Легалізація азартних ігор в Україні: чому гальмується ухвалення цього закону

До законопроекту №2285-д "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" надійшло майже 3,5 тисячі поправок. Профільний комітет почне їх розгляд 3 червня. Експерти розповіли виданню "Коментарі", з чим може бути пов'язано гальмування прийняття цього законопроекту, і в якому вигляді його можуть прийняти

Нагадаємо, що 16 січня Верховна Рада підтримала проект закону №2285-д за основу. Документ, зокрема, передбачає введення кримінальної відповідальності за організацію азартних ігор без ліцензії; пропонує дозволити розміщувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три, чотири або п'ять зірок.

Передбачалося, що законопроект розглянуть наприкінці травня. Але цього не сталося. І ось – нова спроба. Поки – комітетна.

"Саакашвілі має певний досвід реформування грального бізнесу в Грузії"

Голова Всеукраїнського об'єднання роботодавців галузі відпочинку та розваг Ігор Макієвський з жалем відзначає, що представники бізнесу та учасники робочої групи, яка розробляє законопроект, виявилися фактично виключені з процесу його переформатування на фінальній стадії.

"Яка там іде трансформація нам невідомо, – підкреслює експерт з питань грального бізнесу. – Зате відомо з наших джерел, що члени профільного Комітету Верховної Ради (з питань фінансів, податкової та митної політики), незважаючи на анонсоване на завтра засідання, до цих пір не мали на руках відповідної зведеної таблиці. Тобто, залишалося незрозумілим, в якому вигляді законопроект збираються виносити в зал засідань.... Так бути не повинно. Тема – дуже делікатна, викликає підвищений інтерес. І процес обговорення, а вже тим більше – прийняття закону – повинен носити максимально прозорий характер".

Законопроект планували розглядати в двадцятих числах травня. Але в ситуацію, за словами Ігоря Макієвський, цілком правильно втрутився колишній президент Грузії, екс-глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, який з 7 травня зайняв пост голови Виконавчого комітету Національного ради реформ України.

"Саакашвілі має певний досвід реформування грального бізнесу в Грузії. І, за його словами, якщо український законопроект прийняли б у такому вигляді, в якому він пройшов перше читання, це викликало б корупційний скандал, – пояснює експерт. – Замість прозорого, простого регулювання та легалізації в інтересах бізнесу, влади і споживачів послуг, ми отримали б закон, наповнений корупційними ризиками. Справа в тому, що в документ закладено багато регулятивних норм, які важко виконати. Фактично втрачався сенс легалізації грального бізнесу. У підсумку держава може отримати всього 30-40 млн доларів в рік замість того, щоб отримати 10 разів більше – якщо в законі прописати регулювання, зрозуміле і доступне нинішнім учасникам потенційного ринку".

Ігор Макієвський зазначає, що багато суперечок викликає й Ігрова комісія, створення якої передбачено проектом закону.

"Така комісія вперше створюється – як окремий державний орган з широкими повноваженнями, – говорить експерт. – Причому ці повноваження не прописані детально, вони лише позначені. Члени комісії, в яку входить 7 осіб, простою більшістю, на свій розсуд, будуть видавати ліцензії, вирішувати, хто відповідає нормам ринку... тобто, фактично 4 людини (більшість) будуть вершити долю цілої галузі. У цьому об'єктивно бачаться корупційні ризики. І, на думку того ж Саакашвілі, це повинно бути прибрано. Він запевняв, що говорив про це з президентом, головою ВР, керівником уряду. І знайшов підтримку своєї аргументації. Саме тому закон в тому вигляді, в якому він був після першого читання, повинен бути перероблений. У зв'язку з цим – затримка з його прийняттям. Але, ще раз підкреслю, до процесу переробки документа повинні бути залучені профільні організації – особливо на заключному етапі".

"Спочатку концепція законопроекту була неправильна"

Фінансовий експерт, експерт інституту Growford Олексій Кущ вважає, що на законопроект проводяться системні лобістські атаки з метою прописати більш зручні, дешеві, формати зняття ренти з ігрового ринку на користь тих політичних груп, які буде його контролювати.

"Спочатку концепція законопроекту була неправильна. Творці документа відійшли від більш ефективного кластерного принципу, який передбачає створення географічно обґрунтованих гральних зон різних типів – для іноземців, для громадян України, змішаний формат, – зазначає Олексій Кущ. – Розміщувати їх слід було або поруч з великими туристичними центрами (та ж Одеса), або в депресивних регіонах (з метою їх підняття), які мають зручне логістичне сполучення з великими промислово розвиненими районами. Приміром, гральна зона в Чернігівській області була б логічна, бо поруч – Київ, а у Волинській – через близькість кордону з Польщею".

Натомість, підкреслює експерт, був застосований екстериторіальний принцип, згідно з яким гральні заклади можуть бути розміщені практично по всій країні.

"При цьому було зрозуміло, що стандарти соціальної дистанції, які виписувались в законопроекті, дотримуватися не будуть, – продовжує Олексій Кущ. – Деякий час йшли дебати з цього приводу. І постійно (а зараз – особливо) йшли лобістські атаки, зв'язкові з тим, щоб знизити регуляторні фактори, обов'язкові платежі за придбання ліцензії, механізм інформаційного контролю (перевірка документів, підключення до ресурсів податкової служби ігрових автоматів з наданням можливості їх фіскалам відключати)".

На думку фінансового експерта, в новому варіанті всі жорсткі заходи будуть скорочені або анульовані.

"З урахуванням зниження кормової бази політичних еліт (унаслідок корона-кризи), гральний бізнес може стати точкою зняття політичної та економічної ренти цими самими елітами. Для їх утримання, – пояснює Олексій Кущ. – Тому зацікавлених в такій кількості поправок дуже багато. І вже зрозуміло, що законопроект будуть приймати в куди більш м'якому варіанті, ніж збиралися спочатку".

Парламент, підкреслює експерт, – це своєрідна політична біржа. А кількість правок – індикатор торгів на цій біржі. І судячи з того, скільки їх подали до цього законопроекту, ставки досягають максимуму.

"Це буде як з карантином: своїм – все, чужим – нічого"

Політичний експерт Богдан Мірошников зазначає: "Недивно, що прийняття законопроекту гальмується. Лобі азартних ігор в Україні замикається на міністрі МВС Арсені Аваковому, як кажуть. Та й сам він не особливо ховається – до масового закриття гральних закладів, за неофіційною інформацією, його фінансово-промисловій групі належав Космолот. А через те, що Аваков дружний з Коломойським, то останній "відсипав" йому жменю депутатів для спускання законопроекту на гальмах".

Богдан Мірошников сумнівається, що цей закон, коли його все-таки приймуть, буде реально регулювати сферу.

"Це буде як з карантином: своїм – все, чужим – нічого, – припускає політексперт. – До того ж, є і моральна частину питання: податки будуть надходити від програних грошей, що може збільшити злочинність в країні. Вона й зараз висока (просто ми не знаємо реальних даних), а стане ще більше. Але це таке – якщо людина хоче програти, вона це все одно зробить".

Як повідомлялося, експерти розповіли, що може змінитися в законопроекті про гральний бізнес, який у другому читанні хоче розглянути незабаром Рада.