Що буде з цінами на пальне після підвищення акцизу: прогнози експертів

Україна стоїть на порозі значного подорожчання пального через підвищення акцизів, ініційоване владою. Закон, який Верховна Рада прийняла 18 липня, передбачає зростання цін на бензин і дизель до 2028 року. Експерти та громадські діячі висловлюють занепокоєння щодо наслідків такого рішення для української економіки та кишень громадян.

Які прогнози щодо змін цін на пальне після підвищення акцизу

Наскільки планують підвищити акцизи на пальне

Закон №11256-2, що буде введений в дію з 1 вересня 2024 року, заклав основу для зростання акцизів на скраплений газ та бензин до 2028 року. Зокрема, ставки на бензин збільшаться вже цього року з 215,5 євро до 242,6 євро, на дизельне пальне з 139,5 євро до 177,6 євро, та на автогаз з 52 до 165 євро. Закон встановлює графік щорічного збільшення ставок протягом наступних чотирьох років.

До 1 січня 2028 року запропоновано збільшити ставки акцизного податку: на бензин – до 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — до 330 євро за 1000 літрів, та на скраплений газ — до 250 євро за 1000 літрів. Ці заходи спрямовані на забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету.

За розрахунками авторів законопроекту, ухвалення закону призведе до подорожчання бензину на АЗС на 1,50 гривні за літр, дизельного пального на 1,95 гривні, а автогазу на 5,8 гривні за літр. Це підвищення стане одним із кроків уряду для збільшення доходів державного бюджету, але також може мати значний вплив на кінцевого споживача.

Як вимоги ЄС пов’язані з підвищенням акцизів на пальне

У контексті інтеграції України в Європейський Союз, зобов'язання, взяті нашою державою у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, передбачають необхідність приведення акцизів на нафтопродукти до мінімально припустимих рівнів в ЄС. Це один з ключових аспектів, що спонукає Україну до підвищення акцизів на пальне.

За словами Геннадія Рябцева, заступника директора науково-технічного центру "Психея", приєднання до Європейського союзу вимагає від України виконання конкретних вимог, в тому числі щодо підвищення акцизу на пальне.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин наголосив, що підвищення акцизів є логічним кроком у контексті гармонізації законодавства з ЄС. Перше зростання цін на пальне очікувалося з липня 2024 року, але було відтерміновано до вересня, даючи ринку час для адаптації.

Дефіцит бюджету та ціни на пальне

Однією з причин підвищення акцизів є не лише виконання міжнародних зобов'язань, але й потреба збільшення надходжень до державного бюджету, зокрема на фінансування потреб оборони. Це критично важливо для зміцнення обороноздатності країни в непростий час.

Україна встановила амбітну мету до 2030 року, затвердивши Національну стратегію доходів, яка спрямована на збільшення доходів державного бюджету на стійкій основі. Ця стратегія визначає ключові напрямки державної політики, серед яких пріоритет надається закриттю лазівок для ухилення від оподаткування, підвищенню рівня дотримання законодавства та ефективній боротьбі з тіньовою економікою.

Ключовим аспектом стратегії є забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету, особливо з ринків підакцизних товарів. Це передбачає збільшення акцизів на такі товари, як алкоголь, тютюнові вироби та пальне, що не лише сприятиме зростанню державних доходів, але й зменшить споживання шкідливих продуктів.

 
Які наслідки матиме подорожчання пального для економіки та громадян: думки експертів

Сергій Доротич, голова руху "SaveФОП", заявив, що підвищення акцизу на пальне спричинить подорожчання всіх товарів та послуг. "Це вбивче рішення," — підкреслив він, зазначивши, що вже зараз ціни на пальне в Україні вищі, ніж у сусідніх країнах з подібним рівнем економіки. Доротич наголошує, що таке підвищення може стати "цвяхом у домовину" для підприємств та вимити останні кошти з гаманців українців.

Додатковим фактором, що погіршує ситуацію, є величезна проблема з транспортними перевезеннями в Україні. Через мобілізацію та міграцію катастрофічно не вистачає водіїв, що призводить до зростання тарифів на перевезення вантажів. "Тепер до цього додається вартість палива," — зазначив Доротич.

Подорожчання пального неодмінно призведе до підвищення цін на всі товари та послуги, запустивши новий виток інфляції. Доротич переконаний, що це може "остаточно добити" українську економіку та українців, які вже перебувають у складній ситуації.

Однак, не всі експерти очікують значного погіршення соціально- економічної ситуації в країні через підвищення цін на пальне. Сергій Куюн, директор консалтингової компанії "А-95", дав більш оптимістичний прогноз. Рішення про підвищення акцизу на бензин на 1,5 гривні, на дизельне пальне на 2 гривні, та на скраплений газ близько 5 гривень за літр, за його словами, не спричинить значного впливу на роздрібні ціни на пальне.

Незважаючи на більш помітне підвищення вартості скрапленого газу, Куюн передбачає, що це не зменшить його привабливість для споживачів. Навіть з урахуванням цього зростання, скраплений газ залишатиметься значно дешевшим за бензин, продовжуючи бути вигідним вибором для автомобілістів.

Аналітик підкреслює, що коливання цін на пальне, які споживачі можуть спостерігати в повсякденному житті, часто є результатом змін на нафтових ринках, а не прямим наслідком внутрішньої політики. Він наголошує, що в контексті колишніх змін, коли ціни піднімались на 5 гривень за літр, не спостерігалось надмірного ажіотажу чи паніки серед споживачів.

Очікування зростання цін на пальне в Україні цієї осені викликають обґрунтоване занепокоєння серед громадян і бізнесу. Однак, згідно з аналізом експертів, ринок зможе адаптуватися до нових умов без критичних наслідків для економіки та споживачів. Збереження привабливості скрапленого газу та відсутність "екстремальних сценаріїв" дають підстави для оптимістичних прогнозів щодо стабільності цінової політики на ринку пального.

Позиції експертів щодо майбутнього цін на пальне в Україні розходяться. Однак, незаперечним залишається той факт, що підвищення акцизів на пальне матиме далекосяжні наслідки для економіки країни та її громадян. Залишається сподіватися, що уряд зможе знайти баланс між необхідністю підвищення податків та збереженням стабільного рівня життя населення.