Банківський рекет або скільки коштує українському бізнесу банківське обслуговування

В Україні жоден підприємець не може обійтися без послуг банків, які допомагають в роботі, виділяючи кредити, конвертуючи валюту та здійснюючи перекази коштів. Але є у відносинах з банком і зворотна сторона медалі: бізнесу приходиться платити немалі проценти за послуги банківських установ, і це не дуже приємно, особливо коли кожна копійка на рахунку.

Банківське обслуговування в Україні (фото з відкритих джерел)

Скільки коштують послуги для бізнесу провідних банків України

 Вибір банківського обслуговування для бізнесу – це завдання, що вимагає уважного аналізу тарифів і умов. Спочатку розглянемо типові пропозиції для ФОПів від різних фінансових установ в Україні.

Приватбанк, що позиціонує себе як державний банк з найбільшим числом відділень та кількістю клієнтів, пропонує наступні тарифи за переказ коштів: 0,5% на картку будь-якого банку України (мінімум 5 грн), та 2% на картку Mastercard закордонного банку (мінімум 50 грн). Теж саме стосується і переказів на будь-який сторонній закордонний сервіс (Wise, TransferGo, PayPal та інш) — все одно підприємцю доведеться заплатити ті ж 2%.

Монобанк, єдина банківська установа, що не має фізичних відділень, попри вигідні умови щодо переказу на карти українських банків, оплати комунальних послуг та поповнення мобільного для фізичних осіб (0%), за переказ коштів з картки закордонного банку знімає 1,8 % від суми транзакції. Комісія комерційного платежу по шаблону, який клієнт може обрати з переліку у мобільному застосунку банку, коливається від 0.5% до 5% в залежності від отримувача платежу. Та найдорожче клієнтам Монобанку обходяться перекази на картку закордонного банку, вартість яких становить 4% від суми (але не менше 30 грн).

ПУМБ – ще один банк, що входить в ТОП10 найбільших фінустанов України, при використанні POS-терміналів та систем дистанційного обслуговування, по базовому тарифу знімає мінімум 2,0% від суми операції. Однак, для підприємців, що працюють у сфері готельного господарства, передбачено підвищений тариф  — мінімум 2,2% від суми операції. Щодо операцій з електронною комерцією, або ж інтернет-еквайрингу, ПУМБ також застосовує комісію від 2,0% від суми транзакції.

Не менш важливим для будь-якої підприємницької діяльності є операції з готівкою. Розглянемо на прикладі Сенс банку (раніше Альфа-банк), скільки українському бізнесу обходяться операції з готівковими коштами. Комісія за видачу готівкової гривні з поточного рахунку юридичної особи на заробітну плату або прирівняні до неї виплати, в Сенс банку становить 1,2% від суми, але не менше 50 грн, а за видачу готівки з поточного рахунку на інші цілі, комісія становить 2% від суми, але не менше 50 грн. За прийом готівкової гривні від третіх осіб для зарахування на рахунок банком стягується також комісія  2% від суми, але не менше 50 грн.

Як бачимо, обслуговування підприємницької діяльності в українських банках обходить занадто дорого. Навіть фінустанови, що заявляють про лояльність до українського бізнесу, створюючи пільгові тарифи (наприклад, "Бізнес старт" від Приватбанку чи "Всемінімум" віл Пумб) з безкоштовним відкриттям рахунку та мінімальною платою за обслуговування  рахунку в межах 100-200 гривень в місяць, на практиці за використання POS-терміналів та закордонні перекази стягують комісію не менше 2%.

Чому такі високі комісії у банків?

 Український бізнес, як і його колеги у всьому світі, веде постійну боротьбу за оптимізацію витрат. Але не незважаючи на зусилля підприємців, комісії банків не тільки не зменшуються, але й мають тенденцію до зростання.

Ця проблема особливо гостро стоїть перед рітейлерами, які змагаються за кожного клієнта, в той час як банки, здається, перебувають у виграшній позиції. Маючи законодавче підґрунтя, яке зобов'язує приймати платіжні картки, банківські установи не відчувають тиску для зниження комісій. І це на тлі того, що за кордоном, зокрема в Євросоюзі, рівень комісій за безготівкові покупки суттєво нижчий – не перевищує 0,3%, тоді як в Україні ця цифра, як бачимо, доходить до 2%.

Високі банківські комісії ставлять підприємців у скрутне становище: з одного боку, вони могли б знижувати ціни для споживачів і інвестувати в розвиток, з іншого – змушені віддавати чималі суми банкам. Це не просто витрати, це втрачені можливості для розвитку та конкуренції.

Європейський досвід показує, що проблему надмірних комісій можна вирішити, встановивши максимально допустимі тарифи законодавчим шляхом. Українські підприємці апелюють до цього прикладу, однак наразі ситуація залишається незмінною. Більшість платежів проходять через кілька великих банків, які вільно встановлюють тарифи.

За словами Владислава Чечоткіна, співвласника "Розетки", в Україні банківська комісія стала своєрідним податком з обороту, який, втім, не надходить у державний бюджет, а збагачує самі банки. Це створює нерівні умови для вітчизняних рітейлерів, які не можуть конкурувати на рівних з міжнародними платформами, що не підлягають подібним витратам.

Попри державну політику детінізації та стимулювання безготівкових розрахунків, відсутність регулювання комісій залишає український бізнес в уразливому положенні. Це питання, яке потребує негайного вирішення на законодавчому рівні, аби забезпечити справедливі умови для всіх учасників ринку.

Пошуки компромісу з банківськими комісіями: позиція НБУ

 Незважаючи на труднощі, які виникають у бізнесу через високі комісії за банківські операції, Національний банк України вбачає можливість для досягнення компромісу між всіма сторонами. У регулятора є власне бачення, як можна врегулювати цю проблему, і воно полягає у поступовому зниженні комісій з боку банків та платіжних систем, але за умови дотримання ринкових принципів.

Ключовим моментом є прозорість у питанні комісій. НБУ пропонує, щоб інформація про розміри комісії інтерчендж, яка стягується при розрахунках, регулярно публікувалася та була відкритою для всіх учасників ринку. Такий підхід дозволить споживачам більш свідомо підходити до вибору банківських послуг.

У НБУ також сприймають позитивно ідею бізнесу про можливість відмови від законодавчої вимоги приймати платіжні картки. Це може стати частиною компромісу, який забезпечить більшу гнучкість у взаємовідносинах між підприємцями та банківськими установами.

З іншого боку, представники найбільших банків країни заявляють про свою готовність до роботи над зниженням комісій, але підкреслюють, що ці зміни мають відбуватися природньо, без прямого регулювання державою. Вони готові йти на діалог з бізнесом та укладати відповідні меморандуми про поступове зниження комісій.

Ці обіцянки звучать оптимістично, однак досвід показує, що без реальних дій слова залишаються лише словами. Тому представники бізнесу наполягають на необхідності державного втручання, щоб встановити чіткі рамки для комісій – не вище 1% за еквайринг та 0,5% за інтерчендж. Крім того, вони пропонують ініціативу, згідно з якою зниження комісій має бути передано споживачам через кешбек на рівні 1% від суми кожної торгової операції.

Такий підхід не лише стимулюватиме безготівкові розрахунки, але й допоможе покращити конкурентоспроможність бізнесу, а отже, і загальний стан економіки.

Наразі, питання щодо адекватності тарифів українських банків для бізнесу залишається відкритим, і діяльність фінансових установ виглядає неконтрольованою та навіть шкідливою для розвитку підприємництва в Україні.