Брак вугілля, тарифний шантаж і ризик відключень: хто влаштував бардак на ринку української енергетики

В Україні відбуваються аварійні зупинки ТЕС, спостерігається нестача вугілля на їх складах, є ризик віялових відключень. Голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус (фракція "Слуга народу") і ексміністр із питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко (фракція "Батьківщина") вступили в дискусію — хто винен і що робити. Одні звинувачують в ситуації Ріната Ахметова і його ДТЕК, вважаючи, що йде шантаж діючої влади з метою підвищення тарифів на електроенергію. Інші вважають, що винна саме таки (без) діюча влада. "Коментарі" розібралися в ситуації разом з експертами.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Найбільші проблеми — у низькій ефективності управління галуззю з боку Міненерго"

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич відзначає: "Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) попереджала, що ситуація, що склалася, може спровокувати загальносистемну аварію в об'єднаній енергосистемі України, введення аварійних графіків припинення енергопостачання споживачів. Очевидно, що коли вся країна почала обговорювати проблеми теплогенерації, чиновникам, керівникам потрібно було знайти виправдання своїм рішенням — і призначити винуватців у критичній ситуації. У підсумку звинуватили у відсутності вугілля і теплогенерціі Енергоатом. Про це говорив, зокрема, заступник міністра енергетики Юрій Бойко, колишня в.о. глави Міненерго Ольга Буславець. Вони стверджували, що зміщення графіків ремонтів трьох блоків Запорізької АЕС сумарною тривалістю 150 діб — це еквівалент 1,6 млн тонн вугілля, якого зараз не вистачає на складах ТЕС".

При цьому Дмитро Марунич нагадує, що в листопаді-грудні минулого року ТЕС виробили приблизно на 60% більше електроенергії, ніж було заплановано в прогнозному балансі.

"Виникає питання — як для виробництва такої кількості додаткової енергії (58%) вдалося скоротити запаси вугілля на цілих 350%? Це неможливо в принципі. Очевидно, що якби запаси вугілля на складах ТЕС у жовтні-2020 року було дійсно рекордними, як про це повідомляло Міненерго, то ТЕС просто не встигли б їх використовувати", — підкреслює експерт.

Він також зазначає, що з серпня-2020 року, Енергоатом перевиконав показник прогнозного балансу приблизно на 35%. А теплова генерація — всього на 15%.

"При цьому АЕС з об'єктивних причин не виконали показник прогнозного балансу в грудні минулого року (приблизно на 7%), а ТЕС — в серпні, вересні та жовтні, а також в січні-2021 — сумарно на 42,7%. Всі ці дані підтверджує Укренерго. В цілому ситуація демонструє, що найбільші проблеми — в низькій ефективності управління галуззю з боку Міненерго, — вважає Дмитро Марунич. — Воно розробило нереалістичний прогнозний баланс електроенергії при його коригуванні навесні-2020. А також не змогло знайти дієвих рішень для того, щоб уникнути ситуації з падінням запасів вугілля вже восени 2020 року".

За словами експерта, звертає на себе увагу також рекордно велика потужність блоків ТЕС, яка виявилася несподівано недоступною.

"Вони були виведені в аварійний ремонт. На початок лютого така потужність становила приблизно 5,5-6,5 гігават. Такої ситуації не було ніколи протягом останніх років роботи енергосистеми. І саме через неї диспетчерам довелося замовляти необхідну електроенергію, в тому числі в Білорусі, — пояснює Дмитро Марунич. — Очевидно також, що ТЕС не скористалися сприятливою кон'юнктурою, яка склалася на ринку до середини осені — та не змогли продати більше електроенергії за вищими цінами. Тоді можна було привести вугілля, але цього чомусь не зробили. Чому? З цим повинен розбиратися регулятор — НКРЕКП, органи держвлади. А учасники ринку повинні дати відповідні відповіді".

"Через хаос управління ми отримали загальний бардак практично скрізь"

Економічний і політичний експерт Тарас Загородній вважає, що в ситуації, що створилася, винні всі. Але більше питань до влади.

"Вона не організувала енергоринок таким чином, щоб він працював стабільно. Не вирішено питання з "зеленою енергетикою", тарифи на яку в Україні — найвищі в Європі. В результаті АЕС, інші традиційні виробники енергетики, працюють на дотування збиткової "зеленої енергетики", яка "з'їдає" близько мільярда доларів на рік. Як наслідок — дисбаланс на і без того хаотичному ринку. Приймаються дивні рішення про імпорт електроенергії з Росії (через Білорусь). В імпорті дешевої електроенергії зацікавлені тим, у кого є енергомістке виробництво. Люди, близькі до Коломойського і Пінчука", — зазначає Тарас Загородній.

При цьому, підкреслює він, простоюють наші АЕС, які можуть забезпечити людей енергією низької вартості.

"Чомусь проводяться ремонти серед зими, хоча є більш відповідний час. Чомусь відзначається нестача вугілля на ТЕС. З іншого боку, щоб вони могли купувати вугілля, у них повинні бути гроші. А їх немає — все "зжирає" та сама "зелена енергетика". В якій вже крутять інтереси не тільки наших зарубіжних "товаришів" (які вклалися в цю вигідну справу, а тепер "доять" нас), але і деяких українських фінансово-промислових груп", — говорить експерт.

Тим часом стало відомо, що Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), має намір 12 лютого завершити позачергові перевірки теплових генкомпаній (ГК ТЕС) через критично низькі запаси вугілля на їх складах. А теплоенергетика, як відомо, — вотчина Ахметова.

Глава НКРЕКП Валерій Тарасюк вже оголосив попередні висновки: схоже, все без винятку компанії мали занижені запаси вугілля. Згідно з даними "Укренерго", ситуація з запасами вугілля на складах теплових електростанцій — критична. Станом на 8 лютого його там залишалося на 43% менше мінімально необхідних запасів.

"Через хаос управління ми отримали загальний бардак практично скрізь. І кожен в цьому бардаку намагається щось урвати", — резюмує Тарас Загородній.

Раніше експерти спрогнозували, до чого повинна приготуватися українська економіка у 2021 році.