Економічні підсумки 2024 року для України: виклики, досягнення та перспективи

Українська економіка у 2024 році показала стійкість у складних умовах повномасштабної війни з РФ, яка триває вже майже 3 роки. Незважаючи на серйозні виклики, наша держава змогла уникнути колапсу, хоча й досі перебуває у кризовому стані. "Коментарі" спробували окреслити основні економічні досягнення України у році, що минув,  та проблеми, які не вдалося вирішити.

Підсумки економічної ситуації України у 2024 році

ВВП зріс, торгівля поліпшилась

За даними Міністерства економіки, валовий внутрішній продукт (ВВП) України за січень-листопад 2024 року збільшився на 4,%. Такий приріст став можливим завдяки нарощуванню державних військових витрат і низькій базі порівняння з попередніми роками. "Це свідчить про певне покращення економічного становища, хоча економіка все ще залишається вразливою до зовнішніх і внутрішніх факторів," — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Проте суттєве скорочення промислового виробництва на 13,8% у першому півріччі свідчить про те, що реальне зростання економіки поки що відсутнє. Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що основними драйверами зростання стали транспортна та будівельна галузі, переробка і внутрішня торгівля. За її словами, значну роль у цьому відіграли державні програми підтримки, такі як грантові програми для переробної промисловості, створення та розвиток бізнесу, доступне кредитування через ініціативу "5-7-9", а також програма "єОселя".

Крім цього, збільшення закупівель української продукції оборонно-промислового комплексу стимулювало розвиток машинобудування. Ці фактори в межах політики "Зроблено в Україні" стали ключовими у зміцненні окремих галузей національної економіки, сприяючи створенню нових робочих місць та забезпеченню стабільного економічного зростання.

Попри війну та рекордну літню посуху, українські аграрії  також досягли значного успіху у 2024 році: зібрано 47,9 млн тонн зернових і зернобобових, 18,8 млн тонн олійних і понад 10 млн тонн цукрових буряків.

Експорт зріс до $34,6 млрд за січень-жовтень, порівняно з $29,827 млрд за аналогічний період 2023 року. Відновлення експортних перевезень через чорноморські порти та зняття блокад на західному кордоні сприяли цьому приросту.

Безробіття та демографічні виклики

За даними дослідницької агенції Info Sapiens, рівень безробіття склав 15,1% у листопаді 2024 року проти 19% у 2023 році. Проте, це скоріше результат скорочення чисельності працездатного населення через масовий відтік біженців та ухилянтів, а не покращення ситуації на ринку праці.

"Скорочення чисельності населення впливає не тільки на ринок праці, але й на внутрішнє споживання, що є критичним викликом для економіки," — зазначають аналітики Інституту демографії.

Падіння імпорту свинини у 5,5 разів до 2,1 тис. тонн також підтверджує зменшення населення, а не зміни в структурі споживання.

Фінансова стабільність і зовнішня допомога

Реструктуризація держборгу на $23,4 млрд стала головною подією року у фінансовій сфері. "Це дозволить нам зосередитися на відновленні економіки та зменшити навантаження на бюджет," — заявив прем’єр Денис Шмигаль. За його словами, ця реструктуризація дозволить зекономити $22,75 млрд до 2033 року.

Також важливим стало відновлення "великої приватизації", включаючи продаж Об'єднаної гірничо-хімічної компанії азербайджанській групі NEQSOL. "Це є сигналом для міжнародних інвесторів, що Україна залишається привабливою для бізнесу навіть у воєнний час," — зазначив голова Фонду держмайна України.

Міжнародна фінансова допомога залишилася критично важливою для України. У 2024 році країна отримала $41,5 млрд, зокрема 1,4 млрд євро від Євросоюзу, отриманих із заморожених російських активів.

Проте, для підтримки бюджету уряд був змушений підвищити податки, що створило додатковий фінансовий тиск на громадян і бізнес. Зокрема, з 1 грудня 2024 року для фізичних осіб збільшено військовий збір з 1, 5% до 5%.

Стабільність гривні

Протягом останніх місяців курс долара в Україні встановлював нові рекорди, що відображало поступову девальвацію гривні: так, на початку року офіційний курс складав 38 грн за долар, проте вже наприкінці року він зріс до 42 грн за долар,  перевищивши психологічний бар'єр. У жовтні 2023 року Національний банк ухвалив рішення перейти до режиму керованої гнучкості валютного курсу, що означає, коли курс гривні формується під впливом міжбанківських операцій, проте регулятор активно контролює значні коливання.

Динаміка національної валюти, в цілому, співпала з прогнозами, адже Мінекономіки в бюджетному проекті-2024 передбачало курс на рівні 42,1 грн/дол. наприкінці року, що фактично підтвердилося.

Водночас, завдяки міжнародній фінансовій допомозі, золотовалютні резерви країни зберігаються на високому рівні. Лише за листопад їхній обсяг збільшився на 9% і досяг 39,9 мільярдів доларів. За словами представників НБУ, це стало можливим завдяки значним надходженням від партнерів та скороченню обсягів продажу валюти на міжбанківському ринку. Така ситуація дає змогу зберегти стабільність фінансової системи навіть в умовах девальваційного тиску.

Споживчі ціни розкрутили маховик інфляції

Ціни у 2024 році в Україні залишалися предметом постійного обговорення, адже інфляція є одним з основних викликів для економіки, яка все ще перебуває під тиском війни. Відповідно до даних Національного банку України (НБУ), інфляція за підсумками року очікується на рівні 11,2%, що нижче за очікувані 14%, але значно вище за довоєнний рівень.

"Це досягнення можна вважати частковим успіхом," — зазначив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. "Ми зуміли стримати зростання цін завдяки валютним інтервенціям і суворій монетарній політиці, але значна частина тиску залишалася через зовнішні фактори, як-от дефіцит пального і порушення логістичних ланцюгів."

Основними драйверами інфляції були зростання цін на продовольчі товари та енергоресурси. Зокрема, вартість електроенергії для населення зросла майже на 60%, що викликало обурення серед громадян.

Протягом року значно зросли ціни на продукти харчування, а найбільше подорожчали овочі, вартість яких збільшилася майже на 63%. Вражаюче підвищення також зафіксовано для масла та яєць – 30,7% та 30,6% відповідно. Особливо різке зростання ціни на яйця сталося в листопаді, коли за один місяць вони подорожчали на 54,6%. Ціни на фрукти зросли на 24,7%, молоко – на 16,6%, а хліб – на 15,8%. Водночас, цукор став єдиним продуктом, що подешевшав за рік, із зниженням ціни на 3,6%.

Однак, як зазначають в Асоціації виробників України, таке подорожчання продуктів харчування не пов'язано із спекуляціями чи монопольними змовами, а є наслідком зростання собівартості виробництва.

"Ми стикаємося з ситуацією, коли витрати на сировину, паливо та оплату праці зростають швидше, ніж доходи громадян," — заявив голова Асоціації Олег Підлісний. "Виробники намагаються максимально стримувати ціни, але їх ресурс обмежений."

Однак є і позитивні новини. Завдяки міжнародній фінансовій допомозі та стабілізації гривні вдалося уникнути гіперінфляції, яка могла стати руйнівною для економіки.

Зарплата зросла, але купівельна спроможність громадян не підвищилась

Стан заробітної плати в Україні є ключовим індикатором економічного добробуту населення. За даними Державної служби статистики, середня зарплата штатних працівників у 2024 році зросла на 22%, досягнувши 20 592 гривень. Однак це значення наводиться до відрахування податків, включаючи податок на доходи фізичних осіб. З урахуванням цих відрахувань, "чиста" середня зарплата становить лише близько 15 855 гривень, що еквівалентно менш ніж 380 доларам США за поточним курсом.

Таке підвищення рівня оплати праці пояснюється кількома факторами. Основним із них є криза на ринку праці, яка змушує роботодавців збільшувати заробітні плати, щоб утримувати та залучати кваліфікованих працівників. Проте, незважаючи на статистичне зростання доходів, реальна купівельна спроможність більшості громадян суттєво не змінилася. Інфляція, що супроводжує зростання цін на основні товари та послуги, фактично "з'їдає" більшу частину цього приросту.

Попри серйозні виклики, економіка України демонструє певні позитивні зрушення. Проте значне скорочення промислового виробництва, залежність від зовнішньої допомоги та демографічні втрати свідчать про глибоку кризу.  Подальше відновлення економіки буде залежати від завершення війни, реформ у державному управлінні та ефективної політики розвитку.