Чому більшість ініціатив Данила Гетманцева не отримали успіху
Яскравим прикладом "невдачі" Гетманцева може стати ліцензування гральної діяльності, коли замість запланованого доходу в 7,4 млрд грн, держбюджет отримав лише 1,34 млрд
Податкова амністія, невдалі кадрові рішення, ліцензування гральної діяльності, що не виправдало надій, катастрофа у боротьбі з "тінью" на ринках підакцизних товарів — це лише частина проектів, що не зовсім вдалися, до яких мав або має стосунок голова комітету ВР з питань фінансової та податкової політики Данило Гетманцев, якого іноді називають одним із найпродуктивніших членів парламенту.
Данило Гетманцев - фото з відкритих джерел
Податкова амністія для багатіїв, ініційована Гетманцевим
В інформагентстві "Інтерфакс-Україна" вийшло велике інтерв'ю Данила Гетманцева про успіхи та невдачі головного "податківця" країни. Після цього до заголовків новин потрапило багато зізнань у провалі однієї з головних "реформ", яку він ініціював — податкової амністії для заможних українців.
Як визнав сам Гетьманцев, процедура, на яку було витрачено стільки ресурсів і часу, не призвела до очікуваного результату: до бюджету замість анонсованих мільярдів поки що задекларовано всього 300 млн грн. У свою чергу надійшло до бюджету майже 10-15 млн грн. Тобто "цільову аудиторію" (людей з очікуваними відрахуваннями $40-50 тис.) інструмент, ймовірно, поки що не зацікавив.
Чому так сталося? Сам Гетманцев вважає, що блокування амністії відбулося через банкірів, які не готові сприяти потенційним декларантам та уряду. Хоча за фактом однією з причин небажання "світити" свої гроші може бути невизначеність наступних дій влади.
Як відомо, деяких декларантів податкова стала "наздоганяти" за активи, які вони самі ж показали уряду, і за які, як обіцяв Гетманцев, жодної відповідальності нести не повинні. Арешти ж майна, які провокують фіскали, щоб стимулювати декларантів швидше вирушити до найближчої податкової інспекції — могли зіграти з ініціатором злий жарт. Тепер словами Гетманцева у відсутність претензій держави багато хто не вірить.
Контрабанда та ФОП-стоп
Цілу низку інших ініціатив та проектів Гетманцева також спіткала невдача та різке неприйняття з боку суспільства. Наприклад, громадські організації ФОПів можуть пробачити йому максимальну фіскалізацію своєї діяльності. Один із улюблених аргументів авторів цієї "реформи" полягає в тому, що насправді всі "чесні" підприємці взагалі не помітять появи системи РРО, а на мітинги ходять проплачені активісти. Цей підхід має право на існування, але, за повідомленнями ЗМІ, сам Гетманцев нібито може мати прямий стосунок до організації альтернативних мітингів та вербування частини громадських організацій, які виступають за "м'яку" версію фіскалізації.
Одним із анонсів, які зробив Гетманцев у своєму інтерв'ю "Інтерфаксу", є можливі кадрові рішення у податковій та митній службі. Незважаючи на те, що призначення керівництва цих відомств — це пряма компетенція Кабміну, Гетманцев, як голова профільного комітету і представник монобільшості, який сформував уряд, постійно бере на себе відповідальність за голів Податкової та Митниці. Але згодом доводиться визнавати помилковість рішень щодо призначення цих персон, адже до начальників фіскального та митного відомств – безліч претензій.Починаючи від повного провалу боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів (найкатастрофічніша ситуація з табачниками — там уже кожна п'ята пачка продається в тіні), закінчуючи фіаско із запровадженням санкцій РНБО проти контрабандистів. Останні за фактом не принесли додаткових доходів до бюджету, незважаючи на пафос, з яким приймалися.
І це не кажучи вже про податкові "скрутки" та схеми з фіктивним ПДВ, про які повідомляли ЗМІ і нібито через які відправили у відставку першого віце-прем'єра Олексія Любченка та його "помічників" у податковій.
"Ми довіряли, ми брали людей, яким довіряли, ми помилялися. Була ціла низка кадрових помилок", — розводить руками Гетманцев.
До речі, реальні наміри комітету Гетмацева щодо боротьби з контрабандою можна побачити на прикладі президентського законопроекту, який передбачає криміналізацію цього явища (скасована ще за Януковича). На словах голова Комітету начебто згоден його прийняти. Але насправді — "боїться", що "митниця та правоохоронні органи — це зараз інструмент, який може бути використаний на зло". За таким принципом можна зовсім скасувати кримінальну відповідальність, тому що суди часто виносять несправедливі рішення, а поліція та інші силові відомства — можуть невиправдано порушувати кримінальні справи. Може скластися враження, що замість того, аби шукати механізми, як змінити кадровий склад та принципи роботи, Гетманцев пропонує пускати все на самоплив.
Що стосується методів боротьби зі "скрутками". Буквально кілька днів тому в Мережі з'явилася інформація про блокування податкових накладних цілої низки найбільших компаній, яких нібито запідозрили у незаконній діяльності. Повідомлялося, що місцеві податкові органи вимагають від підприємств відсоток за відмову від "перевірки", і що за цією ініціативою може стояти Гетманцев, а в. о. голови ДПС Михайло Титарчук нібито "умив руки" від цієї історії.
Сьогодні Гетманцев побічно визнав наявність такої ситуації, перепросивши у своєму телеграм-каналі. У своєму інтерв'ю "Інтерфаксу" він говорив, що "скрутників" могли "переплутати" з інноваційним бізнесом. При цьому скривдженим підприємцям, які потрапили під роздачу, пропонується принести до податкової довідки та взагалі розкрити особливості свого бізнесу, щоб надалі до них не виникало претензій.
Ліцензування грального бізнесу та інші суперечливі ініціативи
Серед інших не зовсім вдалих проектів – ліцензування гральної діяльності після її легалізації в Україні. За даними Опендатабот , станом на листопад 2021 року державний бюджет отримав 1,34 мільярда гривень від продажу ліцензій казино — це лише 18% від запланованого доходу 7,4 млрд грн. Закон про легалізацію грального бізнесу в Україні набув чинності у серпні 2020 року. Автори документа, зокрема й Гетманцев, запевняли, що азартні ігри принесуть бюджету великі суми грошей, які планували направити на підтримку медицини, спорту та культури в Україні. Проте "щось пішло не так". І тепер голова податкового комітету змушений виправдовуватися, що законопроект про оподаткування було підготовлено із запізненням, а система була виписана "криво", через що зараз доводиться приймати окремий документ. На якого, власне, і чекають "білі" гравці. Але зробити все своєчасно і відповідно до учасників ринку було відповідальністю саме Гетманцева.
Також до "сумнівних перемог", які навантажують гаманець звичайних громадян, можна віднести "податок на Google" ( оподаткування іноземних платформ в Україні , що відразу підвищило вартість найпоширенішого виду інтернет-реклами на 20%), законопроект про віртуальні активи, і звичайно ж , законопроект 5600, в якому зібралася достатня кількість суперечливих та взаємовиключних норм.
Нові не найкращі ідеї Гетманцева
Втім, Данило Гетманцев, схоже, не збирається зупинятися та готує нові ініціативи для українських громадян та бізнесу. Перша, яку швидше за все, відчують на собі не лише багатії, а й насамперед середній клас — непрямі методи оцінки фінансового стану, тобто контроль витрат. Чи варто говорити, що за обсягу тіньової економіки 40-50% незрозумілі витрати є у більшості громадян.
Замість того, щоб створювати умови для виведення зарплат та інших доходів із тіні (зниження податків, стимулювання приватного підприємництва, інструменти інвестування – крім депозитів та нерухомості), просуваються ідеї, які тиснуть на пересічного громадянина. Цю ініціативу вже готовий підтримати міністр фінансів Сергій Марченко, який днями оголосив, що готовий дозволити податковій копатися у доходах українців до 1995 року після завершення податкової амністії. Водночас ці два пункти дозволять повністю нівелювати всі обіцянки "вибачити" громадянам недоплачені податки та вивернуть навиворіт усіх, хто тримав на своїх плечах економіку та провів ще мінімум через три-чотири найважчі кризи.
Друга ініціатива — це впровадження накопичувальної пенсійної системи в не найкращому варіанті з можливих, коли відрахування ЄСВ і накопичення громадян інвестуватимуться не в нормальні працюючі активи, а в облігації внутрішньої позики. До чого це може призвести, показує приклад Казахстану, де фонди національного надбання, інвестовані всередині країни, не спрацювали на благо суспільства. Це, не кажучи вже про те, що відсотки за облігаціями платитимуться за кошти українських платників податків.
Незважаючи на все перераховане, Данило Гетманцев, схоже, продовжує користуватися довірою Офісу Президента та керівництва фракції "Слуг народу", а його "провали" цілком зараховуються як "реформаторські" зусилля.