Торгівля з офшорами: з якими країнами активно співпрацює Україна

Протягом всієї історії незалежності України тісно пов'язана з таким поняттям як офшори, куди великий вітчизняний бізнес вважав за краще виводити доходи, вкриваючи їх від оподаткування. Як виявилося, з цими країнами Україна навіть торгує, правда, вкрай мало.

Офшори. Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

Втрати в 170 мільярдів доларів за 29 років

Головне призначення офшорних юрисдикцій, ніж активно користується бізнес у всьому світі, — "рятувати" доходи компаній від оподаткування рідних країн, що проробляється за допомогою реєстрації фірм в країнах з низькими податками, спрощеної звітністю і таємницею щодо особистостей власників. Подібні умови подобаються багатьом власникам великого і прибуткового бізнесу, які активно користуються послугами офшорів.

Про те, які суми переводяться таким чином у всьому світі, складно навіть уявити, але ще в 2017 році провідний науковий співробітник ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Інна Шовкун оцінювала цю суму для України в 148 млрд дол. За даними голови Державної податкової служби України Олексія Любченка, озвученим в 2020 році, українські олігархи тількиза три роки вивели з України 22,4 млрд дол., тобто загальний відтік коштів з країни за 29 років склав 170 млрд дол. Від виведення коштів в офшори щорічно український бюджет втрачає від 120 до 200 млрд грн.

Питанням офшорів перейнявся Рада національної безпеки і оборони України. Секретар Олексій Данилов пообіцяв, що РНБО займеться офшорами вже на найближчих засіданнях.

Євросоюз, фіскальні органи країн якого також несуть чималі втрати від операцій в офшорах, з 2017 року веде "Перелік податкових юрисдикцій, які не співпрацюють у сфері оподаткування". На своєму черговому засіданні 22 лютого Рада ЄС затвердила перелік з 12 держав, які відмовляються від подібного співробітництва, ще дев'ять юрисдикцій взяли на себе зобов'язання реформувати свою податкову політику . Спочатку в 2017 році "чорний список офшорів" ЄС включав 17 юрисдикцій. З тих пір під час моніторингу близько 70 юрисдикцій 49 з них провели податкові реформи, ще 9 — обіцяли це зробити, а що залишилися 12 і зовсім відмовляються співпрацювати. Згідно з рішенням Ради ЄС, в чорний список увійшли Американське Самоа, Ангілья, Домініка, Фіджі, Гуам, Палау, Панама, Самоа, Сейшельські острови, Тринідад і Тобаго, Віргінські острови США і Вануату.

Україна не ЄС

Варто відзначити, що 12 включених до переліку ЄС офшорів досить слабо впливають на українську економіку. До такого висновку можна прийти, провівши аналіз прямих іноземних інвестицій з цих країн у вітчизняну економіку, адже часто виведені в офшор гроші повертаються назад у вигляді інвестицій і обсягу товарообігу зовнішньої торгівлі.

За даними Державної служби статистики, станом на 1 жовтня 2019 року через 12 країн-фігурантів "чорного списку ЄС" найбільший внесок в українську економіку зробила Панама — 342,3 млн дол. Із загальної суми іноземних інвестицій в 34,727 млрд дол., То є рівно 1%. Втім, цей показник все рівно в 1,7 рази менше, ніж інвестиції США в розмірі 596,2 млн дол. Вклади інших офшорів зі списку ЄС куди скромніше: Домінікана з 23,5 млн дол., США і Ангілья з 0,7 млн дол.

Краще для України виглядає статистика зовнішньої торгівлі з офшорними юрисдикціями зі списку ЄС. Таким чином, помітна частка в торгівлі лише трьох країн — островів Тринідад і Тобаго, Сейшельських островів і Панами. У всіх зазначених випадках торговий баланс позитивний, а український експорт переважає над імпортом. Наприклад, найвигідніший торговий партнер з 12 офшорних юрисдикцій списку ЄС для України — Сейшельські острови, купивши в 2020 році українських товарів на 5,540 млн дол. І продали власних всього на 389,6 тис. Дол .. На другому місці — Панама з показником в 2,671 млн дол. і 1,809 млн дол. відповідно.

Відносно товарів, то в основному це українські продукти харчування. Так, в липні-грудні 2020 року на Сейшельські острови надійшли 133 кілограми українських ковбас, в Панаму — 56 кілограмів цього ж продукту і багато іншого. Однак на тлі загального українського експорту в 2020 році в розмірі 49,213 млрд дол. Товарообіг, який обчислюється декількома мільйонами доларів, фактично нікчемний. Лідери виведення коштів колишні — Кіпр і Нідерланди.

Лідерами з виведення коштів з України продовжують залишатися країни, які офіційно не є офшорами. Глава Державної податкової служби України Олексій Любченко в 2020 році називав ті з них, в які в основному виводили кошти українські олігархи в 2018-2020 роках:

1) Кіпр — 5 млрд дол .;
2) Нідерланди — 4 млрд дол .;
3) Великобританія — 3 млрд дол .;
4) Німеччина — 2 млрд дол ..

Майже половину від цієї суми (10 млрд дол.) Становлять дивіденди на фірми, оформлені в цих країнах. При цьому зовнішньоторговельний оборот з цими країнами за підсумками 2020 року становило:

1) Кіпр — 50,825 млн дол., В тому числі 31,82 млн дол. — експорт;
2) Нідерланди — 2,549 млрд дол., В тому числі 1,808 млрд дол. — експорт;
3) Великобританія — 1,484 млрд дол., В тому числі 666,9 млн дол. — експорт;
4) Німеччина — 7,409 млрд дол., З яких експорт склав лише 2,071 млрд дол ..

Прямі іноземні інвестиції з цих країн в жовтні 2019 року становила:

1) Кіпр — 10,303 млрд дол .;
2) Нідерланди — 7,556 млрд дол .;
3) Великобританія — 2,038 млрд дол .;
4) Німеччина — 1,793 млрд дол.

2020 роки виявився, мабуть, самим провальним в сенсі прямих іноземних інвестицій, яких за січень-жовтень надійшло всього 221 млн дол., Що в 20 разів менше , ніж в 2019 році (близько 4,5 млрд дол.).

Офшори — це не завжди погано

За словами опитаних "Коментарями" експертів не завжди офшори є безумовним злом. За словами директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, в умовах міжнародних торгових операцій практично будь-який бізнес користується офшорами, навіть такі гіганти як "Кока-кола" або "Макдональдс".

"Інша справа, що існують різні види офшорів, наприклад," чорні ". В основному це абсолютно незаконні зони на дрібних островах, чиїми послугами зазвичай користуються напівкримінальний, відвертий кримінальний бізнес або дурні і жадібні легальні компанії. Потім йдуть "сірі офшори", в списку яких, наприклад, Австралія або Сінгапур. Через них люблять працювати наші імпортери, які інакше навряд чи зможуть організувати покупку і ввезення в Україну за доступними цінами деяких товарів (тих же айфонів). З "Білими офшорами" (Нідерланди, Австрія та інші) працюють українські експортери, насамперед зернотрейдери і агрокомпанії, яким таким чином простіше реалізувати на світовому ринку свою продукцію ", — говорить про неминучість існування і вигоди офшорних юрисдикцій співрозмовник" Коментарів ".

За словами Охріменка, робота через офшори і бажання мінімізувати податки — абсолютно нормальне явище для великого бізнесу. Непристойним в світі бізнесу є користування "чорними офшорами", з якими всіляко намагаються боротися. З цієї причини офшори будуть продовжувати існувати в діловому світі.

Про неминучість офшорних зон і колосальному негативний вплив на вітчизняну економіку говорить економічний експерт Олексій Кущ.

"Проведене близько 10 років тому велике міжнародне дослідження оцінило відтік капіталів з України в 1990-2010 роках в 167 млрд дол., Тепер же ця сума, думаю, ніяк не менше 200 млрд дол. Як відбувається цей відтік? Способів дуже багато. Наприклад, занижений експорт, коли вітчизняна залізна руда продається офшорній фірмі-прокладці за 70 дол., А на світовому ринку — за реальною ціною в 170 дол. За тонну. З заниженої суми сплачується невеликий податок в Україні, а різниця залишається на рахунках офшорної компанії. Також може застосовуватися фіктивний експорт на ім'я тієї ж офшорної компанії. Подібні махінації "вимивають" з економіки країни близько 7-10 млрд дол. Щорічно ", — говорить про масштаби втрат для країни від дії офшорів експерт.

Олексій Кущ підкреслює, що держава в питанні офшорів має зайняти правильну позицію, розібравшись з причинами, які спричинили їх популярність, а не наслідками їх зростання.

"Основна причина популярності офшорів в Україні — відсутність консенсусу між бізнесом і владою щодо равновесовой точки податкового навантаження. Простіше кажучи, бізнес вважає, що платить занадто багато податків. В такому випадку можна піти двома шляхами. Перший — активно впроваджувати стандарти BEPS — методологію протидії мінімізації податків на транснаціональному рівні. Цей спосіб досить ризикований, оскільки може спричинити за собою відтік НЕ капіталів, а бізнесу, який перереєстровується юрисдикціях з більш ліберальними вимогами (Естонія, Сінгапур, ОАЕ). Другий шлях — знаходження консенсусу з бізнесом щодо податкової системи і глибока реформа оподаткування в Україні ", — резюмує Олексій Кущ.

Питанням боротьби світової бюрократії за свої доходи назвав питання офшорів експерт Українське інституту майбутнього Данило Монін.

"З одного боку, це легальний механізм підвищення прибутковості бізнесу, з іншого — можливість залучити в свою країну гроші і капітали. Європейська урядова бюрократія порахувала, що вона хоче собі ці доходи, тому в останні роки набирає популярності оборот "хрестовий похід" багатьох урядів, спільно виступили проти офшорів запуском 15 правил BEPS. Цю тему з радістю підхопили всі податкові консультанти. Податок на прибуток — і так складний з точки зору контролю, а правила BEPS роблять податкових консультантів необхідним елементом сучасного бізнесу. З іншого боку, 2 найбільші економіки світу (США і Китай), формально ввівши подібні правила, крізь пальці дивляться на використання схем оптимізації ", — говорить співрозмовник порталу" Коментарі ".

За словами експерта, в США податок на прибуток приносить всього 1% доходів, що в 3 рази менше, ніж в Україні за відсутності ПДВ і більш високою ставкою. Китай 75% іноземних інвестицій, а це 80 млрд дол., Отримує з оптимизационной гавані — Гонконгу.

"Україна в 2000-х роках теж дуже активно використовувала офшори для реінвестицій. Тоді українська економіка "росла" на 5-10% в рік, що набагато вище поточних показників зростання. Фактично така операція на кшталт неофіційного податку на виведений капітал, коли гроші, які крутяться в бізнесі, не обкладаються. При такій моделі використання офшорів за непотрібністю фактично відпадає фактично як клас, адже можна легально і без схем реінвестувати гроші в розвиток ", — говорить про плюси для національних економік Данило Монін.

Як пояснює експерт, міжнародні бюрократи і тим більше податкові консультанти проти подібної оптимізації, оскільки це дає легальну можливість не платити податок на прибуток і конкурентна перевага якійсь країні.

"Всі повинні бути в стійлі з високими податками! Саме тому європейська економіка не має шансів на розвиток. В майбутньому вона приречена на стагнацію. Україна "тягнуть" за таким самим шляхом, результат чого ми спостерігаємо в своїх порожніх кишенях! ", — резюмує Данило Монін.

Нагадаємо, експерти розповіли про схеми , які дозволяють українським експортерам зерна уникнути сплати податків.