Підприємці в Україні: що заважає бізнесу повноцінно розвиватися і що з цим робити

Сьогодні, 6 вересня, Україна відзначає День підприємця. Але проблеми не залишають вітчизняний бізнес навіть у свята. Зокрема, гострим залишається питання співіснування влади і бізнесу в нашій країні. "Коментарі" розбиралися в основних проблемах підприємців і шляхах їх вирішення.

Українські підприємці: "вичавити по максимуму"

Більшість українських підприємців відкривають власну справу керуючись небажанням працювати на когось. Правда, подібні починання в нашій країні рідко стають синонімом стабільності. Разом з власною справою приходить і безліч проблем.

Фраза "A la guerre comme a la guerre" (на війні, як на війні), відома за піснею із класичного радянського фільму про мушкетерів, відмінно описує ситуацію з підприємництвом в Україні. І воювати доводиться не стільки з конкурентами, скільки з державною машиною, яка нещадно перемелює все устремління малого і середнього бізнесу.

"Проблеми українських підприємців варто розглядати від глибини здобуття незалежності в 1991 році, коли була закладена спочатку помилкова концепція взаємовідносин бізнесу і держави, — зазначає економічний експерт, координатор громадської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат. — У ній підприємець розглядався не як суб'єкт, що розвиває країну, і якому потрібно всебічно сприяти. А як об'єкт, з якого потрібно "вичавити по максимуму", і який апріорі у контролюючих органів стоїть під підозрою, і у якого від народження, на думку чиновників, презумпція винності, яку він (підприємець) повинен постійно спростовувати".

Такий стан речей зберігся і по сьогоднішній день. Посилюючись корона-кризою і бажанням влади латати дірки в бюджеті за рахунок все тих же підприємців.

Громадський діяч, кандидат юридичних наук Сергій Войченко підкреслює: "На жаль, нинішня влада сприймає бізнес не як партнерів, які б могли допомогти розвивати країну, створювати робочі місця і відповідно підвищувати добробут населення, а виключно як засіб латання дірок в бюджеті. Як того, за чий рахунок можна розрахуватися з кредитами, які набрали попередники у міжнародних фінансових аферистів".

При цьому бізнес не отримав нічого, зазначає Сергій Войченко.

"Український бізнес звик завжди самостійно вирішувати свої проблеми, — продовжує кандидат юридичних наук. — Більш того, основна вимога бізнесу: не потрібно нам допомагати, головне не заважайте працювати, припинити тиснути податками і зарегульованістю. Бізнес сприймає владу як злу мачуху. І має на це повне право".

Погіршили і без того складне становище вітчизняних підприємців некомпетентні дії влади по введенню тотального карантину, впевнений Сергій Войченко. Чи не враховуючи інтересів бізнесу, вони привели до ще більшого його згортання і відходу в "тінь".

Українські підприємці: "паразити" і "флібустьєри"

За словами експертів, основні проблеми українських підприємців криються в неадекватно податковому кодексі, з високим ставками основних податків і складними правилами їх адміністрування.

"Звідси випливає і проблема з трудовим законодавством, коли більшість компаній економічно не в змозі оформити всіх своїх співробітників у штат з "білими" зарплатами. На цьому грунті паразитують, фактично всі контролюючі органи, починаючи з податкової міліції (ДФС) і закінчуючи СБУ", — пояснює Андрій Гарнат.

Адвокат, керуючий партнер Юридичної фірми Patriot.Legal Денис Бондар зазначає, що юридичних проблем з якими стикаються українські підприємці досить багато. Це і перевірки різних контролюючих органів, і блокування податкових накладних, і складне регулювання галузей бізнесу, і багато іншого. Але головною проблемою українських підприємців він вважає правоохоронні органи.

"Як тільки бізнес стає помітним, успішним, прибутковим, тут же до нього приходять правоохоронці з рішенням суду на проведення обшуку, — зазначає адвокат. — Відомо чимало випадків, коли причетність підприємця до кримінального провадження, є вигаданою або взагалі фальсифікується. Законність такого рішення на проведення обшуку оскаржити неможливо, так як в кримінально-процесуальному кодексі відсутня відповідна норма. Правоохоронці це знають — і користуються, щоб влаштувати "наліт" на підприємців, знайти велику суму грошей, а потім "полюбовно" запропонувати вирішити питання, щоб не вилучали гроші або техніку".

За словами Дениса Бондара, відомий випадок, коли під час обшуку вилучили велику суму грошей, а потім, після зняття арешту і повернення грошей, вони вже виявилися фальшивими.

"Правоохоронців, які беруть участь в обшуку, ще називають "флібустьєри", через схожість дій з подібними, — підкреслює адвокат. — Найбільше побоювання викликає, коли судді виносять завідомо неправосудні рішення про обшуки. Без наявності, будь-яких фактів або підтвердження даних експертними висновками ( "телефонне право" в дії), а лише спираючись на рапорті оперативного співробітника. І такі безпідставні документи в суд також підписує прокурор, як процесуальний керівник. Зрозуміло, що такий оперативний співробітник може бути також замішаний в цьому корупційному дії і пише рапорт під диктовку, слідчого. Фактично маємо ОЗУ в законі зі слідчого, оперативного працівника, процесуального керівника і судді. Мета одна — створити проблему, а потім "допомогти" вирішити".

На думку Дениса Бондара, за 29 років незалежності кожна влада "зросталася" з правоохоронною системою і використовувала її і для захисту своїх інтересів, і для атаки на опозицію або прямих конкурентів бізнес-партнерів.

"Схоже, що влада переконалася, ніби ініціювання незаконних обшуків — кращий засіб для зговірливості або залякування, — зазначає адвокат. — І не хоче позбавляти себе такого інструменту. Все це частково відповідає на питання: "Звідки стільки майна у правоохоронців і їх родичів, які працюють за майже мінімальну зарплату?" Багато підприємців вважають за краще відкупитися, ніж через суди повертати своє майно, так як це дуже довго і витратно. А навіть якщо ти і отримуєш рішення суду про зняття арешту і повернення майна, то виконати його вкрай важко в нашій країні. Адже правоохоронці його ігнорують максимально можливий час, порушуючи норми Конституції. І не несуть за це ніякої відповідальності".

Голова ГО "Антирейдерський центр" Дмитро Йовдій також вважає, що в Україні проглядається явна тенденція посилення "державного" рейдерства. Мова про те, що правоохоронні органи є інструментом тиску на бізнес і способом заволодіння чужим майном.

Українські підприємці: ще проблеми

Голова громадської організації "Re: Старт", акціонер в "Банк Юнісон", фінансовий експерт Оксана Чепіжко вважає однією з ключових проблем для підприємця відсутність доступного кредитування. Його в Україні обіцяють уже років 15 перед кожними виборами. Але віз і нині там.

"Причина тут комплексна, — каже Оксана Чепіжко. — В першу чергу це залежить від ставки рефінансування НБУ, яка є базовою для отримання будь-якого кредиту. У нас вона, як правило, в 2-3 рази вище, ніж в Європі. Відповідно, отримати тривалий кредит бізнес може під 16-17%. А з усіма комісіями і прихованими платежами реальний відсоток на сьогодні становить 21-22%, проти 2-3% в деяких країнах Східної Європи".

Другим фактором експерт називає тінізацію українського бізнесу (спасибі непідйомним податкам), через яку всі кредити для вітчизняних підприємців спочатку знаходяться в зоні ризику — і додатково "страхуються" західними банками, що відображається все в тих же величезних відсотках.

Економічний експерт організації Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов згоден, що ведення підприємницької діяльності в Україні ускладнюється валютними ризиками, які переносяться на плечі покупців.

"Підвищена ціна виробленої продукції знижує конкурентоспроможність на світових ринках, — пояснює Адріан Пантюхов. — Крім того, в бізнес-плани доводиться вносити окрему шкалу "під спеціальні витрати", які не враховуються з іншого боку, але також підвищують ціну на українську продукцію ".

Андрій Гарнат зазначає, що не додає впевненості і "хмарне рішення" з реєстром прав власності, яке слабо захищене від втручання шахраїв. Завдяки чому, майно компанії може бути в один день — і без відома його реального власника — переоформлено на сторонніх осіб.

"Суттєву роль відіграє і нестабільна економіка, — продовжує експерт. — Кожні 10 років в країні відбувається економічна криза, яка суттєво погіршується помилковими діями уряду. Комерційні підприємства і громадяни втрачають свої капітали, відновлювати які доводиться наступні за кризою 5-7 років".

За словами Андрія Гарната, проблема ненормального сприйняття підприємницької діяльності є і в українському соціумі. Йдеться, зокрема, про те, що бюджетники і частина найнятих працівників сприймають підприємців "жируючими" шахраями, не бажає платити податки і зарплати. Коли підприємці створюють робочі місця, вони несуть ризики і розвивають свою країну.

"Як наслідок тривалої економічної кризи, посиленого жорстким карантином, до кінця року, сильно проявиться проблема безробіття, — прогнозує експерт. — Вона стосується одночасно і бізнесу, і держави, і роботодавців, і найнятих працівників... Закінчилося літо, а це значить, що армія безробітних поповниться людьми, що вийшли на ринок праці з тимчасової зайнятості в сільгоспсекторі і будівництві. Вже зараз, з високою часткою ймовірності, прогнозується новий спалах каронавірусу. І до кінця року це так само негативно позначиться на можливості компаній тримати наявні робочі місця. Думаю, в 4 кварталі реальний рівень безробіття може підскочити до 15-18% ".

Українські підприємці: де шукати вихід із ситуації

Універсальних "ліків", які дозволили б полегшити життя підприємців, немає. Діяти потрібно комплексно, вносячи зміни до законодавства, змінюючи провальну логіку взаємин влади і бізнесу за принципом "я — начальник, ти — дурень".

Денис Бондар наполягає на необхідності внести норму в кримінально-процесуальний кодекс про можливість оскаржити законність проведення обшуку. А також ввести персональну матеріальну, дисциплінарну відповідальність слідчого, процесуального керівника і суддів за ініціювання незаконних обшуків у українських підприємців.

"Зараз у разі незаконних дій правоохоронців і нанесення збитків, відшкодування відбувається за рахунок бюджетних коштів, тобто, за рахунок податків всіх українців. При введенні такої норми, суми, відшкодовані за незаконні дії, в регресних порядку, будуть стягуватися з конкретних осіб ініціювали незаконний обшук, — пояснює адвокат. — Без трансформації правоохоронної системи України, економічне благополуччя нашої держави залишається під великим питанням".

Андрій Гарнат впевнений, що рішенням в ситуації, що склалася стануть:

— принципово новий Податковий кодекс зі скороченням і диференціюванням (по прогресивному методу) ставок основних податків;
- скасування Систем блокування податкових накладних та Депонування на ПДВ рахунках;
- звільнення мінімальної заробітної плати від податкового навантаження, з впровадженням єдиного податку на фонд оплати праці в розмірі 20%;
- введення 3-х річного мораторію на всі перевірки підприємств малого та середнього бізнесу;
- продовження розвитку державної програми доступного кредитування, зі спрощенням процедури і вимог до позичальників.

На думку Сергія Войченка, президенту слід поставити питання про необхідність стимулювання внутрішнього попиту, підтримки національного товаровиробника і промисловості.

"Це повинні бути обдумані дії, а не так звані надумані антидемпінгові розслідування або штучне усунення конкуренції на ринку, — підкреслює експерт. — Є багато способів допомогти бізнесу, в тому числі — зняти з нього кредитну петлю за рахунок допомоги держави. Адже саме бізнес, який буде розвиватися, дасть можливість рухатися вперед країні. Основним роботодавцем в Україні, на відміну, наприклад, від Білорусі, є саме приватний бізнес. І йому потрібно створити умови роботи, стимулювати створення робочих місць, кредитні та податкові канікули, пільги для розвитку певних галузей тощо".

Також, підкреслює Сергій Войченко, потрібно вирішити питання роботи малого і середнього бізнесу, тому що дуже часто великий бізнес паразитує за їх рахунок.

"Наприклад, відома компанія, яку пов'язують з колишнім президентом України, мала податкові преференції фактично за рахунок малого бізнесу, — говорить експерт. — Адже друзям — все, а іншим — закон... У підсумку малий і середній бізнес повинен працювати і на себе, і на того "дядька". А така ситуація не сприяє ні розвитку, ні відкритості, ні інвестиційній привабливості".

За словами Оксани Чепіжко, для стабільного партнерства банків, а також малого та середнього бізнесу недостатньо лише проведення банківської реформи і вирішення питання про не повернуті кредити.

"Для виходу бізнесу з тіні потрібна судова, податкова реформи, реальний правовий захист підприємця, — зазначає вона. — Крім того, без зрозумілих, прозорих правил фіскальної політики, однакових для всіх, детінізації не відбудеться. Фіскальна політика повинна бути прогнозована, зміни можуть допускатися, але дуже дозовано. Без цього бізнес як і раніше буде себе почувати більш комфортно саме в "тіні". Розраховуючи на свої сили і без всяких помічників у вигляді банків. Що є величезною проблемою для держави Україна".

Втім, невірно говорити, що все вже зовсім погано з підприємництвом в Україні. Певні позитивні тенденції проглядаються. Незважаючи на шторм корона-кризи і вбивчий карантин, багато представників малого та середнього бізнесу зуміли вистояти. А держава хоч і не особливо допомогла їм, але, схоже, зробила роботу над помилками. І тотальний карантин більше вводити не збирається.

До того ж 3 вересня Верховна Рада прийняла ряд важливих для бізнес-спільноти рішень. Серед них:

— президентський законопроєкт, що стимулює залучення в економіку України стратегічних інвесторів (мова про звільнення проєктів зі значними інвестиціями від ряду податків);
- законопроєкт, який дозволить представникам малого та середнього бізнесу отримувати кредити під державні гарантії (загальний обсяг програми складе до 5 млрд грн).

Бізнес в Україні і у світі

Порівнюючи ситуацію в Україні та світі, стає ясно, де наші слабкі місця в плані підприємницької діяльності.

Економічний експерт в Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов зазначає: "Популярну тезу про те, що бути підприємцем на Заході і Далекому Сході простіше, ніж в Україні, лише частково правдиве. Безумовно, щільна залишкова бюрократизація фінансових операцій і підприємницької діяльності, разом з існуючими корупційними схемами, постійними валютними ризиками та відсутністю будь-якої розвиненої стартап середовища — засмучує, і підбурює поглянути на інші варіанти: Німеччина, США, Сінгапур ".

Однак, на іншій чаші ваг, за словами експерта, знаходяться такі чинники:

— низьке податкове навантаження для малих підприємств (для підприємств з оборотом менше 7 млн грн. Податкове навантаження становить скромні 5% від обороту, для тих, вийшли за ліміти діє, 18% податок на дохід, і 1,5% військового збору — рівень нижче європейського та американського Німеччина — 27-36% на дохід, США — 22-33%);
- помірне податкове навантаження для середніх і великих підприємств;
- корупція (явище, яке в деяких випадках прискорює операційний процес при гострій необхідності).

І все ж згаданих чинників мало для того, щоб переважити очевидні мінуси.

Адріан Пантюхов підкреслює, що демонстрація країною своєї привабливості для ведення бізнесу, традиційно починається зі стартап індустрії, швидкозростаючою (50% в світі за 2018 рік — 254 млрд дол.)і головне — не вимогливою. Стартапи потребують допомоги на перших етапах створення компанії. Але чим далі, тим більш самостійним вони стають у зборі грошей.

"Хорошим прикладом органічною держдопомоги є Сінгапур. Там державна допомога для компаній на різних рівнях розвитку дорівнює додатковим 0,3-0,5 дол. На кожен зібраний компанією 1 дол., Ліміти державних грантів — від 30 тис. дол. до 250 тис. дол. Україна, як свідчать єдинороги (стартапи оціночною вартістю після збору фінансування більше 1 млрд дол.) з українським корінням (Revolut, Grammarly, Bitfury, GitLab), що не скупа на таланти, — каже експерт. — Але створеного фонду Українських стартапів з результатом всього в 30 млн грн., розданих 30 стартапам за рік роботи, однозначно недостатньо. Потрібно створити стабільну систему оцінки існуючих стартапів і виділення грантів достатніх для подолання конкуренції на світових ринках".

Одна з головних перешкод ведення підприємницької діяльності в Україні — висока бюрократизація. З одного боку, бюрократичні операції забезпечують необхідний рівень контролю законності ведення діяльності. З іншого — надмірна бюрократизація не тільки сповільнює процес відкриття нового підприємства, а й пов'язує руки в безпосередньому робочому процесі.

"Вимога додаткових документів, необхідних для державних органів або фінансових моніторингових агентів, — це час, а воно в сучасному бізнесі з кожним роком підвищується в ціні, — підкреслює Адріан Пантюхов. — Особливо це актуально для українських підприємців, які постійно перебувають під тиском валютних ризиків".

Україна ж перебуває на одному з перших рядків по бюрократизації ведення підприємницької діяльності. Так, відповідно до US News Ranking, яка представляє рейтинг країн за різними показниками і зокрема для бюрократизації, Україна в загальному рейтингу знаходиться на 68 місці, з 61,8 балів в бюрократії (100 — висока, 0 — низька бюрократизація). А, наприклад, Люксембург отримав 10,4 балів, Канада — 4,8, а Сінгапур — 5,8.

"Зниження бюрократизації потягне за собою зменшення можливостей для корупційних маневрів, але вимагає певної кількості ресурсів і часу, — говорить експерт Ukraine Economic Outlook. — Очевидна необхідність перекладу документообігу в електронний формат і зниження кількості поданих звітностей та інформаційних документів до мінімуму — гальмується. І все ж, хоч повільно, але виконується. Наприклад, скасування обов'язкової книги обліку доходів для 1-3 групи ФОП місяць назад на користь електронного обліку".

Частковим рішення корупційної складової, яка, на жаль, є синонімом України, може стати зниження бюрократизації. Адже краще усунути можливість, ніж боротися з похідною.

При цьому, підкреслює економіст, корупція в високо бюрократизованій країні діє як машинне масло в сухому двигуні.

"Бізнес використовує вкладення грошей для прискорення певних процесів і здійснення підприємницької діяльності, — пояснює Адріан Пантюхов. — Дія, яка б в утопічного бюрократизованійкраїні відняла дорогоцінний час, в корупційній Україні, при гострій необхідності можна прискорити. Плюс це, або негативна похідна бюрократизації, судити не мені. Але однозначно те, що Україна обрала правильний напрямок розвитку — зниження бюрократизації, збереження низьких податкових ставок. Однак процес постійно стопориться, що виникають волатильності (мінливості) в рішеннях уряду. І все ж короткі коливання не повинні змінити довгостроковий тренд".

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала за основу законопроект №3659 про надання держгарантій в забезпечення зобов'язань за кредитами. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, наскільки ймовірно, що даний закон запрацює, спростивши доступ малого і мікробізнесу до отримання банківських позик і які ризики з цим пов'язані.