Крах економіки або невидима загроза: до чого призведе дефіцит бюджету-2021

15 вересня 2020, 19:15 Гурген Григорян

Журналісти порталу «Коментарі» разом з економістами розбиралися, чи так страшна бюджетна дірка України і за рахунок чого її будуть «латати»

Початок тижня ознаменувався презентацією проекту Держбюджету на 2021 рік. Треба сказати, що головний кошторис країни кожен раз не влаштовує економістів, традиційно викликаючи шквал критики. Не став винятком і нинішній документ. Експерти впевнені: бюджет не буде виконаний, оскільки його основні параметри "взяті зі стелі". Причому, якщо одні економісти не вірять у виконання дохідної частини документа, то інші переконані, що він не буде виконаний по витратах.

Дефіцит плюс держгарантії

Представляючи проект бюджету-2021, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що його доходи визначені на рівні 1071,1 млрд грн, витрати - 1350,1 млрд грн.

"Дефіцит встановлений на рівні 270,4 млрд грн, що становить 6% ВВП і менше від показника поточного року на 1,5 п.п. (В 2020-му - 7,5% ВВП). У середньостроковій перспективі планується його поступове зниження: у 2022 - 4,5% ВВП; в 2023 - 3% ВВП ", - сказав Марченко .

Ці цифри не сховалися від уважних очей експертів, на думку яких діра в бюджеті невиправдано велика.

"Гігантський дефіцит бюджету - 270 млрд грн, - зазначив економіст Тарас Козак на своїй сторінці в соцмережі. - Це 6% від ВВП України. Прийнятним в нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції і при відсутності реформ правоохоронної і судової систем, ці кошти можуть бути просто розкрадені".

Крім того, експерт вказав на прихований дефіцит бюджету - державні гарантії. Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд грн гарантій. За словами Козака, традиційно держгарантії в Україні перетворюються на майбутні витрати бюджету.

На думку економіста Всеволода Степанюка, цифри дохідної частини бюджету завищені. Експерт вважає, що в цьому році на українську економіку чекає падіння не менше ніж на 10%, а за таких умов виконати план по доходах буде вкрай складно, особливо враховуючи, що уряд навіть не натякнув, за рахунок чого планує рости в наступному році.

"Основні параметри бюджету говорять про те, що ми ще більше залазимо в борги, - зауважує в розмові з "Коментарями" голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко. - Джерел наповнення немає, оскільки податки стягуються все гірше і гірше. Бізнес "ліг", люди купують все менше, а це мінус з ПДВ, податки з зарплат також залишають бажати кращого. Тож дефіцит буде покриватися за рахунок випуску державних цінних паперів, емісії та міжнародних позик".

Питання до реалістичності

Глава Мінфіну на презентації бюджету заявив: важливо, щоб при обробці законопроекту в парламенті був збережений баланс показників бюджету і його реалістичність. Це потрібно для того, щоб його можна було виконувати і профінансувати всі витрати в повному обсязі - соціальні виплати, заходи по боротьбі з пандемією, фінансово забезпечити сферу освіти, медицини, культури, підтримати обороноздатність країни, реалізувати можливості для розвитку.

"Так, це дійсно бюджет можливостей для розвитку економіки країни", - резюмував Марченко.

Однак експерти, опитані "Коментарями", практично одностайні в думці, що саме з реалістичністю у цього документа великі проблеми.

"Цифри зростання економіки в наступному році більш ніж на 4% взяті зі стелі, просто щоб подати документ вчасно, - каже Степанюк. - Уряд не має жодної програми, яка могла б дати таке зростання, а сама по собі економіка після кризи на 4% не виросте. В результаті дефіцит бюджету доведеться знову погашати за рахунок запозичень".

А ось економіст Олексій Кущ не бачить в цифрах нічого страшного - ні в дефіциті цього року в 300 млрд грн, ані в дефіциті на майбутній рік в 270 млрд.

"Насправді ці суми не такі вже й великі, і, з огляду на те, що антикризові бюджети можуть собі дозволити дефіцит до 10% ВВП, ми цілком могли б формувати "діру" в 400 млрд грн, - вважає Кущ. - Так, це б трохи прискорило інфляцію та девальвацію, але катастрофи б не сталося. На мій погляд, основна проблема бюджету криється в його невиконанні не по доходам, а по видаткам".

За словами експерта, часи, коли при оцінці бюджету розглядали в першу чергу його дефіцит і реалістичність доходів, залишилися в минулому. Справа в тому, пояснює Кущ, що держава сама створює гроші, оскільки має монополію і на емісію, і на збір податків. І сьогодні про дії уряду набагато більше може розповісти планування видаткової частини.

"Під час кризи відбувається "спалювання" грошей, тому завдання держави - створювати нові гроші, - продовжує економіст. - І створювати їх потрібно за допомогою масштабних проектів, в яких основними одержувачами грошей були б населення, а також малий і середній бізнес. Але масштабні проекти - це для українського уряду занадто складно. І в той час, як у всьому світі країни вливають гроші в економіку, створюючи проекти із залученням мільйонів людей, наш Мінфін йде своїм шляхом. Все, на що він спромігся - це фінансувати будівництво доріг (оскільки це вигідно певним групам), достроково погасити виплати кредиторам (бо це просто - потрібно натиснути пару клавіш на комп'ютері) і виплатити зарплати бюджетникам (теж немає жодних складнощів - все давно пораховано)".

Тож, резюмував експерт, дефіцит бюджету нам не страшний, тим більше, що він буде тільки на папері, а не в реальності. Безліч програм, в першу чергу, пов'язаних з регіональним розвитком і реформами, знову не будуть виконані (тобто, не будуть профінансовані) і в черговий раз перенесуться в наступний бюджет, як це вже було багато разів.

В очікуванні краху

Проблеми дефіциту бюджету торкнувся і ексглава Офісу президента Андрій Богдан в гучному інтерв'ю Дмитру Гордону. Зокрема, за його словами, якщо в майбутньому році дефіцит досягне 500 млрд грн, українську економіку чекає повний крах.

Щоправда, експерти поставилися до цього прогнозу скептично, відзначивши, що тут просто все змішалося в купу.

"Давайте уявимо вихідні дані: людина взяла в борг 300 доларів. Питання: якщо в наступному році він візьме в борг 500 доларів - це багато чи мало, чи зможе він погасити цей борг, чи ні? - наводить Дорошенко наочний приклад. - Очевидно, що відомості про сьогоднішній борг дають мало корисної інформації, і, щоб відповісти на поставлене запитання, потрібно розуміти, які у людини будуть доходи. Так само і з дефіцитом бюджету: якщо немає зростання економіки і при цьому нас перестануть перекредитовувати, то вже не важливо, 200 млрд у нас дефіцит або 500 - ми дуже швидко впадемо в яму. А ось якщо нам продовжать давати в борг, то ми цього дефіциту навіть не помітимо".

Представлений бюджет занадто вузький, він забитий невеликими програмами зі складними тендерними процедурами, в ньому немає простих масових програм дотацій для малого і середнього бізнесу, дотацій для населення, масових інвестицій в медицину, науку, освіту, вважає Олексій Кущ. Тож навіть якщо гроші до нас прийдуть, вкладати їх буде нікуди.

"Крах економіки на нас, звичайно, чекає, і для того, щоб це прогнозувати, не потрібно бути ні великим економістом, ні Нострадамусом, - підсумував Кущ. - Правда, джерелом цього краху стане зовсім не дефіцит бюджету в сотні мільярдів, а нездатність держави виконувати бюджет за видатками".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" з'ясовували, наскільки реалістичні основні показники проекту Держбюджету-2021.

Теги: