Україна ввела санкції проти російського фінсектора: чи зміниться щось

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради постанову про затвердження рішення РНБО застосувати секторальні економічні санкції щодо фінансових установ Росії.

Санкційний пакет, зокрема, включає зупинку правочинів з активами, якими володіють російські фінустанови, виконання економічних та фінансових зобов'язань на користь фінустанов РФ та обслуговування електронних платіжних засобів, емітованих фінустановами країни-терориста. Крім того, Нацбанку анулюється реєстрація та забороняються нові реєстрації міжнародної платіжної системи, оператором якої є фінустанова РФ. “Коментарі” запитали у фахівців, які практичні наслідки для фінринку це матиме.

“На мій погляд, це носить чисто-символічний характер, - каже економіст Олег Пендзин. - Тому що в країні до початку активної фази бойових дій були представлені декілька банківських структур, дочірніх підприємств рф - Сбербанк Росії і Промінвестбанк. Наступного дня рішенням Кабміну НБУ підприємства були виведені за межі правового поля і оголошені банкротами. Потім рішенням Верховної Ради націоналізовані. Тобто з першого дня великої війни в Україні не залишилося жодної банківської структури з рф. Але лишилися фінансові підрозділи фінкомпаній, які втім не займали і не займають суттєвої частки на ринку”.

Тож ці на 50 років введені санкційні обмеження - це швидше політичний крок, який повторює те, що робить Європа, додав він.

Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, теж погоджується, що рішення - швидше декларативне.

“Однак у разі, якщо якийсь необачливий (або дурнуватий) учасник ринку почне шукати варіанти кооперації з транзитними посередниками, які можуть забезпечити перекази до (з) РФ, то йому швидко та болісно дадуть по руках”, - зауважив він.

Як відомо, проти Росії вже введено дев’ять пакетів санкцій. Але агресор навчився їх обходити. Видання “Коментарі” запросило експертів разом поміркувати, як можна завадити цьому.