ДТЕК: як підприємство загрузло в скандалах

Компанія найбагатшого українця Ріната Ахметова останнім часом все частіше опиняється в епіцентрі скандалів і піар-провалів, попри активну роботу прес-служби й «підтримку» різного роду експертів

Портал "Коментарі" вирішив розібратися, в чому полягають головні завдання тієї комунікації ПАТ "ДТЕК" з суспільством, яку намагаються побудувати в компанії і як це у них виходить.

Вічно скандальний "Роттердам плюс"

Горезвісна формула "Роттердам плюс", прийнята 3 березня 2016 року на засіданні Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), напевно головна больова точка ПАТ "ДТЕК". Суть формули зводилася до розрахунку вартості електроенергії виходячи з середньої ціни на вугілля в портах Нідерландів. Критики формули заявили, що оскільки ДТЕК використовував для виробництва електроенергії головним чином українське та російське вугілля, це дозволяло завищувати тарифи.

Незважаючи на те, що формула припинила свою дію з 1 липня 2019 року, з моменту запуску в Україні ринку електроенергії, її "прокляття" переслідує ДТЕК вже більше 5 років. Так, нинішній народний депутат України Андрій Герус ще в 2017 році став головним критиком формули і ДТЕК. Заснована ним "Асоціація споживачів енергетики і комунальних послуг" веде "лічильник збитків України від Роттердам плюс", який вже перевищує 75 млрд грн.

Втім, позиція громадськосты мало кого цікавить. У цьому питанні позиція Геруса виявилася близька олігархам Віктору Пінчуку та Ігорю Коломойському, бізнес яких є великим споживачем електроенергії, а медіаактиви дозволяють розгорнути потужну інформаційну кампанію. Справжні проблеми почалися після того як 24 березня 2017 року Національні антикорупційне бюро України (НАБУ) початоло досудове розслідування щодо можливого факту службових зловживань членів НКРЕКУ при призначенні формули "Роттердам плюс".

Починаючи з 27 серпня 2020 року справа стосовно "Роттердам плюс" закривалася вже тричі з формулюванням "через відсутність складу злочину", правомірність чого підтверджувалася Вищим антикорупційним судом. Півтора десятки експертиз не знайшли у формулі злочину, однак НАБУ продовжує дотримуватися іншої точки зору. В результаті 21 квітня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скасувала своє ж рішення про закриття справи від 9 квітня.

Поки ця справа триває, компанія ДТЕК регулярно з'являється в критичних публікаціях ЗМІ, не кажучи вже про критику з боку окремих осіб, а НАБУ продовжує розслідування, іноді кидаючи серйозну тінь на підприємство.

Так, 15 грудня під час презентації НАБУ у справі "Роттердам+", на засіданні Комітету ВР з питань антикорупційної політики, був опублікований фрагмент перехопленої розмови (березень-квітень 2020) топ-менеджера ДТЕК та іноземної особи про жінку-кандидата на пост глави Міненерго. Відзначимо, пізніше в. о. міністра стала Ольга Буславець.

Прес-служба ДТЕК відкинула всі звинувачення НАБУ, заявивши, що "топ-менеджмент та співробітники ДТЕК ніколи не брали участі в переговорах або прийнятті рішень про призначення когось на державні посади і все з проектами рішень керівництва галузі й держорганів велося виключно в рамках закону". Також в компанії нагадали про закриття самої справи і звинуватили НАБУ в непрофесіоналізмі, використанні сумнівних ЗМІ й експертів, а саму публікацію телефонної розмови "політично вмотивованою провокацією, яка не має ні найменшого відношення до справи "Роттердам+" .

Також в ДТЕК періодично відбиваються від заяв колишніх і нинішніх політиків, що пов'язують компанію з "Роттердам+". Так, генеральний директор "ДТЕК Енерго" Дмитро Сахарук навесні 2020 року обвинуватив екс-нардепа і блогера Вікторію Войцицьку у брехні. Остання заявила, що за час дії "Роттердам+" ДТЕК заробив близько 4,7 млрд дол. У "ДТЕК Енерго" заявили, що "EBITDA" ДТЕК "Енерго" склала 3,2 млрд дол., з яких до бюджету України потрапили 360 млн дол., відсотки по кредитах склали - 490 млн дол., інвестиції в економіку України - 1 млрд дол. у цілому, з урахуванням всіх витрат, чистий збиток підприємства за 4 роки склав понад 100 млн дол.

Проте, позиції компанії в справі "Роттердам" явно слабшають.

29 квітня на сайті Антимонопольного комітету України (АМКУ) з'явилася інформація про накладення на ряд компаній енергетичної сфери України штрафів в розмірі 775 млн 483 тис. 270 грн. З 7 оштрафованих компаній 4 виявилися структурними підрозділами ДТЕК:

- ТОВ "ДТЕК Трейдинг" - 163,448 млн грн.;
- АТ "ДТЕК Дніпроенерго" - 125,473 млн грн.;
- АТ "ДТЕК Західенерго" - 172,969 млн грн.;
- ТОВ "ДТЕК Східенерго" - 91,050 млн грн.

Незважаючи на те, що слово "Роттердам+" в повідомленні АМКУ не звучить, однак офіційно компаніям ставиться в провину "синхронне підвищення цін в 2016-2019 роках за рекомендацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості". Нескладно припустити, що мається на увазі саме ситуація з ростом цін на вугілля і тарифів на електроенергію, тим більше, АМКУ пише про період порушення з серпня 2016 по червень 2019 років.

У ДТЕК назвали рішення АМКУ "безпідставним, необ'єктивним та упередженим".

Скандали ДТЕК: монополізм та ігнорування законодавства

Як стверджує сайт енергогенеруючого підрозділу ДТЕК, "ДТЕК Енерго", компанія виробляє приблизно 25% всієї електроенергії країни, а загальна потужність електрогенеруючих потужностей становить 17 ГВт. За даними ЗМІ у компанії зосереджені більш 80% видобутку вугілля, понад 70% вироблення теплової електроенергії, понад 90% експорту електроенергії, що дозволяє говорити про монополію компанії.

Ще у 2019 році ряд експертів та "Бізнес.Цензор" активно просували думку про монополізм ДТЕК не тільки у виробництві електроенергії, але і в її розподілі та роздрібному сегменті енергоринку за допомогою покупки обленерго.

Директор зі зв'язків з громадськістю та комунікацій СКМ Наталя Ємченко спробувала це твердження оскаржити, привівши 7 аргументів "проти" такого твердження. Правда ЗМІ це не переконало і ДТЕК продовжували звинувачувати у створенні монополії та перебудові ринку електроенергії "під себе".

У 2020 році журналіст та екс-нардеп Сергій Лещенко опублікував нібито секретні документи з офісу ДТЕК, в яких компанія будувала свою стратегію на контроль ринку. Як написав журналіст, ДТЕК зміг домогтися повної заборони імпорту електроенергії, введення мита на імпорт вугілля марки "Г", що видобувається компанією, в розмірі 65%, зупинки трьох блоків АЕС, заборони "Енергоатому" проводити аукціони для продажу елекроенергії за двосторонніми договорами та заборони ТЕС використовувати газ для виробництва електроенергії, тільки вугілля.

Як стверджував Лещенко, це вдалося зробити багато в чому завдяки в. о. міністра енергетики Ольги Буславець, і це забезпечило ДТЕК додатковий дохід в 300 млн грн щомісяця.

У 2021 році на енергоринку України вибухнула нова криза - аварійні зупинки ТЕС, спостерігається нестача вугілля на їх складах, є ризик віялових відключень, в яких Голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус за традицією звинуватив "ДТЕК" і Ріната Ахметова. Як писали "Коментарі", проблеми носили системний характер, і багато в чому вина лежала на неправильній управлінській політиці влади.

Проте, в СБУ навесні звинуватили "ДТЕК" у порушенні законодавства у сфері виробництва електроенергії, що може дестабілізувати енергетичну систему України. У всякому разі так писав "Бізнес.Ліга" з посиланням на лист заступника голови СБУ Сергія Андрущенко до Кабінету міністрів.

Згідно з листом за останні 12 років на Запорізькій ТЕС відбулося чотири аварійні відключення енергоблоків, через що на електростанції повністю або частково зупинялося виробництво електроенергії. Комісія, призначена для розгляду останньої з них (в лютому 2021 року), виявила ряд порушень, а Запорізькій ТЕС нібито рекомендували реконструювати ряд своїх об'єктів, але "фактично жоден з них не доведений до реального втілення".

У ДТЕК тоді заявили, що "всі першочергові ремонти та реконструкції, які визначила комісія для ТЕС, були виконані. Викладені в листі заступника голови СБУ тези в ДТЕК вважають "односторонніми, упередженими і такими, що не базуються на офіційному акті розслідування". Причиною аварії стало коротке замикання на підстанції Луч "Запоріжжяобленерго", про що нібито йдеться в акті розслідування спецкомісії.

28 квітня на Запорізькій ТЕС відключився енергоблок №3 через спрацювання захисту клапанів турбіни, як наголосили в "ДТЕК Енерго", відключення відбулося без перебоїв енергопостачання власних потреб або відключення споживачів.

Скандали ДТЕК: коли підводять співробітники

Втім, іноді джерелом скандалів стають не експерти та ЗМІ, а власні співробітники і цей варіант є, мабуть, найбільш неприємним для компанії, навіть за наявності численної і оперативної прес-служби.

У грудні 2017 року тоді ще журналіст, а зараз нардеп Олександр Дубінський, опублікував листування у Верховній Раді між нардепом Оппоблоку Юрія Воропаєва і юристом "ДТЕК" Олексієм Захарчуком з проханням переконати главу фракції Оппоблоку Юрія Бойко не підтримувати "антиахметівський" законопроект №7359, що стосується НКРЕКП . На що юрист ДТЕК Захарчуку пояснює, що законопроект "неприпустимий до прийняття", "недопрацьований" і "косий", а також "вони проти".

Таким чином, Дубинський стверджував, що фракція "Опозиційного блоку" як мінімум з енергетичних питань консультується або навіть курується Олексою Захарчуком. Проте, останній продовжує залишатися директором з регуляторних та правових питань ДТЕК (призначений у серпні 2014 року).

Іншим топ-менеджером, який спровокував скандал у вітчизняних ЗМІ, став директор "СКМ" з міжнародних зв'язків та взаємин з інвесторами Джок Мендоза-Вілсон.

В інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" топ-менеджер "СКМ" коментував позов кіпрської компанії Raga в Лондонський суд вимагала з "СКМ" заплатити 820 млн дол. За куплений компанією в 2013 році "Укртелеком", який сама Raga приватизувала у 2011 році приблизно за 1,3 млрд дол. через 2 роки кіпрський офшор "СКМ" - "SCM Financial Overseas Limited" купив "Укртелеком" за 860 млн дол., з яких перерахував тільки 100 млн дол.

Мендоза-Вілсон тоді звинуватив продавців в тому, що приватизація пройшла з порушеннями, реальним покупцем був Дмитро Фірташ і допомагав в цій угоді тодішній глава СБУ Валерій Хорошковський, що викликало питання, чому в такому випадку такий сумнівний актив був куплений "СКМ".

Зрештою, в січні 2020 року, як стверджувала "Економічна правда", "СКМ" заплатила фірмі Raga понад 700 млн дол., а Джок Мендоза-Вілсон продовжує працювати в компанії найбагатшого українця.