Опіка від ОПЕК : що чекає нафтовий ринок в найближчому майбутньому

Країни так званої групи ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти і інші країни-виробники нафти, які не входять до складу організації) домовилися про найбільше в історії скорочення видобутку нафти 12 квітня. Метою угоди було не допустити подальшого падіння світових цін на нафту у зв'язку із корона-кризою. У відповідності з договором, у травні-червні нафтовидобуток країн не повинен була перевищувати 9,7 мільйона барелів на добу. На угоди тоді не пішла лише Мексика. Вона ж не погодилася продовжити скорочення видобутку нафти до кінця липня, про що домовилися 6 червня. Відзначимо, що з приходом літа ціна на нафту марки Brent значно піднялася і коливається на рівні близько 40 доларів за барель.

"Експортерам вигідно, імпортерам ні"

"Домовленість про продовження обмежень на видобуток нафти дозволить підтримати баланс попиту й споживання на ринку і недавнє зростання цін на нафту, – упевнений експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква. – Більш високі ціни на нафту позитивні для всіх країн нетто-експортерів нафти (типу Саудівської Аравії, Росії), і відповідно, негативні для країн нетто-імпортерів типу України".

Але ціни на нафту, підкреслює експерт, впливають не тільки на ціни на паливо, але й на інші галузі економіки.

"Різке падіння цін на нафту в цьому році призвело до драматичного зниження обсягів буріння. Це, в свою чергу, призвело до зниження попиту на сталь, – пояснює Денис Саква. – Крім того, в Україні є власна нафтогазова галузь. І більш високі ціни на нафту піднімуть доходи видобувачів".

"Ціни будуть стабільні до кінця липня"

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса відзначає, що продовження угоди було очікувано.

"Ринки до кінця не відновилися після падіння. І, в принципі, більша частина учасників ОПЕК були згодні з тим, що угоду потрібно продовжувати, – зазначає експерт УИБ. – Від цього в першу чергу виграють Саудівська Аравія і Росія. Вони фактично координують світові ринки нафти і формують ціни на нафту, будучи ключовими гравцями. І від них, власне, залежить вся ситуація. Що й показали весняні події з обвалом цін на нафту".

Продовження угоди, вважає Ілля Куса, означає, що ринки будуть більш-менш стабільними до кінця липня. І продовжать повільне відновлення. Не буде нових потрясінь на кшталт тих, що ми бачили навесні.

"Інше питання – чи триватиме операція до кінця року. Адже ближче до осені багатьом державам, особливо тим, хто серйозно постраждав від коронавірусу, захочеться підняти ціни на нафту і продати якомога дорожче, щоб покрити дефіцит бюджету, – говорить експерт. – Якщо оцінювати за нинішніми позиціями, мало хто в плюсі. Ціни до кінця не відновилися, наслідки історичного обвалу, який ми побачили навесні, відчуваються на багатьох ринках. А той прибуток від нафти, який зараз йде, навіть близько не дорівнює цифрам, які держави-експортери отримують при нормальних умовах. Попит невеликий, багато адже тільки виходять з карантину. А запасів багато – все забито під зав'язку".

"Найсерйозніше падіння ринку з часів Другої Світової"

Політолог, кандидат політичних наук Максим Ялі також називає рішення ОПЕК абсолютно очікуваним, враховуючи масштаби падіння цін на нафту в другому кварталі.

"Як відомо, з моменту введення обмежень на видобуток нафти найбільшими країнами-експортерами, ціни на нафту досягли позначки в 42$ марки Brent в останні дні, що і було метою їх введення, – зазначає експерт. – Тому, враховуючи негативні прогнози міжнародних інститутів для світової економіки за підсумками цього року у зв'язку з коронакризисом, слід очікувати подальших продовжень угоди – поки попит на нафту не повернеться на докризовий рівень і не досягне прийнятного рівня".

Але цей процес навряд чи завершиться в цьому році, зазначає Максим Ялі. Так, за прогнозами Світового банку, в цілому ціни на нафту, як очікується, будуть становити в середньому 32 долара за барель в 2020 році і 38 доларів за барель у 2021 році.

"Це на 26 і на 21 долар за барель нижче січневих прогнозів відповідно, – підкреслює політолог. – У наступному році прогнозують коливання цін в районі 36-40 дол. Багато чого буде залежати від того, чи будуть повторно вводитися карантинні обмеження восени в разі другої хвилі коронавіруса. Подібні обмеження і призвели до різкого спаду у світовій економіці. За підсумками року він може досягти 5% і стати самим серйозним падінням з моменту закінчення Другої світової війни".

На думку кандидата політичних наук, бюджет РФ, враховуючи його високу залежність від нафтодоларів, отримає в результаті велику "діру", яку "лататимуть" за рахунок накопичень Фонду національного стану.

"Коштів на найближчий час там вистачить, – впевнений Максим Ялі. – Але, безумовно, падіння доходів може стримати хоч на деякий час геополітичні амбіції Кремля. З іншого боку, якщо рейтинги Путіна будуть і далі падати, зросте спокуса провести "маленьку переможну війну", щоб їх підняти, як це вже було з Грузією в 2008-му і з Україною у 2014-м. Нещодавно вже лунали погрози з боку донбаських псевдореспублік "розширити свої кордони на тлі проведення "мобілізації". Поки це лише погрози. Але як буде розвиватися ситуація, якщо ціни на нафту перестануть рости, а невдоволення росіян через погіршення соціально-економічної ситуації збільшиться, напевно, не знають навіть у Кремлі".