Гроші замість бебі-боксів: чому соціальна політика України балансує між двома крайнощами

Про те, що новонароджені малюки перестали отримувати бебі-бокси, ЗМІ пишуть не перший місяць. Спочатку плутанину списували на карантин, але з'ясувалося, що як раз в цьому випадку коронавірус виявився ні до чого.

"3 березня 2020 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №172 "Деякі питання забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою "пакунок малюка", – прояснили ситуацію в Мінсоцполітики в офіційному повідомленні на сайті відомства. – Відповідно до цієї постанови у 2020 році закупівля одноразової натуральної допомоги коштом коштів державного бюджету проводиться централізованою закупівельною організацією – державна установа "Професійні закупівлі". Однак, 30.06.2020 року за результатами розгляду скарг учасників закупівель, Антимонопольним комітетом України прийнято рішення скасувати процедуру закупівлі одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка". Мінсоцполітики з метою забезпечення кожної дитини, що народилась у 2020 році, "пакетом малюка", розробив проєкт урядового рішення. У ньому передбачається запровадження виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" на дітей, які народилися у 2020 році, і не були забезпечені цією допомогою".

Бебі-бокси в Україні: аргумент на користь народження

На думку аналітика "Центру біржових технологій" Максима Орищака, рішення скасувати процедуру закупівлі свідчить про те, що Антимонопольний комітет працює.

"Неодноразово проводилися розслідування, в рамках яких стверджувалося, що із заявлених 5 тис. грн на склад "пакету малюка" по-справжньому витрачали менше 3 тис. грн, – констатував Орищак. – Тобто інші гроші пішли у тінь".

Але якщо з бебі-боксами все так складно, чи не правильніше буде їх взагалі скасувати, а не намагатися компенсувати грошима?

За словами голови Національної ради економічного розвитку Олексія Дорошенка, держава ніколи нічого не робить просто так, завжди переслідуються якісь цілі. Як правило, допомога при народженні дитини стимулює народжуваність і говорить про те, що державі в перспективі потрібна робоча сила. Якщо ж країні робоча сила не потрібна, то вона не стимулює народжуваність, а то й зовсім її обмежує, як це було свого часу в Китаї, коли проводилася політика "одна сім'я – одна дитина".

"Грошова допомога у нас все ж не є визначальним чинником під час прийняття батьками рішення "народжувати чи не народжувати", – продовжує Дорошенко. – Але при цьому ми можемо говорити про те, що в сім'ях з низьким достатком така допомога дійсно є аргументом на користь народження малюка".

Бебі-бокси в Україні: краще грошима

Більшість експертів, опитаних "Коментарями", сходяться на тому, що якщо вибирати між грошима і наборами, то з економічної та соціальної точок зору гроші краще.

Зокрема, Олексій Дорошенко, аргументуючи свою думку, зауважив: в процесі наповнення бебі-боксів лобіюються певні галузі, причому найчастіше – імпортні, і зовсім не виключено, що ці набори й були придумані в інтересах конкретних виробників, в тому числі. Якщо ж замінити готові набори грошима, велика частина коштів залишиться всередині країни й піде не в кишені кільком виробникам, а розподілиться по економіці більш рівномірно.

З тим, що виплати грошима, а не готовим набором продукції, стимулюють споживчу активність в країні, а сім'ї витратять кошти відповідно до своїх потреб, погоджується і Максим Орищак. Експерт нагадує: в Україні дуже розвинений ринок секонд-хенду, а, значить, деякі предмети, які входили в "пакунок малюка" – наприклад, той же термометр або брязкальця – можна отримати від родичів, знайомих, купити дешевше на вторинному ринку. А зекономлені кошти направити на покриття інших потреб дитини, які, на думку батьків, є першочерговими.

Бебі-бокси в Україні: не треба винаходити велосипед

Свого часу, коли вводилися бебі-бокси, у їх прибічників був такий аргумент: мовляв, у нього увійшли виключно дитячі товари, а от якщо дати батькам гроші, зовсім не факт, що вони будуть витрачені на дитину. Економісти кажуть, що подібні аргументи не витримують жодної критики.

"В цьому випадку питання про гарантії залучення коштів не є основним, – каже Орищак. – Це додаткова фінансова підтримка сімей. Для тих, у кого ця дитина не перша, цінніше можливість придбати продукцію, яка дійсно потрібна, а не отримати ще одне брязкальце".

Експерт інституту Growford Олексій Кущ зізнається, коли бачить всі ці метання в соціальній політиці, кожен раз ставить собі питання: невже Україна назавжди приречена балансувати між ідіотськими та безглуздими рішеннями?

"Доводиться констатувати, що у нас, на жаль, поки що не траплялося правильного застосування позитивних інструментів соціальної політики, застосовуваної в інших країнах, – зазначає Кущ. – Україна, як правило, впадає у дві крайності – це або масова безконтрольна роздача грошей, або такий неадекватний механізм підтримки сімей, як бебі-набори, запущені Гройсманом".

По-перше, як вже говорилося вище, такі набори практично завжди пов'язані з лобіюванням і корупцією – на ринку або навіть у звичайному магазині ті ж самі або аналогічні товари часто можна купити дешевше. По-друге, молоді сім'ї самі знають, що їм необхідно, і нав'язувати один набір всім підряд – це неправильно. На думку експерта, такий "подарунок" від держави – це, по суті, неповага до родин: кожні батьки знайшли б цим грошам краще застосування.

Але і монетизація бебі-наборів – це чергова дурість, яка не врятує ситуацію, оскільки виникне проблема з контролем витрачання коштів, каже Олексій Кущ. За його словами, якби на меті у влади дійсно було демографічне зростання, то вони б не намагалися винаходити велосипед, а просто скористалися б досвідом розвинених країн.

"У багатьох країнах діє простий механізм: на кожну сім'ю з новонародженим відкривається спеціальний рахунок у державному банку, на який щомісяця приходить певна сума, – розповідає експерт. – При цьому витрачання коштів з цього рахунку – суто цільове. Гроші можна витратити на дитяче харчування, одяг, оплату дитячого садка, згодом – на купівлю комп'ютера, оплату школи, репетитора, тощо. Але ці гроші не можна витратити, умовно кажучи, наприклад, на жіночу шубу або ящик горілки".

Про необхідність контролю за цільовим використанням грошей говорить і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

"Я повністю за грошові компенсації, але лише за умови, що в цій сфері буде наведений порядок, – говорить Охріменко. – У нас, на жаль, дійсно є випадки, коли деякі батьки отримують "дитячі гроші" і використовують їх на свій розсуд, а діти залишаються без самого необхідного. Безконтрольно роздавати гроші всім підряд, не піклуючись про те, що вони можуть бути витрачені, у тому числі на алкоголь і наркотики, означає не допомагати дітям, а калічити їх. У нас занадто багато чиновників, які переймаються лише своїми зарплатами, – от нехай працюють і думають, як контролювати використання "дитячих" грошей".

Замість того щоб запустити те, що давно й успішно працює у розвинених країнах, ми знову балансуємо між двома крайнощами, резюмував Олексій Кущ. А все тому, що насправді перед владою не стоїть завдання стимулювати демографічне зростання. Її цілі зовсім інші – це піар, або створення сегменту залежного електорату, або корупційна мета, яка полягає у запуску закупівлі певних товарів. Тому і результат завжди виходить відповідний.

Раніше "Коментарі" писали, що в Донецькій області тим сім'ям, які вирішили народити дитину, пропонують гроші замість стандартних бебі-боксів.