Дефіцит держбюджету продовжує зростати
У медіапросторі продовжують активно обговорювати тему, що уряд готує великий пакет підвищення податків. Зокрема це стосується військового збору. Чому у Кабміні саме зараз готують таке рішення? Чому його не можна більше відкладати? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Вже зараз проглядається неможливість виконувати бюджетні зобов'язання
Економічний експерт Данило Монін так прокоментував ситуацію:
"Вважаю, що Марченко, Гетманцев, Пишний планували підвищення податків давно... Саме з цією метою підписали меморандум із МВФ, вирішили дати МВФ 1 млрд доларів відсотків, щоб він усе це схвалив".
За його словами, саме тому спочатку з'явилася Національна стратегія Доходів Бюджету, а не національна стратегія підняття добробуту громадян та з'явилося кілька структурних маяків МВФ, щоб Україна не могла зістрибнути з цього шляху.
"Але восени 2023-го щось пішло не так. Схоже, Офіс президента не погодився з підняттям податків. І тому подана Національна стратегія не містила підняття податків, крім заходів щодо знищення спрощеної системи оподаткування. Бюджет 2024 року був узгоджений із МВФ та з фінансування із Заходом, і нам потрібно було просто витрачати на безпеку закладені та узгоджені суми. А це було близько 1.6-1.7 трлн. гривень своїх коштів. Це приблизно стільки Україна витратила 2023 року. Також до витрат на безпеку входить передача Заходом озброєння. Близько 800 млрд. гривень на рік. Разом на безпеку Україна витратила у 2023 році 2.6 трлн за ВВП 6.5 трлн це 40% ВВП. План на 2024 рік був приблизно такий самий і навіть після 4-го ревью з МВФ наприкінці червня, фонд не погодився його поміняти, вважаючи, що держвитрати Україна не повинна збільшувати і повинна працювати за раніше узгодженим планом", – зазначив експерт.
Він наголошує, факт 2024 року виходить інший.
"Спочатку з незрозумілих мені причин Україна починає витрачати на 50% більше кожного місяця по лінії внутрішньої безпеки, на яку у 2023 році було витрачено близько 600 млрд. гривень, формуючи проблему в бюджеті з такою динамікою у розмірі 300 млрд. гривень. Витрати на оборону йшли приблизно в тому ж обсязі, як і в 2023 році і не викликали проблем. Але травень показав 154 млрд гривень дефіциту бюджету і виявилося, що на зарплати військовим витрачено за 5 місяців 377 млрд гривень проти 366 млрд 2023 року, а на забезпечення ЗСУ витрачено 101 млрд гривень проти 190 млрд гривень 2023 року. При цьому загальні витрати на оборону дивним чином за 5 місяців виявилися на 45 млрд гривень більшими, коли прямих оборонних витрат було витрачено на майже 80 млрд гривень менше", – каже Данило Монін.
Експерт зазначає, оскільки військові витрати закриті, постало питання, а чи не стали проводити там виплати по смертях у військовому бюджеті. Бо, якщо стали, то арифметика власних військових витрат різко змінюється. За 100 тисяч загиблих Україна має ще додаткові витрати на оборону 1.5 трлн гривень ВВП (20% ВВП дірки в бюджеті).
"Але навіть, якщо розтягнути виплати на 4 роки, то в перший рік там за запропонованою формулою набігає сума в 700 млрд гривень. І тоді оборонний бюджет вже вимагатиме не узгоджених 2.6 трлн. гривень, а всі 3.3 трлн. гривень. Формуючи з урахуванням найкращих прогнозних доходів з податків дірку близько 600 млрд гривень, яку просто нема чим закрити. Уряд вирішив оголосити дефолт за комерційним боргом та знизити дефіцит бюджету на 150 млрд гривень, якщо реструктуризацію не буде проведено. Відповідно потенційну дірку можна оцінити у 450 млрд гривень цього року. Але цих грошей нема. Із західними партнерами узгоджено суму у 38 млрд гривень допомоги та з урахуванням того, що США нам не дає жодної копійки з узгоджених у квітні конгресом США 7.85 млрд, то Україна вже зараз має величезну кризу ліквідності в бюджеті. Бо вже на початок червня грошей на рахунках у бюджеті було менше, ніж на початку року. Ще немає даних, скільки грошей у бюджеті на початок липня, але я думаю ще менше, бо в червні нам прийшли лише гроші від ЄС у розмірі 2.02 млрд. доларів або близько 81 млрд. гривень, що менше на 70 млрд. гривень, ніж дефіцит бюджету в травні", – прокоментував Данило Монін.
На його думку, вже зараз проглядається неможливість виконувати бюджетні зобов'язання через популістські заходи зі спробою збільшити бюджет на безпеку з оцінювальною сумою 3.3 трлн гривень або 43% ВВП.
"Уряд не знаходить нічого кращого, як у терміновому порядку підняти податки та розширити доходну частину на 140 млрд через додаткові податки до бюджету видаткову частину на 500 млрд гривень з яких, ймовірно, будуть покриті лише 140 млрд. Відповідно уряд ймовірно надрукує 350 млрд гривень або близько 4.8 % ВВП, щоби покрити бюджетний дефіцит. Чи варто через це піднімати податки? Маю величезне питання. Тому що щоб ви розуміли це підвищення податків не на воєнний час – це підвищення податків назавжди. Як і військовий збір, запроваджений Яценюком у 2014 році із формулюванням до закінчення реформування ЗСУ – вічним. Я впевнений довгостроковий ефект нікому не цікавий і що Україна стає тотально неконкурентною в майбутньому і отримує величезне соціальне навантаження з виплат на багато років вперед... І, чим довше війна не завершуватиметься, тим очевиднішим буде тотальний дефолт держави за своїми зобов'язаннями", – констатував експерт.
Півтрильйона треба десь знайти
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін зазначив, що сьогодні дефіцит держбюджету – півтрильйона гривень. Експерт наголошує, це прямий дефіцит, пов'язаний з безпекою та обороною.
"Тобто взагалі як би дефіцит бюджету у нас 1,6 трильйона, але це дефіцит, який був позначений у бюджеті і який має покриття у вигляді запозичень мікрофінансової допомоги. А ось про ті півтрильйони, про які йдеться – це гроші, які не можна залучити з боку. Це гроші, які мають знайти десь в економіці України. Тому що за умовами отримання нами макроекономічної допомоги її не можна використовувати для безпеки та оборони, а це півтрильйона грошей саме з безпеки та оборони. Тобто, грубо кажучи, це десь 200 млрд, які були зайво використані через відсутність військово-технічної допомоги на початку цього року від американців і десь 300-350 млрд – це гроші, які потрібно додатково витратити на новомобілізованих. А в нас мобілізація триває. Кожен мобілізований коштує бюджету на рік 1 млн 300 тисяч грн. Тобто 100 тисяч мобілізували – 5 млрд із бюджету потрібно витягнути. Ось це співвідношення, про яке я говорив, воно досить чітко показує ситуацію, яка є", – зазначив Олег Пендзін.
Він додав, що півтрильйона треба десь знайти. Єдиний спосіб – це підвищення податків.
"Так, там є ідея, щоб частину цих коштів покрити рахунок облігацій внутрішньої позики, але Мінфін постійно залучає звідти гроші. Максимум, що міг, він витяг. Є ще спосіб економічного бронювання, але депутати поки що бояться до нього підходити. Тому залишається варіант лише піднімати податки. Як би ви не крутили податки, щоб ми не вигадували, все одно це буде податок на кінцевого споживача. Податок додану вартість – це податку кінцевого споживача. Військовий збір – це податку кінцевого споживача. Акциз – це податку кінцевого споживача. Навіть 1% військового збору з юридичних – все одно стане податком на кінцевого споживача. Юрособа закладе цей 1% у ціну товару. В результаті все одно цей 1% ми з вами заплатимо у вигляді підвищення цін на товари та послуги. Бізнес у будь-якому разі все це перекладе на нас із вами", – прокоментував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - Комітет Ради підтримав законопроект про податок на солодкі напої: як зростуть ціни.