Чи можна вирішити проблеми України підняттям податків: які варіанти

Бізнес вимушено буде працювати по тим правилам, які йому нав'язали

На минулому тижні Рада з другої спроби підтримала законопроект щодо підвищення податків. Як результат, найближчим часом очікуємо на податкові зміни. Серед іншого, у ФОП уперше з'явиться військовий збір. Крім того, для Об'єднаної звітності планується змінити період надання звіту, встановити нові ставки податку на прибуток та вести низку інших змін. Що треба знати про новий законопроект? Чи допоможуть нововведення належним чином збільшити надходження до держбюджету? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Немає віри в те, що ті, хто задушили економіку, зможуть зробити щось корисне

Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович так прокоментував ситуацію:

"Не може бути так, щоб якісь люди за 5 років задушили економіку, вичавили з країни мільйони людей, ослабили країну і раптом вони ж змогли зробити щось корисне. Будь що, що народять "слуги народу", буде лише погіршувати ситуацію".

Експерт вважає, що збільшення військового збору – це збільшення навантаження на фонд оплати праці. Це відчують навіть вчителі та лікарі. Фонд оплати праці не зміниться, а оподаткування збільшиться. До речі, звертає увагу Павло Себастьянович, завелике навантаження на ФОП до цих змін було головною причиною тінізації економіки. Тобто тінізація лише посилиться.

"Основні схеми податкової і митниці – контрабанда, контрафакт, торгівля підакцизними товарами без сплати акцизу, вивід фіктивного ПДВ, фіктивний експорт, схеми з трансфертного ціноутворення, блокування податкових накладних, намагання ускладнити спрощенку тощо залишилися без змін", – зазначив підприємець.

На його думку, єдине корисне нововведення – це податок на супердоходи банків.

"Це такий своєрідний кешбек на схему Нацбанку. Схема полягає у виводі з бюджету 100 млрд грн на рік у вигляді відсотків по ОВДП і розподілу серед комерційних банків по відсотках за депозитні сертифікати. Геніально!", – підсумував Павло Себастьянович.

А, як же традиційне правило – в кризу економ

Економіст, голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич вважає, що в якійсь мірі на першому етапі ці зміни до податкового законодавства призведуть до збільшення надходжень до державного бюджету, але в довготерміновій перспективі вони призведуть до згортання підприємницької ініціативи, переходу в тінь і так далі, і тому подібне.

"Думаю, що бюджет цього року буде навіть перевиконаний в дохідній частині, а от бюджет наступного року, на мою думку, буде просто провальним. Бізнес, звичайно, зараз вимушено буде працювати по тим правилам, які йому нав'язали, підвищення податків остаточно доб'є підприємців і їм краще буде просто не працювати або піти в тінь, адже в Україні завжди було легше працювати в тіні, ніж в легальному полі. Така українська специфіка. Але на фоні падіння купівельної спроможності, на фоні широкомасштабної економічної кризи і війни і в принципі диверсії з боку певних владних очільників їх діяльність можна назвати ефективною, адже вони гарно відпрацьовують московські гроші", – говорить економіст.

Сергій Доротич додає, всі прекрасно розуміють, що у нас не вистачає грошей на війну, але є залізне правило, яке викладене традиційно українським народом – в кризу економ.

"Українці завжди в кризові часи шукали можливість зекономити на чомусь. І логічно виглядало б скорочення видатків бюджету, але, натомість, ми цього не бачимо. В проекті бюджету на наступний рік ми бачимо підвищення заробітних плат податківцям, всіляким державним агенція. Ми не чуємо про скорочення чисельності штату, хоча ми чітко з вами розуміємо, що вся влада зосереджена, як і всі прийняття рішень, зосереджені зараз в одному місці – в Офісі президента. І доцільності всієї виконавчої гілки влади на сьогоднішній день під час реальної війни, а не воєнного стану взагалі немає. Вірно прописано, що під час війни створюються військові адміністрації, які підпорядковані президенту, як верховному головнокомандувачу, але в нас чомусь намагаються вужа з гадюкою схрестити, коли не називають війну війною, а називають воєнним станом, не зупиняючи діяльності виконавчої гілки влади, яка нічим особливо не займається, окрім того, що будує непотрібні стадіони чи робить якісь незрозумілі програми", – зауважив Сергій Доротич.

Він наголошує, що нагальним є скорочення державного апарату, скорочення видатків на державний апарат, перегляд усіх програм.

"А у нас, якщо ми говоримо про бізнес, існують програми підтримки бізнесу, але вони виглядають якось дивно. Весь бізнес "нагинають", підвищують податки, але є інший бізнес про який ні ми, ні ви не знаємо, з яким не можемо поспілкуватися, але він існує. Цей бізнес отримує видатки з державного бюджету на сотні мільйонів гривень. Якась незрозуміла ситуація. Я розумію, що є програма "Купуй українське", але вона якось дивно виглядає, оскільки незрозуміла така підтримка українських підприємців, коли їм підвищують, з одного боку, податки, а з іншого нібито пропагують купувати їхню продукцію. Я би пропонував всі програми закрити, але не збільшувати податкове навантаження на всіх підприємців. Бо інакше наслідки такої недолугої політики призведуть до згортання бізнес-ініціативи і тотальної імміграції. Попри всі заборони прогресивні, ініціативні люди залишать територію, яка непридатна для проживання", – підсумував співрозмовник порталу "Коментарі".

За діяльність ТОП-5 найбільш збиткових підприємств бюджет сплачує 6 млрд грн

Кандидат економічних наук, власник медіагрупи "Коментарі" Віктор Гольдський у своєму коментарі зазначив, що чиновники живуть за принципом: "треба більше заробляти, а не менше витрачати".

"Депутати проголосували як за підвищення податків для населення, так і за зростання зарплат для держслужбовців. При цьому ніхто навіть не запропонував розглянути альтернативні варіанти накопичення коштів у бюджеті, а їх більше, ніж один. Наприклад, зупинення діяльності Наглядових рад у державних компаніях, акціонером яких на 100% є держава. Члени таких рад не можуть мати альтернативної думки, відмінної від думки Кабінету Міністрів. Вони не несуть жодної відповідальності за результати діяльності підприємства, але обходяться бюджету за найскромнішими підрахунками більш, як в півмільярда на рік. До цього можна додати, що з понад 3 тис. державних підприємств лише 15% прибуткові. Інші генерують збитки", – зазначив Віктор Гольдський.

Експерт продовжує, для прикладу, за діяльність ТОП-5 найбільш збиткових підприємств бюджет сплачує 6 млрд. грн.

"Крім того, ніхто з депутатів не поставив питання, а, навіщо у воюючій країні цілих 19 міністерств, 25 служб, 15 агентств, 4 інспекції та інші другорядні органи центральної влади?! Адже на сайтах окремих структур немає навіть новин, тому вони самі не можуть пояснити, чим займаються, але ставки податків піднімають саме для оплати їхньої праці", – підсумував Віктор Гольдський.

Читайте також на порталі "Коментарі" - податки для перукарів, таксистів Bolt, Uber, Uklon і не тільки: чи оправдана ініціатива влади.