Що буде з депозитними ставками в 2021 році: прогноз НБУ

На початку 2021 року середні процентні ставки банків по нових депозитах в гривні для населення склали 8,0% річних — в січні-2021 ставки залишилися на тому ж рівні, що і в грудні-2020. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).

Депозитні ставки

Також повідомляється, що ставки по нових депозитах для населення в іноземній валюті в перший місяць поточного року становили 1,2% річних. Для підприємств ставки за гривневими депозитами в січні були на рівні 3,8%, як і за місяць до цього, а ось по валютних депозитах процентні ставки виросли — з 1,1% до 1,2% річних. Депозитний портфель банків у січні 2021 року скоротився на 0,4% до 1 343 млрд грн.

Що буде з депозитними ставками в Україні в 2021 році, розбиралися "Коментарі".

Ставки по депозитах: очікування

Члени комітету монетарної політики НБУ стурбовані підвищенням інфляційного тиску в кінці 2020 року — початку 2021 року. У комітеті звернули увагу на те, що в кінці минулого року інфляція прискорилася і досягла середини цільового діапазону 5% і сьогодні ще до кінця не зрозуміло, як це відіб'ється на депозитних ставках в поточному році, особливо, на тлі пандемії коронавірусної інфекції COVID-19.

"Зростання числа нових випадків зараження коронавірусом в Україні в останні місяці не вплинув на темпи відновлення економіки. Проте, нова хвиля COVID-19 може обмежити споживчий попит і сповільнити відновлення в секторах, орієнтованих на внутрішній ринок, особливо в секторі послуг", — вважають члени комітету.

Водночас у представників українських банків є своя думка на цей рахунок. Так, керівник з послуг транзакцій "Райффайзен Банк Аваль" Сергій Анніков вважає, що на ринку депозитів в нинішньому році будуть переважати такі тенденції: зниження процентних ставок як в гривні, так і у валюті; прискорення темпів зростання депозитів, починаючи з другого кварталу; також зросте частка вкладів "до запиту".

Інфляція в Україні

Під час економічної кризи 2014-2015 років споживчі ціни в Україні різко зросли, перш за все, через девальвацію гривні до інших валют. У квітні 2015 року інфляція перевищила 60% в порівнянні з відповідним місяцем попереднього року, але потім почала сповільнюватися у зв'язку зі стабілізацією економіки та зниженням споживчого попиту. Уже в червні 2016 року інфляція споживчих цін становила 7%. Однак пізніше вона знову змінилася: в жовтні 2016 року інфляція стала двозначною, перевищивши 10% в порівнянні з попереднім роком, а в серпні-вересні 2017 року сягнула понад 16%.

Частково прискорення інфляції було результатом відновлення економіки: доходи почали рости. Це дозволило виробникам і підприємствам збільшити свій прибуток після "жорсткої економії" в розпал кризи. Також інфляція прискорилася через зовнішній фактор — Україна збільшила експорт продуктів харчування за кордон, де ціни були вище, ніж в нашій країні. Відповідно, українські виробники підвищили внутрішні ціни.

Протягом останніх двох років інфляція поступово сповільнювалася і в жовтні 2019 року сягнула найнижчого рівня з початку кризи — 6,5%. Уповільнення інфляції сприяли сприятлива динаміка цін на зовнішніх ринках і зниження тарифів на комунальні послуги. Разом з тим зростання трудової міграції сприяло підвищенню заробітної плати та збільшенню грошових переказів в Україну. Це створило інфляційний тиск.

У відповідь Національний банк України підвищив процентну ставку з 12,5% (річних) у вересні 2017 року до 18% (річних) у вересні 2018 року. На початку 2019 року ставка все ще становила 18%, але з падінням інфляції Нацбанк в жовтні 2019 року знизив її до 15,5%.

Від стабільної та низької інфляції виграють усі зацікавлені сторони: держава, населення, бізнес. Виробникам легше планувати розвиток свого бізнесу, заощадження населення не втрачають своєї цінності, а до державного бюджету надходить більше прогнозованих доходів і витрат. Крім того, стабільна і низька інфляція сприяє зниженню процентних ставок і, отже, вартості запозичень уряду і реального сектору.

З іншого боку, тих, хто отримує вигоду з високої інфляції, трохи, а вигода від інфляції досить довговічна — боржник, який сплатив знецінений борг, може дуже швидко відчути вплив інфляції на свій дохід. Точно так само виробник, який зміг збільшити свій дохід внаслідок вищих цін, стикається з вищими витратами на оплату рахунків постачальників і винагороду.

Тому в 2016 році перед НБУ була поставлена задача поступово знизити інфляцію до 5% і утримувати її в межах 4-6%. Ця мета залишається і до цього дня. В останньому звіті щодо інфляції НБУ прогнозує, що в наступному році інфляція впаде в цільовий діапазон.

Прогнози комітету монетарної політики

У ході січневого засідання, вісім з десяти членів НБУ запропонували залишити ключову депозитну ставку без змін — на рівні 6%. Але озвучили різні оцінки ризиків щодо інфляції.

Більшість членів комітету монетарної політики НБУ погодилися з тим, що інфляційний тиск буде активно рости в найближчому майбутньому. Пояснивши це кількома чинниками. По-перше, інфляція буде викликана відновленням споживчого попиту і ділової активності на тлі "м'якої" грошово-кредитної політики та податково-бюджетних стимулів, таких як більш високі соціальні стандарти. По-друге, більш значне, ніж очікувалося, зростання цін на енергоносії та ослаблення гривні (в порівнянні з тим же періодом минулого року), які поступово позначаться на цінах на імпортні товари, також гратимуть роль. По-третє, інфляція в багатьох країнах, що є торговими партнерами України, вже почала прискорюватися, чому сприяли фіскальні та грошові стимули.

Інші члени комітету монетарної політики Нацбанку заявили, що інфляційний тиск проявить себе не так активно у 2021 році. Вони вважають, що споживчий попит залишатиметься на низькому рівні протягом тривалого часу. Якщо епідемічна ситуація в Україні продовжить погіршуватися, споживчий попит, який демонструє ознаки відновлення, може знову знизитися.

Одночасно начальник департаменту роздрібного бізнесу "ГЛОБУС Банку" Дмитро Замотаєв вважає, що клієнти потроху звикають до думки, що час захмарних депозитних ставок залишилося в минулому, і роблять відповідні висновки. Він зазначає, що привабливі і не завжди правдиві пропозиції про альтернативні способи зберегти і примножити свої заощадження спокушають далеко не всіх.

"Депозит залишається самим простим, зрозумілим і доступним механізмом берегти та заробляти гроші, тому, впевнений, у 2021 році тенденція збільшення залишків за депозитами в національній валюті збережеться", — зазначає Замотаєв.

Учасники комітету також заявили, що навіть якщо ключова ставка залишиться незмінною, грошово-кредитна політика НБУ залишиться експансіоністською, а також сприятиме подальшому зниженню банківських процентних ставок.

Більш того, середньозважені процентні ставки по депозитах в гривні залишаються вищими ключової процентної ставки. У цьому світлі інвестування в безризикові активи втрачає свою привабливість для більшості банків, що буде стимулювати їх до подальшого зниження процентних ставок і збільшення обсягів кредитування.

У результаті зборів, рішення про збереження ключової депозитної ставки на рівні 6% було затверджено Рішенням Правління НБУ 21 січня 2021 року.

Більшість експертів сходяться на думці, що інфляція продовжить сповільнюватися, хоча деякі фахівці і вважають, що це буде відбуватися більш поступово, ніж прогнозує Нацбанк. Однак ризики таких прогнозів залишаються високими: економіка України відкрита для зовнішніх впливів, будучи невеликими за розміром. Особливо помітно зовнішній вплив на рівень цін: в разі внесення суттєвих змін до цін на український експорт або імпорт інфляція може сильно відрізнятися від попередніх прогнозів.

Процентні ставки в економіці знижуються, а банківська система залишається стабільною. Найімовірніше, вигідному кредитування заважають структурні чинники: недостатня захищеність прав інвесторів і кредиторів, монополізація і "тінізації" багатьох секторів економіки, невизначеність щодо перспектив співробітництва та іншими міжнародними партнерами України.

"Починаючи з березня 2020 року, Україна є лідером за темпами зниження депозитної ставки. Попри це, поточний рівень ставки НБУ залишається найвищим серед деяких країн, виключаючи Туреччину. Тобто якщо споживчий та інвестиційний попит будуть відновлюватися повільно, і Національний банк не буде спостерігати інфляційний тиск, він зможе і надалі знижувати облікову ставку", — відзначили аналітики НБУ.

Відзначимо, процентні ставки у гривневих депозитах в Україні знизилися, і жителі нашої країни стали рідше забирати депозити з банків.