Безробіття в Україні: що робить влада для вирішення проблеми

Офіційний рівень безробіття в Україні на тлі кризи через коронавірус продовжує бити рекорди. Згідно з останніми даними, він перевищив 511 тис. осіб (майже на 70% вище, ніж роком раніше). Експерти розповіли виданню "Коментарі", які дієві методи не використовує влада, щоб вирішити проблему і чому.

Безробіття в Україні: підприємці підраховують збитки

"Зростання безробіття було цілком передбачуваним. Адже жорсткі карантинні заходи, введені урядом, зупинили сферу обслуговування, в якій зайнята величезна кількість людей, – підкреслює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Туристичний, готельний, ресторанний види бізнесу отримали серйозний удар. Людей звільнили або відправили у відпустку за свій рахунок".

У результаті, зазначає експерт, навіть після ослаблення карантинних заходів приблизно третина ресторанів просто не можуть відкритися. А оборот тих, хто спробував запуститися, нерідко не може покрити навіть оренду. Як наслідок – величезна кількість підприємців опинилися на межі банкрутства. Відповідно, втрачають роботу, їх наймані робітники. Бізнес і радий би не робити цього. Але він поставлений державою в такі умови, що іншого виходу просто немає.

"Спочатку експерти попереджали владу про подібні негативні наслідки. Просили не вводити такі жорсткі заходи. Пояснювали, що це призведе до зменшення сукупного споживчого попиту з усіма витікаючими наслідками... на Жаль, ми не були почуті, – говорить Ілля Несходовский. – Що потрібно було зробити, але не зроблено? Стимулювати платоспроможний попит. А саме – надавати реальну допомогу тим, хто залишився без роботи. Певного виду компенсації, які можна легко отримати. Лише через два місяці у нас зважилися на щось подібне. Тоді як з самого початку держава повинна гарантувати бізнесу, що якщо той не буде звільняти співробітників, держава забезпечить їх хоча б мінімальною зарплатою на період карантину. Люди залишилися на роботі, був би попит, було б легше запустити економіку... Другий крок – стимулювання цього попиту. Щоб у людей були гроші, щоб вони йшли в магазини, тим самим даючи роботу підприємствам".

В уряді України заявили, що можуть дати нові робочі місця лише у комунальній сфері та на дорожніх роботах. Причому з мінімальними зарплатами. І далеко не в тій кількості, яке потрібно.

"Але держава і не повинна цим займатися! – впевнений директор Інституту соціально-економічної трансформації. – Його головне завдання – забезпечити таке стимулювання економіки, яке дозволить тієї спокійно працювати. Цього не робилося і не робиться. Тоді як саме держава повинна гарантувати ліквідність підприємств. Приміром, компенсації по відсотках, відстрочення податкових платежів, щоб забезпечити можливість платити за рахунками. А так – маємо кризу неплатежів. І зростання банкрутств. У США, ЄС прийняли вищевикладені рішення практично відразу. А ми лише нещодавно, та й то не в повному обсязі, з бюрократичними проблемами оформлення... Робиться все, щоб не платити людям, які потрапили в складну ситуацію. То документ не той, то щось не відкривається..."

Безробіття в Україні: люди на межі бідності

Політичний аналітик, економіст Денис Гаєвський звертає увагу, що проблема не тільки в безробітті, але і в бідності працюючих. Адже близько третини людей, які офіційно працевлаштовані, балансує на межі бідності.

"Корона-криза лише проявив накопичилися проблеми, – підкреслює аналітик. – За останні роки по Україні прокотилася не одна хвиля деіндустріалізації, ми втратили транзитні потужності. А держава основним інструментом боротьби з безробіттям обрала... видавлювання людей за кордон, трудову міграцію. Поки не буде робитися акцент на ефективних економічних підходів, на дерегуляцію бізнесу, на стратегіях, плануванні (з їх реальним втіленням) безробіття буде лише зростати".

Що стосується дій влади в ракурсі боротьби із зростанням безробіття під час корона-кризи, то їх, на думку Дениса Гаєвського, їх скоріше можна назвати бездіяльністю.

"З боку влади було багато слів про підтримку малого і середнього бізнесу, але практично відсутня ця сама підтримка, – говорить економіст. – І навіть зараз, після прийняття точкових заходів, всього цього катастрофічно мало. Але нас продовжують годувати обіцянками про нові проекти-програми підтримки. Між тим, корупційні годівниці ніхто не закриває, кошти на допомогу реальним секторами економіки ніхто не направляє, щосили йде "розпилювання" бюджету під виглядом секвестру. Фундаментальна проблема не у відсутності фінансових коштів на допомогу бізнесу для подолання проблеми безробіття, а у відсутності якісного держуправління".

Безробіття в Україні: криза тільки набирає обертів

Голова Асоціації малого і середнього бізнесу Руслан Соболь попереджає: "Безробіття зростає і буде зростати. Ми ще не зайшли в кризу. Він наздожене нас через два-три місяці".

На думку експерта, ми так і не побачили структурованої державної політики щодо підтримки національного виробника. Того, що слід було зробити давно. І особливо – з початку корона-кризи.

"Потрібно якнайшвидше відновлення виробничих потужностей. Люди, які йдуть з підприємств, фірм, магазинів, ринків-базарів, повинні отримати можливість працевлаштування на нових підприємствах, – пояснює експерт. – Як це було під час Великої депресії в США, як відбувалося під час економічного зростання Китаю. У нас є унікальний шанс відновити виробництво і виробляти продукт з написом "Зроблено в Україні", а не гнати сировину на експорт, а наші полки наводять імпортом – в збиток нацпродукту... Сам бізнес готовий працевлаштувати людей, але йому потрібна підтримка держави по всім аспектам оподаткування, кредитування, преференції вітчизняної продукції. У нас такого державного підходу, як це відбувається в розвинених економіках, на жаль, немає".

Раніше "Коментарі" писали, що горезвісний мережевий маркетинг в умовах карантину мутував і тепер замість непотрібних товарів і послуг людям намагаються продати непотрібні тренінги, частки в неіснуючому бізнесі і роботу без зарплат.