Фіскалізація бізнесу в Україні: чому боротьба з тіньовою економікою не приносить бажаного результату

Однією з основних проблем в Україні є тіньова економіка. Уряд пропонує посилити фіскалізацію, аргументуючи це бажанням вивести з тіні малий і середній бізнес (МСБ). "Коментарі" разом з експертами розбиралися, хто насправді знаходиться в тіні і на кого насправді варто звертати більше уваги фіскалам.

Фото: kyiveuromarathon

Який бізнес в тіні

Глава Комітету економістів України Андрій Новак повідомив нам, що сьогодні, за різними оцінками, розмір тіньової економіки в нашій країні становить від 45% до 55%.

"Найбільша частина — це офшори. Друга частина — контрабанда (привіт нескінченним реформаторам митниці). І лише третя частина — зарплати в конвертах, до яких має відношення малий і середній бізнес (МСБ). Причому перші дві частини — це великий бізнес. І на ці схеми доводиться 75-80% тіньової економіки. Що стосується фізосіб-підприємців, які змушені платити сірі та чорні зарплати, так тут питання до навантаження на фонд заробітної плати (її давно пора знизити). Ну і кризові явища, звичайно", — підкреслює експерт.

За його словами, стовпами тіньової економіки є великі компанії, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю (експорт, імпорт). Саме вони використовують офшорні схеми, максимально ухиляючись від податків.

"Але будь-яка українська влада, включаючи нинішню, основна увага зосереджує саме на представниках МСБ, — зазначає Андрій Новак. — Зрозуміло, чому не чіпають головних "тіньовиків". Адже великий бізнес прямо представлений у владі. Самі себе залучати до фінансової дисципліни вони не хочуть. І тривають максимально ухилятися від податків, заробляючи надприбутки. А пресують знову малий і середній бізнес".

Тіньовий імпорт

Заступник голови Федерації профспілок України, магістр міжнародного права, кандидат економічних наук Олександр Шубін підкреслює, що основна тіньова продукція — імпорт. А замовниками нелегального імпорту (сірого, чорного) є великий бізнес.

"І президент, і прем'єр не раз говорили про схеми на митниці. Але ніяких змін не видно. Нелегальний імпорт масово з'являється на оптових ринках. І починати необхідно із закриття цих каналів на митниці. Роздріб — лише кінцева точка звернення цього імпорту. Оптовики можуть знайти альтернативний спосіб реалізації продукції: через великі торгові мережі, через Інтернет", — зазначає експерт.

Олександр Шубін не сперечається з необхідністю впорядкувати роздрібну торгівлю. Але починати потрібно з обмежень саме оптових потоків надходження тіньових товарів. А коли розберуться з цим, проводити реформу фіскалізації роздрібних мереж. Причому криза — точно не найкращий час для цього. До того ж пропоновані реформи мало обговорювалися й опрацьовувалися з представниками МСБ. На думку експерта, інформаційно-консультаційна складова явно провалена.

"Судячи з тієї реакції, що ми бачимо від підприємців, ніякого обговорення не було. Є маса зауважень з приводу введення касових апаратів, реєстраторів, зміни системи бухгалтерії, фіскального обліку, системи штрафів. Всього того, що влада хоче ввести з 2021 року. З огляду на корона-кризу та карантинні обмеження, все це загрожує перекосом на ринку праці, вивільненням значної кількості зайнятих в малому бізнесі людей, соціальними вибухами які ми вже бачимо", — прогнозує експерт.

Раніше "Коментарі" писали, як нардепи планують продавати українську землю.