ФОП проти касових апаратів: чи зможе малий бізнес перемогти «хотілки» влади

Українські підприємці вимагають скасувати введення касових апаратів для ФОП. Чи вдасться малому бізнесу перемогти "хотілки" влади? Чому влада навіть в цей важкий час робить ставку на податки, а не на підтримку бізнесу? Експерти відповіли на ці та інші питання "Коментарям".

"Тотальна фіскалізація не є економічно доцільною, а фіскалізація ризикових платників — є обґрунтованою"

"Представники бізнесу останнім часом проводять акції протесту з вимогою скасувати повністю застосування Реєстраторів розрахункових операцій (РРО), для всіх категорій. Така вимога, на думку експертів, шкідлива. Адже за допомогою спрощеної системи оподаткування великий бізнес будує схеми і мінімізує податки в значних обсягах", — говорить представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман.

Він вважає, що прийняття проектів 3853-1 і 3853-2, через які виник конфлікт, є контрпродуктивним. Зате доцільно позбавити РРО переважну більшість підприємців на спрощеній системі, залишивши РРО виключно для тих, хто теоретично може перевищувати ліміти 2 і 3 груп спрощеної системи оподаткування (ССО).

"Такі критерії повинні бути визначені на основі розміру торговельної площі і товарного асортименту. Наприклад, РРО точно не потрібно продавцю хот-догів, морозива, сувенірів, перукарю тощо. Водночас РРО є важливим для контролю оборотів великих магазинів ювелірних виробів, брендового одягу, елітних готелів і так далі", — пояснює Олег Гетьман.

За його словами, розрахунки експертів Інституту соціально-економічної трансформації свідчать, що фіскалізація всієї 2 і 3 груп платників єдиного податку буде коштувати підприємцям орієнтовно додаткових 10,1 млрд гривень в перший рік впровадження. Фіскалізація ризикових категорій товарів і послуг — 1,2 млрд гривень в перший рік. А фіскалізація підприємців, які реалізують товари на великих торгових площах і через інтернет, — 0,86 млрд гривень в перший рік.

"У той час, як вигоди від всіх трьох моделей — в межах від 6,3 до 8,3 млрд гривень додаткових надходжень до бюджету на рік. Тому, як ми бачимо, тотальна фіскалізація не є економічно доцільною, а фіскалізація ризикових платників — є обґрунтованою", — резюмує Олег Гетьман.

"Внесок малого і мікробізнесу в ВВП України становить близько 15-17%. У країнах ЄС цей показник удвічі більше"

Потрібно розуміти, що таке малий бізнес і його значення для економіки країни, впевнена доктор економічних наук, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ольга Ходаковська.

"Розвинені країни всіляко стимулюють підприємницьку активність, оскільки розуміють, що це — створення робочих місць, самозайнятість, шлях до скорочення безробіття, здорова конкуренція, насиченість ринків товарами першої необхідності та швидка переорієнтація з потребами споживача. За великим рахунком — це найбільш мобільний і динамічний сегмент ринкової економіки. Зрештою, саме наявність і розвиненість малого бізнесу є ознакою конкурентного ринкового середовища", — підкреслює експерт.

За словами Ольги Ходаківської, зараз внесок малого і мікробізнесу в ВВП України становить близько 15-17%. У країнах ЄС цей показник удвічі більше. Це вказує насправді на невикористаний потенціал.

"Найважливішим питанням для України в умовах економічної кризи і тривалих карантинних заходів повинно бути створення умов для реалізації підприємницького потенціалу. Але жодним чином не формування перешкод і нових бар'єрів для його розвитку, — впевнена доктор економічних наук. — Зараз навпаки варто сфокусувати зусилля на створенні стимулів для малих підприємств, зокрема, поліпшення бізнес-клімату, особливо в частині легкості ведення бізнесу. Тому введення будь-яких додаткових бар'єрів, як-то введення РРО для ФОП в нинішніх умовах може стати додатковою перешкодою у веденні бізнесу для мікропідприємців. Чи є цей крок логічним в умовах карантину та ризику локдауна? Скоріше за все ні".

Раніше українські експерти розповіли, до чого можуть привести масові протести підприємців.