"Шістка" від Нацбанку: що несе для бізнесу рекордне зниження облікової ставки

На короткому брифінгу керівництво Нацбанку повідомило, що правління НБУ вирішило знизити з 12 червня облікову ставку з 8% до 6%. Це – найнижчий її рівень за історію незалежної України. Здавалося б, досить позитивне рішення, однак викликало в експертів чималий скепсис. Вважається, що значне пом'якшення монетарної політики Нацбанком буде сприяти здешевленню кредитування банками.

Доктор економічних наук, генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач підкреслює, що подібне рішення регулятора перевищило очікування.

"Аналітичні групи думали, що знизить до 7%. Але НБУ, очевидно, виходить з стратегії таргетування інфляції, – зазначає експерт. – З початку року ми маємо інфляцію всього в 1,7%. Враховуючи це, НБУ міг би знижувати облікову ставки і до 5%. Але не пішов на це... Нагадаю, що Україна ось-ось отримає перший транш у рамках нової програми з МВФ (2,1 млрд доларів), а також ще 500 млн дол від Світового банку. Навіть цих сум вистачає, щоб закрити потребу в ресурсах для підтримки макрофінансової стабільності до кінця року. І НБУ очевидно спрогнозував, що ні інфляції, ні девальвації, ні проблем з ліквідністю в країні не очікується. Тому і пішов на зниження облікової ставки".

На думку Андрія Длігача, це позитив для бізнесу, який зможе отримати дешевші кредитні ресурси. Навіть на загальних підставах, а не за пільговою програмою кредитування "5-7-9", широко рекламованої владою, але не особливо доступною для бізнесу.

"Одне з головних питань – чому при зниженні ОС, кредитування реального сектора в Україні не запускається. Думаю, тут справа в тому, що при відсутності економічної стратегії на державному рівні, НБУ (мабуть, останній оплот незалежних інститутів в Україні) виходить з власної стратегії. Яка не збігається зі стратегією економічного зростання, – пояснює експерт. – Так, в ідеалі головний регулятор повинен сприяти економічному зростанню. Але такого завдання перед ним ніхто не ставив. А у відсутності завдань від держави, НБУ робить, що може, підтримує стабільність курсу нацвалюти і низьку інфляцію".

"Для України рекорд, в Європі — ні"

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин наводить такий приклад: "У Польщі при інфляції 2,4% ставку знизили до 0,5%. У нас при інфляції нижче 2%, ставку з помпою роблять 6%. Це імітація, багато в чому злочинна, підтримки економіки з боку НБУ".

Аналітик упевнений, що Україні необхідний баланс між стабільністю фінансової системи і підтримкою економічної діяльності.

"По-перше, тимчасове зниження з боку НБУ вимог в області резервів і ризиків при кредитуванні реального сектора. По-друге, зниження вимог для отримання рефінансування комерційними банками (інструмент з крайньої міри фінансування ліквідності повинен тимчасово стати одним з базових в цілях зростання кредитування). По-третє, ставка НБУ не вище 2,5-3%", – перераховує В'ячеслав Черкашин потрібні заходи.

"Для реальної економіки це не цікаво"

Глава Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні Андрій Кривонос вважає, що такий рівень ставки стає фактично неоковирним для банків.

"Запити, звичайно, будуть. Але финансовим установам потрібно за старими механізмами здавати звітності, кредитувати вже діючі підприємства, які повинні своєчасно оплачувати попередні кредити, – пояснює експерт. – І всі ці елементи не дозволять підприємцям у вільному режимі користуватися такою перевагою ринку як ставка в 6%. Крім того, збільшитися спокуса комерційних банків спрямовувати кошти не на кредитування, а в купівлю цінних паперів. Зрозуміло, що це теж спосіб заробітку. Але реального сектору економіки він невигідний і не цікавий".

На думку Андрія Кривоноса, наступним кроком НБУ щодо лібералізації кредитного ринку має стати спрощення механізму видачі кредитів, перегляд порядку формування резервів комерційних банків під видані кредити, доступ до кредитування новоствореним підприємствам і підприємцям.

"Відсутність цих елементів гальмує використання кредитування, виходячи зі зниження облікової ставки, – підкреслює експерт. – Також зауважу, що вже були факти, коли комерційні банки отримували фінансування від НБУ за обліковою ставкою, після чого купували цінні папери – і заробляли 2-3% зверху, не витрачаючи ніяких зусиль. Якщо НБУ зможе побудувати правильний механізм, щоб цього не відбувалося в майбутньому, це дасть поштовх кредитного сектору... І ще момент. Багато підприємців, які готові отримувати кредити, як правило, закредитовані. І для них зниження облікової ставки може виявитися просто інформацією, скористатися якою вони не зуміють".