На тлі жнив країна може зіткнутися з нестачею потужностей для зберігання зерна та втратою ринків збуту, а промисловість – з подальшим падінням виробництва
Протягом наступних тижнів Україна має всі шанси заблокувати Чорне море для Росії. Україна, на жаль, уже заблокована. Все це відбувається на тлі катастрофічного обмілення Дунаю, що перекриває нам і цю артерію. Так, Bloomberg вже пише, що експорт зерна з України може скоротитися на 53% через атаки РФ на порти. Які негативні наслідки очікують на українську економіку, зокрема металургію, аграрний сектор, адже у розпал жнив потрібно вивозити продукцію? Як уникнути серйозної проблеми для української економіки? Видання "Коментарі" розбиралося у цьому питанні, зібравши думки експертів.
Приватний бізнес за підтримки держави може організувати зміну формату логістики
Економічний експерт Данило Монін каже, що тут доречно згадатиме історичні факти. Наприкінці травня 1940 року створилася критична ситуація для спільного угруповання англо-французьких військ. Величезне угруповання військ розмірів понад 350 тис осіб залишилося затисненим біля берегів Ла-Маншу на французькій території під атаками німецьких військ.
Німці розуміли безвихідь становища противника, але штурмувати таке велике угруповання військ у чоло було справою небезпечним. Тому вони постаралися зайняти найближчі висоти, щоб потім через артилерію розпочати методичне знищення спільного угруповання англійців та французів.
Черчіль приймає рішення найняти всі які тільки можна було дістати рибальські човни, цивільні судна для евакуації оточеної противником угруповання.
І ось одного дня, коли псується погода і Ла-Манш накриває туман дається наказ почати евакуацію. І цю операцію під кодовою назвою "Динамо" було успішно проведено. 338 тис. військ угруповання були успішно евакуйовані на британський берег. Під час евакуації загинуло близько 2000 осіб і остання частина контингенту у розмірі 15 тис. осіб здалася в полон.
В результаті проведеної операції були великі втрати в техніці боєприпасів, але кістяк боєздатної в боях армії був збережений.
"Чому цей досвід цінний за поточних умов в Україні? Наразі методичною роботою по портах Одеського регіону, а також великим судам, що направляються в порти, проводяться атаки через дрони та ракети противника, що фактично зупинило морський експорт починаючи з 23 липня. Що Україна може протиставити такій тактиці? Приватний бізнес за підтримки держави може організувати зміну формату логістики. У нас кордон з Румунією великий Дунай, а також не дуже велика відстань до порту Констанци. Безліч неглибоководних причалів на Дунаї та морському узбережжі Одеської області та парк із тисяч дрібних суден при взаємній роботі з Румунської сторони змогли б організувати безліч транспортних коридорів доставки та стійку мережу морської та річкової логістики іншого формату між Україною та Румунією, яку було б набагато складніше знищити", – зазначив експерт.
Один із найгірших для нас варіантів – це, коли відкриється зерновий коридор, а промислові вантажі залишаться заблокованими
Керівник аналітичного центру Ділова столиця Вадим Денисенко зазначив, насправді вже зараз маємо кілька важливих наслідків. По-перше, де-факто українська металургія стає нерентабельною і буде скорочувати ся. Разом з цим будемо мати різке погіршення ситуації в більшості експортно орієнтованих, так званих, базових галузей нашої економіки. По-друге, український аграрний сектор попри хороший врожай, матиме колосальні проблеми зі збутом, які не переживуть десятки компаній. При цьому матимемо ситуацію, коли виробник продукції зможе продаватися за низькими цінами на внутрішньому ринку, але дорога електроенергія, логістика, включно із складами, та різкий ріст витрат повʼязаних зі знищенням виробничих потужностей призведе до росту цін.
"Окремо слід зупинитися на ще одному аспекті: під загрозою знаходиться експорт чверті світового обсягу пшениці і близько 18% кукурудзи. Але крім дуже вʼялої заяви Туреччини маємо повну мовчанку всіх інших краін. Чому так? Всі вичікують. Хоча США навряд чи втручатимуться найближчим часом, адже вони найбільший виробник зерна в світі. Китай, маючи сухопутний кордон з РФ, очікує доволі великих знижок, від частково заблокованого російського експорту зернових. Ну а країни Близького Сходу та Африки навряд чи можуть глобально вплинути на ситуацію", – зазначив експерт.
Якщо ж говорити про те, що потрібно робити, то, на думку Вадима Денисенка, почати потрібно з відповіді на просте питання: що зараз для держави важливіше: збереження бізнесу чи фіскальні надходження?
"Я не буду говорити про складні речі, але у нас є компанії, у яких двічі, а то й тричі за рік згоріли склади з готовою продукцією, є компанії зі знищеними потужностями. Певні наради бізнесу, уряду та фіскалів про те, що з цим робити були, але вони були ні про що. І головна причина полягає в тому, що український міністр мислить перш за все в фіскальних категоріях, а не в категоріях довготривалого розвитку. У нас кардинально змінилася ситуація за останні 6-7 тижнів. І, мені здається, було б логічно ініціювати новий діалог з МВФ. Але, боюся, до цього ми дійдемо з запізненням в кілька місяців. Якщо дійдемо, звичайно. Без відкриття моря, ми матимемо дуже серйозні проблеми в економіці, які неможливо буде компенсувати зовнішньою допомогою. Ані зараз, ані після війни. Ми справді, зараз маємо шанс нанести максимально можливий в наших умовах удар по економіці РФ, закривши їм Чорне море. Ми маємо зробити все від себе залежне для повної блокади Чорного моря і максимального ускладнення російської навігації на Балтиці та, по можливості в Мурманську і на Каспії . І я вважаю, що це чи не єдиний правильний шлях, для примушування Путіна до переговорів. Але Путін не йтиме на переговори поки не буде зовнішнього тиску на нього. На жаль, поки ми надто слабкі в організації цього тиску", – зауважив політолог.
Він наголошує, також не варто забувати: якщо переговорне вікно все ж відчиниться, один з найгірших для нас варіантів – це, коли відкриється зерновий коридор, а промислові вантажі залишаться заблокованими.
"Ну, а поки українські порти заблоковані, з боку уряду мають бути запроваджені рішення, що підтримають роботу українських експортерів (можливо варто навіть говорити про створення механізмів компенсації витрат на транзит українських товарів до портів ЄС). На жаль, поки про це навіть не розпочався діалог. Чому? Повертаємося до базового питання: надходження до бюджету зараз чи робочі місця. В цілому, ніяких простих рішень тут нема і не може бути. Більше того, частину рішень доведеться робити з коліс, інколи в ручному режимі. І тут ми повертаємося до базового питання українського чиновника: "чи варто робити правильні рішення, якщо тебе обовʼязково потім будуть доганяти правоохоронні органи". Але, на жаль, у нас нема іншого шляху, ніж у напівручному режимі проходити цей період. Бо зараз в економіці надзвичайна ситуація. Вирішувати її методами умовного мирного часу більше неможливо і дилема тут проста: зберегти максимум чи втратити більшість всього", – зазначив Вадим Денисенко.
Читайте також на порталі "Коментарі" – союзники підставили Україну: тепер залишився лише один сценарій у війні.