«Електроважмаш» виводять з рівноваги: хто може за цим стояти

Майже рік тому Фонд держмайна змінив керівництво на одному з об'єктів "великої приватизації" — розташованому в Харкові держпідприємстві "Електроважмаш". Весь цей час завод знаходиться в зоні турбулентності: нові керівники заявляють про постійний тиск силовиків, а попередній директор намагається повернутися в своє крісло. Стало відомо, хто за цим стоїть і яка подальша доля підприємства.

Електротяжмаш Фото: atn.ua

Як "Електроважмаш" опинився на межі банкрутства

ДП "Електроважмаш" — єдине підприємство України з розробки та випуску потужних гідрогенераторів, гідрогенераторів-двигунів, турбогенераторів для теплових і атомних електростанцій, електродвигунів. В кінці 2019 року Кабмін і Фонд держмайна оголосили про те, що завод увійде в перелік об'єктів "великої приватизації" і буде проданий стратегічному інвесторові до кінця 2020 року. Через пандемію коронавірусу торги перенесли, попередньо — на першу половину 2021 року.

У листопаді 2019 року на заводі змінився керівник. Замість Дмитра Костюка, який фактично керував підприємством протягом попередніх п'яти років, Кабмін призначив на посаду в. о. директора ексменеджера "Метінвесту" Віктора Буська. Зміна менеджменту була пов'язана з неефективною роботою заводу: до кінця 2019 року підприємство прийшло зі збитками в 70 млн грн, простроченою заборгованістю перед "Ощадбанком" на суму понад 900 млн грн, простроченою дебіторською заборгованістю (не одержані кошти за продані товари і послуги) на рівні понад 500 млн грн. Більше 80% контрактів виконувалися невчасно. Компанія втратила понад 30% кваліфікованого персоналу. "Підприємство летіло в піку", - заявляв на одному з ефірів глава ФДМ Дмитро Сенниченко.

Крім того, за Костюком тяглося кілька кримінальних проваджень, найгучніше з яких — № 42016221050000085, стосується нанесення "Електроважмашу" збитків в першому півріччі 2016 року у суму понад 35 млн грн. Згідно з судовими документами, Костюк підозрюється в тому, що нібито вибирав як контрагентів-постачальників підприємства незрозумілі компанії із Запоріжжя, в яких нібито працювали його родичі (ТОВ "Металлскраб", ПрАТ "ФЕРРОТРЕЙДІНГ"). При цьому якість поставленої ними сировини була дуже низькою, що могло призвести до зростання гарантійних звернень від покупців зламаних двигунів й іншого силового обладнання. Санкція кримінальної статті, за якою порушено провадження, передбачає покарання строком до 8 років в'язниці.

Новому керівнику — Віктору Буську — Фонд держмайна поставив завдання повернути підприємство в режим п'ятиденного робочого тижня (при Костюку завод працював 3-4 дні на тиждень), збільшити прибуток на 30%, а капітальні інвестиції в підприємство подвоїти. При цьому тільки за рахунок перегляду невигідних контрактів із закупівлі сировини, за словами Буська, в перші місяці роботи вдалося заощадити не менше 260 млн грн, що при обороті 1,9 млрд грн. в рік — дуже хороший показник.

Судові розгляди проти "Електроважмашу"

Однак в плани щодо стрімкого "виходу з піке" втрутилися відразу кілька факторів. Перший — пандемія і пов'язані з нею економічна криза, обмеження в логістиці, скорочення контактів з потенційними партнерами за кордоном, падіння рівня замовлень, неплатежі з боку основних замовників, таких як "Укргідроенерго" і "Турбоатом". Другий — небажання Костюка залишати своє крісло. Крім оскарження свого звільнення в суді, Костюк, за даними джерел, нібито через власні зв'язки в місцевих правоохоронних органах міг організувати силовий тиск на новий менеджмент. Проти Буська і директора з економіки та фінансів Геннадія Демидова було відкрито кримінальне провадження нібито за фактом заниження ціни агрегатів при продажу закордонним контрагентам. Ті, в свою чергу, стверджували, що ціна, навпаки, була підвищена на 12% перед самим відвантаженням, а контракти — були укладені ще задовго до приходу Буська і Демидова на підприємство. Почали проводитися обшуки. При цьому силовики намагалися вилучити технічну документацію, яка, за словами джерел, взагалі не мала відношення до матеріалів справи.

Вручена керівникам підприємства підозра базувалося на одній лише експертизі. Але при ретельній її перевірці факти, викладені в ній, не знайшли свого підтвердження. Тому справа оскаржена в суді.

Проте, вже через кілька місяців до даної справи підключилася Нацполіція, Служба безпеки і прокуратура Харківської області. Один за одним надходили приводи для інформкампанії проти керівництва "Електроважмашу", а також проти керівництва Фонду держмайна. ЗМІ інформували про затримки заробітної плати і візити Держінспекції праці, хоча, як заявляли на підприємстві, менеджмент в умовах кризи гасив заборгованість своїх попередників. Крім того, постійно спливає тема про "умисне доведення до банкрутства", хоча банкрутом підприємство ледь не стало ще при правлінні Костюка. Також інтерес до підприємства проявили відомий харківський підприємець Олександр Ярославський  й депутат Андрій Холодов.

В середині серпня Костюк, озброївшись рішенням суду про своє поновлення на посаді, навіть намагався силою прорватися на територію заводу, але його не пустили.

Через кого може діяти Костюк

За даними джерел в керівництві Харківської області, Костюк користується неабиякою підтримкою з боку певних політичних сил, а також має налагоджені зв'язки в правоохоронних органах. Зокрема, саме завдяки таким зв'язкам йому нібито вдалося заморозити розслідування кримінальних проваджень щодо себе і свого оточення щодо зловживань в період з 2014 по 2019 роки.

Зокрема, вже згадане виробництво про збитки на суму 35 млн грн було витребувано з Нацполіціі Офісом Генпрокурора і там "підвисло". Таким чином, підозрюваний не поніс кримінальної відповідальності у справі. Крім того, не розслідується і цілу низку нових виробництв, відкритих за ініціативою вже нового керівництва "Електроважмашу" за результатами аудиту підприємства. Зокрема, йдеться про виробництва №№ 42020000000001476, 12020220530001694, відкритих за ч. 5 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, до 12 років позбавлення волі), і № 42020221050000127 за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем в тяжкими наслідками, до 6 років).

Частина з цих виробництв підслідні Державному бюро розслідувань. За даними джерел, і його співробітників нібито міг переконати Костюк не дуже "поспішати" зі справами.

Тоді як активність правоохоронців щодо Буська, Демидова, а також щодо керівників Фонду держмайна не припиняється. На думку деяких представників силових структур в Харкові, Костюк нібито може тим чи іншим чином "стимулювати" відкриття таких виробництв. Дану справу координують керівник СБУ в Харківській області Роман Дудин і начальник управління "К" Олексій Пшеничний. А ключовими виконавцями, за словами джерел, є керівник Харківської місцевої прокуратури №3 Руслан Скуратович, чия дружина Ірина нібито доводиться кумою генпрокурора Ірини Венедиктової, а також начальник Немишлянська відділу цієї ж прокуратури Андрій Пономаренко.

Ймовірно, перешкоди ефективній роботі найбільшого підприємства в розпал його підготовки до приватизації можуть бути вигідні потенційним учасникам конкурсу — або тим бенефіціарам, які хочуть продовжувати отримувати вигоду від заводу в державній власності. Залишається чекати на реакцію на цю історію генпрокурора і НАБУ.

Нагадаємо, експерти спрогнозували, що буде з главою НАБУ Ситником.