Бізнес позбавляють пільгового податку та повертають перевірки: як пояснити такий крок влади

У Кабміні вважають, що пільговий податок сильно допоміг українській економіці в березні, "коли вся економіка перебувала в заціпенінні від шоку війни", тепер пора повертатися до повсякденної системи

Кабмін прийняв рішення з 1 липня 2023 року повернути підприємства на систему оподаткування, що діяла до впровадження пільгового режиму в 2%. Також поновлюються документальні перевірки бізнесу. Про це повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Як оцінюєте такі рішення? Чому уряд пішов на ці кроки? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Посилення тиску з боку нереформованих контролюючих органів не принесе вагомого фіскального ефекту

Аналітик "Центру розумних рішень" В'ячеслав Черкашин називає рішення, прийняті урядом, цілком очікуваними та вельми сумними.

"У грудні Україна взяла на себе певні зобов'язання перед МВФ, сподіваючись отримати нові кредити (меморандум є на сайті Мінфіну України). Тепер на тлі обіцяних нам 18 млрд дол. потрібно виконувати обіцяне. А саме – скасовувати з 1 липня спецрежим 2% усередині спрощеної системи оподаткування, – пояснює аналітик. – Втім, останнє, як і краплинне з травня минулого року, згортання мораторію на перевірки бізнесу, не вина наших зовнішніх союзників та кредиторів. Це повністю узгоджена внутрішня українська позиція – парламенту та уряду – заснована на тому, що посилювати податковий та адміністративний тиск на платників податків під час війни не лише допустимо, а й необхідно".

На думку В'ячеслава Черкашина, це помилкове та глибоко неправильне рішення.

По-перше, аргументує він, бізнес та громадяни при знищенні країною-агресором понад 40% нашої економіки самостійно заплатив за минулий рік на 18% більше податків, ніж за мирний 2020-й.

По-друге, посилення тиску з боку нереформованих і нерідко корумпованих контролюючих органів не принесе вагомого фіскального ефекту, оскільки українці вже як ніколи сильно мотивовані допомагати своїй країні, зокрема сплачуючи податки.

Чекаємо на сильний удар підприємницької діяльності як такої

Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь міркує так:

"Все це є абсолютно нелогічним. У воєнний час, коли підприємства в умовах дефіциту електроенергії (на яку для них ще й підвищують тарифи), дефіциту робочих рук та ринків збуту, величезного навантаження – такі кроки уряду виглядають як черговий цвях у кришку труни українського бізнесу. Справжнє вбивство реального сектора економіки".

За словами експерта, це схоже на якесь політичне рішення, жодним чином не аргументоване економічно.

"Найсильніший удар по підприємницькій діяльності як такий. Такі рішення заганяють і так серйозно постраждалу від війни українську економіку в обставини, вибиратися з яких буде вкрай важко", – констатує Руслан Соболь.

Тимчасові заходи, запроваджені початку повномасштабних військових дій – що неспроможні діяти вічно

Представник Економічної експертної платформи Олег Гетман акцентує, що повернення довоєнної спрощеної системи (скасування єдиного податку 2%) та завершення мораторію на перевірки – передбачені Меморандумом із МВФ. У таких кроках, на його думку, є логіка, тому що тимчасові заходи, запроваджені з початку повномасштабних бойових дій, не можуть діяти вічно.

"У податкової має бути можливість проводити перевірки, – вважає експерт. – Водночас необхідно передбачити якісні критерії, щоб перевірки були виключно ризикоорієнтованими".

Необхідні збалансовані рішення щодо питання РРО (реєстратори розрахункових операцій), упевнений Олег Гетман.

"З одного боку, як і зафіксовано у Меморандумі з МВФ, слід повернути штрафи за порушення законодавства щодо РРО, – зазначає він. – З іншого боку – необхідно позбавити обов'язково використовувати РРО всіх малих підприємців, які не мають ризику перевищення лімітів 2 та 3 груп єдиного податку".

Читайте також на порталі "Коментарі" - Захід починає постачання танків Україні – чи це допоможе наблизити перемогу в 2023 році.