Кабмін планує заморозити соціальні стандарти: як це відіб’ється на незахищених верствах населення

Уряд України розглядає можливість заморозити ключові соціальні стандарти, такі як прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, до 2027 року. Цей крок, задокументований у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки, може мати далекосяжні наслідки для українського суспільства, особливо для його незахищених верств.

Замороження соціальних виплат в Україні: як це вплине на найбідніших

Соціальні виплати під загрозою

Від мінімальної зарплати, зафіксованої на рівні 8 000 гривень та прожиткового мінімуму – 2920 гривень, прямо залежать багато соціальних виплат. Це означає, що українці, які сподіваються на підвищення пенсій, соціальних допомог та інших державних виплат, можуть залишитися з незмінним рівнем підтримки протягом наступних 3 років. В зоні особливого ризику опиняться малозабезпечені сім’ї, особи, які не працюють, та інші вразливі групи населення, які значною мірою залежать від соціальних виплат.

Запланована "заморозка" соціальних стандартів ставить перед собою мету економії бюджетних коштів. Втім, як зазначив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, такий захід може виявитись надмірно жорстким і контрпродуктивним, особливо в умовах, коли країна намагається повернути мігрантів та стимулювати економічне зростання.

З огляду на прогнозоване прискорення інфляції, збереження соціальних стандартів на незмінному рівні може погіршити життєвий стандарт значної частини населення. Інфляція призведе до знецінення реального доходу громадян і зменшення їхньої купівельної спроможності, що особливо відчутно для тих, хто живе на межі прожиткового мінімуму.

Бюджетна декларація на 2025-2027 роки: основні показники

Бюджетна декларація, що визначає ключові орієнтири фінансової політики на найближчу та середньострокову перспективу, включає в себе оцінку майбутнього розвитку економіки та соціальної сфери країни. Вона об'єднує в собі як прогнозовані надходження та розподіл бюджетних коштів, так і очікувані макроекономічні тренди.

На основі документу за 2025-2027 роки, зростання реального ВВП очікується на рівні 2,7% у 2025 році, що є значним зниженням порівняно з прогнозами міжнародних інституцій. Подібний перегляд пов'язаний із руйнуванням енергетичної інфраструктури, що неодмінно торкнеться економічного зростання. Відтак, номінальний ВВП заплановано на рівні 8 466 млрд гривень, що, в свою чергу, вплине на податкову базу країни.

Окремо виділено план зменшення бюджетного дефіциту з 18,2% ВВП у 2025 році до 6,7% ВВП у 2027 році. Однак, зазначено про зменшення обсягів міжнародної допомоги, що становитиме суттєвий виклик для фінансування державного бюджету.

Заплановане зменшення видатків на безпеку та оборону має викликати занепокоєння з огляду на триваючий конфлікт. Втім, як зазначив Данило Гетманцев, можна очікувати, що в довгостроковій перспективі видатки на оборону відносно ВВП будуть значно вищими.

Очевидно, що бюджетна стратегія на 2025-2027 роки ставить перед Україною серію важливих викликів. З одного боку, потреба у фіскальній консолідації вимагає прийняття жорстких заходів, але з іншого – зменшення міжнародної допомоги та видатків на оборону може стати загрозою для національної безпеки та економічного відновлення країни.

Як зміниться бюджетна політика України

Серед основних напрямків бюджетної політики визначено:

- відновлення надходжень ПДФО у розмірі 4% до держбюджету, що раніше було спрямовано до бюджетів ОТГ;

- перенаправлення коштів державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету з поступовим відновленням протягом 2025-2027 років;

- приведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рекомендацій ЄС;

- продовження відрахувань військового ПДФО до спеціального фонду;

- збільшення ставки податку на прибуток для банків до 25%.

Значна частина фінансування буде спрямована на потреби оборони – оцінювана сума витрат складе близько 340 млрд гривень щорічно. Це може спонукати до перегляду ставок основних податків.

За планом, дефіцит бюджету має бути зменшений до 6,7% ВВП до 2027 року. Також передбачається зниження видатків на оборону, що стане предметом подальших розглядів і корекцій.

Як змінилася мінімальна заробітна плата за 2 роки повномасштабної війни

Протягом 2 років повномасштабної війни в Україні мінімальна заробітна плата зазнала наступних змін:

- На початку 2022 року мінімальна заробітна плата становила 6500 грн на місяць.

- З 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата була підвищена до 7100 грн на місяць або 42,60 грн за годину.

- З 1 квітня 2024 року заплановано подальше підвищення мінімальної заробітної плати до 8000 грн на місяць або 48 грн за годину.

Таким чином, за два роки війни мінімальна заробітна плата в Україні зросла на 1600 грн або приблизно на 25% (з 6500 грн до 8000 грн).

Варто зазначити, що це зростання не повністю компенсувало інфляцію, яка була досить високою протягом цього періоду. Зокрема, у 2022 році інфляція в Україні склала 26%. Підвищення мінімальної заробітної плати відбувалося в рамках загального збільшення соціальних стандартів, включаючи підвищення прожиткового мінімуму та пенсій.

Як змінився прожитковий мінімум протягом останніх 2 років

Протягом 2 років повномасштабної війни в Україні прожитковий мінімум змінювався наступним чином:

- На початку 2022 року загальний показник прожиткового мінімуму становив 2393 грн.

-  З 1 липня 2022 року він зріс до 2508 грн.

- З 1 грудня 2022 року прожитковий мінімум було підвищено до 2589 грн.

- Протягом усього 2023 року прожитковий мінімум залишався незмінним на рівні 2589 грн.

- З 1 січня 2024 року загальний показник прожиткового мінімуму зріс до 2920 грн.

Додатково варто зазначити, що прожитковий мінімум встановлюється окремо для різних категорій населення. З 1 січня 2024 року він становить:

      — 3028 грн для працездатних осіб;

- 2563 грн для дітей віком до 6 років;

- 3196 грн для дітей від 6 до 18 років;

-  2361 грн для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, за 2 роки війни загальний показник прожиткового мінімуму в Україні зріс на 527 грн або приблизно на 22% (з 2393 грн до 2920 грн). Це зростання відбувалося поступово, з найбільшим підвищенням на початку 2024 року.

Які ризики несе замороження соціальних стандартів: думки експертів

Згідно з коментарем Олександра Паращія, керівника відділу аналітики Concorde Capital, для Міністерства фінансів України характерна тенденція завищувати очікувані курси валют у бюджетних прогнозах. Ця стратегія дозволяє збільшити обсяги збору податків, однак на практиці такі прогнози рідко реалізуються.

Людмила Черенько, доктор економічних наук, вказує на значне зростання рівня бідності в Україні внаслідок війни, особливо серед тих, хто живе на мінімальні виплати. За її словами, заморожування соціальних стандартів може призвести до "глибокої бідності" та погіршення життєвих умов значної кількості населення.

Екс-міністр соціальної політики Андрій Рева нагадує про досвід 2015 року, коли заморожування соцстандартів призвело до падіння життєвого рівня та складнощів з виправленням ситуації. Він підкреслює, що інфляція залишається неконтрольованою, що ускладнює життя громадян.

На думку експертів, з одного боку, стримування зростання мінімальної зарплати може сприяти економії державних коштів, з іншого – це може призвести до збільшення соціальної напруженості та поглиблення бідності. Зміна мінімальної зарплати має двосторонній ефект на бюджет, не тільки збільшуючи доходи через податки, але й підвищуючи витрати державних підприємств.

Рішення про "заморозку" соціальних стандартів в Україні, безперечно, потребує ретельного зважування всіх за і проти. Важливо знайти баланс між потребою в економії бюджетних коштів та необхідністю забезпечити адекватний рівень життя для всіх верств населення, особливо найбільш вразливих груп. Розробка комплексних програм підтримки та ефективний розподіл бюджетних коштів можуть стати ключем до зменшення негативного впливу таких заходів на українське суспільство