Талони на продукти харчування отримають громадяни з низьким прибутком
Радник президента з економічних питань Олег Устенко в ефірі "Українського радіо" висловився про ініціативу запровадження спеціальних талонів на соціальні продукти. Йдеться про законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про ціни та ціноутворення" щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, які мають суттєву соціальну значимість", який зареєстрували у Раді наприкінці листопаді 2021-го.
Також Устенко вважає, що в Україні очікується інфляція, яка може перевищити прогнозований у 2022 році рівень та негативно позначитися на загальній економічній картині в країні та безпосередньо на купівельній спроможності громадян.
Про що говорять ці заяви? Чи достатньо Україна робить для мінімізації соціально-економічних ризиків? Щоб розібратися у цих питаннях, видання "Коментарі" звернулося до експертів.
Ідея, запропонована українським урядом щодо необхідності запровадження в Україні прямої продуктової дотації для малозабезпечених, правильна
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин наголошує, що йдеться не про талони, до яких звикли українці з досвіду минулого століття.
"У 90-х роках талони означали право доступу до дефіциту за умов, коли в магазинах були порожні полиці. Паралельно з талонами були потрібні гроші. Тобто ви приходили в магазин, талон давав право на отримання товару, а розплачуватися треба було грошима, – пояснює експерт. – Наразі пропонується принципово інший підхід. Подібний мають американці. Міністерство сільського господарства США має бюджетну програму на 80 млрд доларів щороку. Для порівняння – це трохи менше від українського річного ВВП. Під цю програму безкоштовної роздачі продуктів харчування щороку потрапляє 40 млн американців. За ці гроші викуповується у місцевих підприємств аграрного сектора продукція, яка надходить до звичайних супермаркетів. І люди, приходячи туди, можуть отоварюватися. Прийшовши на касу, вони розраховуються як доларами, і цими чеками. По суті, йдеться про еквівалент грошей, який можна витратити лише на продукти харчування".
За словами Олега Пендзина, так вирішується питання монетизації та забезпечення продуктами харчування малозабезпечених верств населення. На місяць на людину припадає продуктів приблизно на 250 доларів. Сума, що перекриває дві третини місячного споживання.
"Ідея, яку пропонує український уряд, правильна. Я підтримую пропозиції щодо запровадження в Україні прямої продуктової дотації для малозабезпечених. Але я запропонував би зробити це у вигляді продуктової субсидії. У нас є досвід непогано працюючої субсидії на житлово-комунальні послуги (ЖКУ). На цей інстурментарій можна покласти і механізм здешевлення продуктів харчування для населення. При цьому не чіпаючи загальних середньоринкових цін. Просто допомагаючи малозабезпеченим", – зазначає експерт.
Проблема єдина, але величезна – гроші.
"У нас, на відміну від США, є зовсім інші можливості. Ми не можемо виділяти на такі потреби еквівалентом 80 млрд. доларів На сьогоднішній момент субсидії на ЖКП складають близько 50 млрд. грн. Швидше за все, продуктова субвенція вимагатиме 50-60 млрд. Де знайти такі кошти у бюджеті? Я не бачу джерела", – зізнався Олег Пендзин.
Щодо шляху, яким пішла Європа, щоб здешевити продукти харчування, він неможливий у нинішніх українських реаліях, упевнений економіст.
"Європа пішла шляхом податкових преференцій для населення. На сьогоднішній момент у них ставка на додану вартість продуктів харчування становить від 5 до 7%. Вже є рішення ЄС, що з цьогорічної весни буде нульова ставка ПДВ на продукти харчування. Тобто вони стануть ще дешевшими. При тому що в Україні на продукти харчування ПДВ становить 20% – як і на промислову групу. Тож ціни на продукти харчування в Європі точно будуть дешевшими, ніж в Україні. Шансів знизити ПДВ ми не маємо. Тому єдиний спосіб, на мою думку, запровадження продуктових субсидій", – каже Олег Пензін.
Коментуючи ситуацію з інфляцією, він зазначає, що Україна не відірвана від світу, де інфляція наразі становить 6,5% у доларовій зоні.
"Федеральна резервна система США почала підвищувати облікові ставки, щоби притиснути інфляцію. Враховуючи світові тенденції, в Україні інфляція точно не 6%, як малював Набцанк, а 10-12% - як і минулого року. І нічого вдіяти із цим не можна", – констатує експерт.
Введення "спеціальних талонів на спеціальні продукти" - визнання чинною владою своєї повною неспроможністі, некомпетентністі та нездатністі прийняти та вирішити виклики, які Україна отримала у своїй новітній історії
Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат упевнений, що українському уряду необхідно почати робити те, що не робила жодна влада у цій країні – почати створювати умови для того, щоб було вигідно відкривати робочі місця.
"А для того, щоб успішно протистояти інфляції, слід провести комплексну економічну реформу з кардинальною зміною вектора фіскальної та монетарної політики, – зазначає він. – Метою має стати зростання виробництва у нашій країні технологічних товарів та послуг, розвиток економки інноваційного, а не сировинного типу. Наслідком стане природне підвищення купівельної спроможності громадян країни, зростання капіталізації економіки – за одночасного зміцнення національної валюти".
І з цим як ніколи актуальним порядком денним не мають нічого спільного "інспекції з праці", директивне підвищення мінімальної зарплати та штрафи за некоректний текст у розміщеній вакансії, акцентує Андрій Гарнат.
А введення економічним блоком команди президента "спеціальних талонів на спеціальні продукти" він вважає визнанням чинною владою своєї повною неспроможністі, некомпетентністі та нездатністі прийняти та вирішити виклики, які Україна отримала у своїй новітній історії.
"Частина українців ще пам'ятає "купони", які були запроваджені наприкінці 80-х років… І чим це закінчилося для економіки, для уряду та для громадян", – резюмує Андрій Гарнат.
Раніше "Коментарі" писали, що світові ціни на продукти харчування
досягли піку за останні 10 років.