Аналіз економіки України після 2 років війни

Через майже 2 роки початку повномасштабного вторгнення, українська економіка продовжує розвиватися та прагне зміцнити свої фінансові ресурси для війни, яка може перерости в затяжну.

Економіка України за два роки війни (фото з відкритих джерел)

Зростання ВВП

Повномасштабна війна Росії проти України призвела до різкого падіння ВВП у 2022 році, коли українська економіка скоротилася на 29%. Проте, попри сподівання навіть найбільших оптимістів, які розраховували хоча б на економічну стабілізацію, в умовах продовження бойових дій на значній території України відбулося справжнє економічне чудо.

Незважаючи на російське вторгнення, економіка України протягом року продемонструвала різке зростання, заявила 28 грудня 2023 року міністр економіки.

"Головна цифра, яка характеризує 2023 рік в економіці — це майже 5% зростання ВВП. Наша економіка не тільки не впала, але й зростала такими темпами, яких ніхто не очікував", — написала Юлія Свириденко, міністр економіки, у Facebook.

Хоча економісти пояснюють ріст економіки у минулому році низькою базою для розрахунків, і насправді ВВП все ще на 25% нижче від довоєнного 2021 року, проте, враховуючи окупацію 17% території держави та великий відтік населення за кордон, ці цифри вражають.

Згідно прогнозів МВФ ВВП України у 2024 році зросте на 3-4%. НБУ прогнозує ріст української економіки на рівні 3,6% у наступному році.

Рівень безробіття знижується

Внаслідок російської агресії Україна пережила найбільшу економічну кризу за всю свою історію після здобуття незалежності. За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, станом на лютий 2023 року в країні налічувалося близько 7 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Опитування, проведене в березні 2022 року дослідницькою агенцією Info Sapiens, показало, що третина всіх українців, які працювали до війни, або 6,4 мільйона працівників, втратили роботу з початком вторгнення. Ситуація почала покращуватися у вересні 2022 року, але станом на червень 2023 року 24% раніше працевлаштованих українців (4,8 млн осіб) все ще залишалися без роботи через повномасштабну війну.

Від початку повномасштабної війни український Держстат не оприлюднював інформації щодо рівня безробіття. Проте, дослідницька агенція Info Sapiens самостійно визначила його на основі своїх даних. Відповідно до зроблених розрахунків, у грудні 2023 року рівень безробіття в Україні становив 16,1%. Безробіття знизилося після 3 поспіль місяців зростання. Проксі-показник рівня бідності — кількість респондентів, які під час опитування повідомили, що їхнього доходу не вистачає на харчування — у грудні 2023 року склав 23,1%.

Інфляція та курс гривні

З початком російського вторгнення інфляційні процеси прискорилися, загрожуючи перерости у гіперінфляцію.  Затримання іноземної фінансової допомоги восени 2022 року змусило український уряд вдатися до друкування грошей.

Як наслідок, у грудні 2022 року показник інфляції досяг 27%. Надання Єврокомісією $20 млрд, США — $10,9 млрд, та МВФ — $4,5 млрд на початку 2023 року, врешті змогли врятувати ситуацію, забезпечивши майже половину потреб українського бюджету.

Протягом 2023 року показники інфляції поступово знижувалися і в жовтні місяці досягли 5% значення в річному вимірі.

Облікова ставка Національного банку України, що після початку повномасштабної війни сягнула 25%, теж поступово знижувалась. У грудні 2023 року НБУ вчергове знизив її до 15%, не виключивши у 2024 році подальше її пониження.

Курс української гривні, попри очікування обвалу, у 2022 році зміг втриматися у межах 40 грн за долар США, тобто реальна девальвація української валюти не перевищила 40%.

В 2023 рік гривня ввійшла зміцненою і залишалась в межах встановленого НБУ коридора протягом усього року.

На початку 2024 року в Україні зберігається відносно відкритий валютний ринок, а національна валюта зміцнилась і котирується за плаваючим обмінним курсом.

Міжнародні валютні резерви української держави знаходяться зараз на максимальному значенні від початку її існування – у скарбниці зараз близько $40 млрд.

Банківська система теж витримала удар війни і продовжує розвиватися: з березня 2022 року до серпня 2023 року депозити клієнтів банків зросли на 36%, а загальні активи – на 51%. Це дає змогу пропонувати споживачам та підприємцям дешеві кредити, фінансуючи економіку.

Переважна більшість кредитування здійснюється як раніше за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, орієнтованою на сільське господарство та підприємства роздрібної торгівлі. Кредити в межах цієї програми складають майже 40% операційного валового портфеля гривневих кредитів бізнесу.

Сільське господарство та морська блокада

У 2022 році українські сільгоспвиробники стикнулися з небаченою досі проблемою – Росія фактично запровадила проти них ембарго, заблокувавши морські порти, по яких 90% українського зерна транспортувалося у інші країни світу.

Незважаючи на повномасштабну війну, українські хлібороби у 2022 – 2023 роках зібрали високий урожай. За оцінками профільних організацій сукупний урожай зернових та олійних культур досяг 73,8 млн т у 2022 році та 81,6 млн т – у 2022 році.

Переорієнтування експорту інформацією Міністерства відновлення України, з 8 серпня 2023 року морським коридором експортовано понад 7 млн вантажів з портів Південний, Одеса та Чорноморськ, з них майже 5 млн т – аграрної продукції.

Відкриття ринку землі для юридичних осіб

До 2023 року землі сільськогосподарського призначення залишався недоступним для українського бізнесу – згідно діючого законодавства дозволялося укладати угоди на передачу прав власності на землю тільки фізичним особам. Також угоди обмежувалися розміром сільгоспугідь – не більше 100 га в одні руки.

З 1 січня 2024 року придбати землю сільськогосподарського призначення можуть і юридичні особи, резиденти України, а розмір земельної ділянки обмежується 10 тис га. Це суттєво збільшить обіг на земельному ринку та спростить ведення бізнесу для великих сільгоспвиробників.

Реформи та зближення з ЄС

Незважаючи на концентрацію зусиль по веденню військової компанії проти такого сильного ворога як Росія, українському уряду вдалося за останні 2 роки провести безпрецедентну кількість системних реформ.  Ініціатором реформування української держави стали насамперед ЄС, МВФ та США.

Уже 14 грудня 2023 року почалися реальні переговори про вступ України до Європейського союзу. Історичне рішення було прийнято зважаючи на виконання Україною ряду вимог, серед яких було реформування судової системи, що на думку європейських функціонерів має серйозно зменшити рівень корупції та полегшити ведення бізнесу іноземними  компаніями.

Наразі, українська економіка ввійшла у 2024 рік у непоганому стані, але подальший її розвиток буде насамперед залежати від проведення внутрішніх реформ та зовнішньої фінансової допомоги, оскільки тягар війни і далі буде стримуючим фактором для руху вперед. 

Читайте Comments.ua в Google News