого місяця "напівкарантина" це не дивно: грошей і у населення, і у бізнесу стає все менше і менше.

Результати дослідження, проведеного дослідницькою компанією Active Group у травні 2020-го, говорять про те, що за час карантину чверть наших співгромадян вже влізла в борги, причому 6% – у досить великі.

На думку аналітика "Центру біржових технологій" Максима Орищака, було б надто наївно очікувати зростання зарплат найближчим часом. Це означає, що купівельна спроможність населення продовжить знижуватися. Відповідно, попит на товари не першої необхідності буде скорочуватися і далі.

У той самий час аналітик TeleTrade Сергій Родлер вважає, що рівень українських зарплат зможе повернутися до докарантинних позначок не раніше 2022 року, а президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко впевнений, що все у великій мірі залежить від заробітчан, які сьогодні тиснуть на внутрішній ринок праці.

"Якщо найближчим часом для трудових мігрантів не відкриють кордони, ми не тільки не побачимо зростання зарплат, але і, можливо, відбудеться падіння доходів", – вважає експерт.

Безробіття: поточна ситуація – не межа

Безробіття, труднощі з працевлаштуванням хвилюють третину опитаних (32%). За даними Держстату в Україні налічується 1,5 млн безробітних, але експерти припускають, що цифри набагато вищі. Погодьтеся, припустити, що компанії набирали персонал в умовах, коли на кілька місяців не тільки закрилися кафе і ресторани, спортклуби і ТРЦ, театри і кінотеатри, ринки і не продуктові магазини, але і був зупинений громадський транспорт, досить важко. Очевидно, що в ситуації загального карантину багато роботодавців або звільняли співробітників, або відправляли їх у відпустки за свій рахунок.

При цьому економісти прогнозують, що найближчим часом кількість безробітних у країні збільшиться. Логіка тут проста: при економіці, що падає, бізнес закривається, а те, що падіння ще не закінчено, не викликає сумнівів. Якщо в минулому році (тобто до "епохи коронавіруса") в уряді прогнозували зростання економіки до 3,5%, то зараз очікують падіння на 5%.

За словами Максима Орищака, реальна кількість безробітних на сьогодні становить близько 2,5 млн осіб. Та в цілому ситуація розвивається за негативним сценарієм: безробіття зростає, а нові робочі місця, всупереч обіцянкам, не створюються.

Масла у вогонь підливає новий Трудовий кодекс, який після доробок представили днями. Експерти відзначають, що він сильно обмежує права найманих працівників, і ні до чого хорошого це не призведе.

"Філософія нового Трудового кодексу порушує баланс у системі трудових відносин", – вважає експерт інституту Growford Олексій Кущ. – Справа в тому, що сьогодні українському ринку праці необхідна максимальна захист найманих працівників – у протилежному випадку найбільш кваліфіковані та ефективні кадри просто покинуть країну. Новий же ТК діє з точністю до навпаки, по суті, зводячи захист найманих працівників до мінімуму".

Економічна криза: занадто затягується

Кожного четвертого респондента (27%) хвилює економічна криза, і за словами економіста Владислава Банкова, побоювання українців не марні: для зростання економіки в країні сьогодні немає жодних передумов. Більш того, нинішня активність уряду спрямована радше на охолодження економіки. Ані ускладнення податкового законодавства, ані посилення фіскального контролю та регуляторних норм не допомагають наповнити бюджет і не розганяють економіку. В умовах, коли в країні немає грошей, а світова економіка увійшла в кризу, єдиною вірною стратегією є розвиток вітчизняного виробництва і переорієнтація внутрішнього споживання на свій же внутрішній продукт.

Пару тижнів тому свою лепту в загальний песимізм внесли експерти МВФ, заявивши, що відновлення України після коронакризи може затягнутися до 2024 року. І хоча вітчизняні експерти в один голос стверджують, що прогнозувати що-небудь в нинішніх умовах неможливо, в цілому вони згодні з тим, що швидкого відновлення очікувати не варто.

Карантин: кінця йому поки не видно

Українці втомилися від нескінченних обмежень, відсутності роботи і грошей, але кінця українського "життя на паузі", як і раніше, не видно: Кабмін продовжив карантин до 31 липня. Чи варто дивуватися, що 22% опитаних до списку найголовніших проблем без коливань внесли пандемію і карантин? Примітно, що стільки ж людей – 22% – основною проблемою вважають медичну реформу, яка в останні місяці показала себе у всій красі.

З опитаними згодні й експерти: карантин у нас за фактом вийшов якийсь безглуздий і нещадний. Багатьом підприємцям вже довелося закритися, інші несуть колосальні збитки.

"Найбільша проблема карантину полягає в повній невизначеності навіть на найближче майбутнє: сьогодні конкретний регіон може вийти з карантину, а завтра – знову в нього увійти, – пояснює голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко. – В таких умовах, коли нічого не можна спрогнозувати навіть на кілька днів вперед, бізнесу краще закритися і втратити частину грошей, ніж спробувати щось робити, потрапити на новий карантин і в результаті втратити все".

Соціальна несправедливість: після скандалу незадоволених було б більше

Здавалося б, із соціальною справедливістю у нас все не так вже погано: минулі президентські, а за ними і парламентські вибори показали, що соціальний ліфт у нас таки працює. Можливість керувати країною отримали не тільки куховарки і фотографи, але і безробітні. Так і хочеться запитати у 9% незадоволених: якої ще соціальної справедливості вам не вистачає?

Втім, тут треба нагадати, що опитування проводилося до того, як голова комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради Галина Третьякова повідомила громадськості про "дітей дуже низької якості". В іншому випадку стурбованих соціальною несправедливістю було б набагато більше, адже, на думку ряду експертів, мета цього "вкидання" – раз і назавжди закрити "соціальний ліфт".

"Всі ці "третьякови", "милованови", "реви" у нормальній країні ні при яких умовах не змогли б прийти до влади, – оприлюднив думку на своїй сторінці в соцмережі експерт інституту Growford Вячеслав Ільченко. – Тим більше, вони б не змогли цього зробити у жорстко становому або кастовому суспільство, яке вони просувають. Вони це дуже добре розуміють. Тому використовують раптово отриману владу для класової помсти і консервації свого соціального статусу. Так завжди буває у феодальних за своєю сутністю товариствах. Коли декласовані або просто ті, хто належать до нижчого класу люди захоплюють владу – вони оголошують вищим класом самих себе і мстяться за те, що інші мали більше можливостей, ніж вони. Заздрили представникам науки за їх знання і статус – знищують науку. Заздрили бізнесменам за те, що вони примудряються в жахливих умовах заробляти – знищують малий бізнес. Нарешті, добре розуміючи, що владу вони отримали не за свої особисті якості, а силою або взагалі випадково, вони намагаються убезпечити себе від зсуву наступною хвилею декласованих вже ними людей".

Освіта: відходить на другий план

Низький рівень освіти турбує лише 8% українців, і це цілком зрозуміло: коли грошей ледь вистачає на найнеобхідніше, питання освіти відходять на другий план. Багатьом здається: мої діти відучилися (або якось довчаться, або їм вчитися ще не скоро – не суть) – а далі якось буде. Але в тому-то і справа, що процес деградації продовжується, і, якщо нічого не зробити, далі буде тільки гірше.

Про вічне аутсайдерство смислів і деградації освіти в нашій країні розповів Олексій Кущ.

"Сьогодні майже половина випускників шкіл не можуть скоротити дріб або скласти дроби з різними знаменником – все це результат наших "реформ", – говорить експерт. – А в цей час канадський уряд запускає новий курс з математики для учнів шкіл, що включає навички програмування та елементи фінансової економетрики. Основна мета – підготувати дітей до умов мінливого світу, де виживуть універсали".

У той час як Канада допомагає своїм школярам підготуватися до майбутнього успішного життя, ми живемо "чужим розумом" в очікуванні, коли нам підготують методички, відкриють гранти, проведуть круглі столи, продовжує Кущ. В результаті сьогодні ми застосовуємо теорії, які в інших країнах були актуальні років 10-15 тому, причому не тільки в освіті. Яскравий приклад – намір прем'єра Шмигаля стимулювати ВВП і зайнятість з допомогою будівельних робіт, що було актуально в США майже 100 років тому. А поки що наша влада керує країною за старими чужими конспектами, світ семимильними кроками йде далеко вперед.

Раніше "Коментарі" розбиралися, чи зможе Україна відновити економіку раніше 2024 року.